Постанова

від 28.02.2019 по справі 922/1182/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. Справа№ 922/1182/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Мельничук О.С.

позивач ОСОБА_2

відповідач 1 не з'явився

відповідач 2 не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Харківської обласної державної адміністрації

на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2018 (повний текст рішення складено 10.12.2018)

у справі № 922/1182/18 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Селянського (фермерського) господарства Світлана

до 1. Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області

2. Харківської обласної державної адміністрації

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Світлана" (далі - С(Ф)Г "Світлана" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про розірвання договору оренди земель водного фонду від 22.01.2004 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між С(Ф)Г "Світлана" та Кегичівською РДА Харківської області 22.01.2004 р. був укладений договір оренди земель водного фонду, який позивач, як орендар, просив відповідачів розірвати за власною ініціативою, як це передбачено умовами договору оренду, у зв'язку з тим, що він несе значні затрати та матеріальні збитки від утримання цієї земельної ділянки. Проте, здійснені позивачем заходи щодо розірвання договору у досудовому порядку не призвели до позитивних результатів та на даний час договір оренди не розірваний.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №922/1182/18 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельного водного фонду від 22.01.2004 р., укладений між Селянським (фермерським) господарством "Світлана" та Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області. Стягнуто з Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області на користь Селянського (фермерського) господарства "Світлана" судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнуто з Харківської обласної державної адміністрації на користь Селянського (фермерського) господарства "Світлана" судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що С(Ф)Г "Світлана", звертаючись до відповідачів з заявами від 22.05.2017 р. та від 29.11.2017 р. про розірвання договору оренди, дотримало порядок, передбачений договором та законом для розірвання договору.

Не погодившись з рішенням, Харківська обласна державна адміністрація звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що витяги з Державного земельного кадастру №НВ-6304289952017 та №НВ-6304289922017 від 11.05.2017 містять недоліки, які повинні бути виправлені особою, зацікавленою у виданні розпорядження про розірвання договору оренди земельної ділянки. Проте, позивачем недоліки не виправлені, в зв'язку з чим неможливо видати розпорядження Харківської обласної державної адміністрації про припинення договору оренди. Також, апелянт зазначає, що не є власником земельних ділянок, договір оренди яких позивач просить розірвати та не має повноважень вносити зміни до документів, як зазначив суд. Крім того, Харківська обласна державна адміністрація не є належним відповідачем.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 у справі №922/1182/18 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 28.02.2019.

05.02.2019 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач позовом заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

14.02.2019 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 28.02.2019 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтями 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.01.2004 року між С(Ф)Г "Світлана" (орендар) та Кегичівською РДА Харківської області (орендодавець) укладено договір оренди земель водного фонду (далі - договір оренди).

Відповідно до умов договору оренди орендодавець надає із земель водного фонду (водний об'єкт - ставок), а орендар приймає в оренду водний об'єкт (ставок) площею 44,2573 га, який знаходиться на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Водний об'єкт передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк не пізніше 7 днів з моменту набуття чинності даного договору.

Об'єкт, що передається в оренду, являє собою водний об'єкт/ставок/ загальною площею 44,2573 га, у тому числі, водне дзеркало - 31,9147 га, дамбу - 0,7112 га, яри - 0,8304 га, пасовища - 5,6099 га, інші захисні насадження - 1, 9619 га, болото - 3,2292 га.

Договір укладений на термін 20 років, починаючи з дати його реєстрації. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договору, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором. При переході права власності на землю від орендодавця до іншої особи, договір оренди зберігає чинність для нового власника (розділ 2.2 договору оренди).

У розділі 4 договору (щодо умов зміни договору, його припинення і розірвання), сторони домовились, що підставою для розірвання договору є, зокрема, добровільна відмова орендаря від оренди водного об'єкту (ставка). Також сторони дійшли згоди, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованої в цьому стороні не пізніше, ніж за 2 місяці. У разі відсутності взаємної згоди сторін щодо довгострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку.

Зазначений договір оренди був зареєстрований 22.01.2004 р., отже, відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" строк його дії закінчується 22.01.2024 р.

На виконання умов вказаного договору оренди, 23.01.2004 р. Кегичівська РДА Харківської області передала С(Ф)Г "Світлана" у користування дві земельні ділянки загальною площею 44,2573 га, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 23.01.2004 р. (а.с.38).

Згідно з витягів з Державного земельного кадастру № НВ-6304289922017 та № НВ-6304289952017 від 11.05.2017 р. (а.с. 16- 27) право оренди переданих за договором оренди від 22.01.2004 р. земельних ділянок: кадастовий номер 6323184001:01:006:0001, площею 41,8089 га та кадастовий номер 6323184001:01:006:0002 площею 2,4484 га (разом площею - 44,2573 га), було зареєстровано за С(Ф)Г "Світлана".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у квітні-травні 2017 р. у С(Ф)Г "Світлана" виникла необхідність відмовитись від оренди водного об'єкта (ставка), оскільки утримання об'єкту потребувало значних фінансових втрат та ускладнювало фінансове становище підприємства, у зв'язку з чим позивач в усному порядку звернувся до Кегичівської РДА Харківської області із заявою про припинення договору оренди указаних земельних ділянок.

Згідно зі ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна, договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з довідкою Парасковіївської сільської ради № 445/02-24 від 09.11.2017 р. (а.с.15) вбачається, що з травня 2017 р. С(Ф)Г "Світлана" не використовує земельні ділянки водного фонду у розмірі 44,2573 га.

Як зазначає позивач, останній в усному порядку звернувся до Кегичівської РДА Харківської області із заявою про припинення договору оренди земельних ділянок.

21.11.2017 р. Кегичівська РДА Харківської області листом №01.30/3681 (а.с.32) повідомила С(Ф)Г "Світлана" про те, що питання про припинення договору оренди не є компетенцією райдержадміністрації, а відноситься до повноважень Харківської ОДА у зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 р., яким із 1 січня 2013 року було розмежовано землі державної та комунальної власності, а також з прийняттям Закону України Про аквакультуру від 18.09.2012 р., відповідно до якого з 01.07.2013 р. повноваження державних органів щодо передачі в оренду водних об'єктів змінені. При цьому, претензій щодо неналежного виконання умов договору оренди земель водного фонду в районної державної адміністрації немає.

В зв'язку із зазначеним, позивач листами від 22.05.2017 р. та 29.11.2017 р. (а.с.13,14) звернувся до Харківської ОДА із пропозицією розірвати договір оренди від 22.01.2004 р., укладений із Кегичівською РДА Харківської області.

Харківська ОДА повідомила позивача про підготовку проекту розпорядження голови обласної державної адміністрації щодо припинення договору оренди від 22.01.2004 р. У той же час, С(Ф)Г "Світлана" було вказано про необхідність приведення документів у відповідність до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 р., а також про усунення розбіжностей у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру щодо власника (орендодавця) земельних ділянок, які є об'єктом договору оренди від 22.01.2004 р., та щодо кількості земельних ділянок (лист № 27-20-10-13975/0/19-17 від 21.09.2017 р.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що такі недоліки самостійно не можуть бути ним усунуті, оскільки це пов'язано з певним порядком роботи Державного реєстру речових прав і Державного земельного кадастру та внесенням до них відповідних записів і змін, а тому вважає відмову відповідача-2 у розірванні договору оренди незаконною.

Щодо доводів апелянта, що останній не повинен відповідати за заявленими позовними вимогами, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавцем та стороною договору оренди землі від 22.01.2004 (станом на дату його укладення) була Кегичівська РДА Харківської області, як уповноважений на той час орган.

В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 р., з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності було розмежовано.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно зі ст. 12 Закону України Про аквакультуру (який набрав чинності 01.07.2013 р.) повноваження щодо надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури належать до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що земельна ділянка водного фонду з водним об"єктом ставком відноситься згідно положень ст. 4 ВК України та ст. 58 ЗК України до земель водного фонду, повноваження щодо передачі у власність або в користування земельних ділянок водного фонду, що визначені у договорі оренди землі від 22.01.2004 р., станом на час розгляду спору віднесено до повноважень Харківської ОДА.

Доводи апелянта про необхідність приведення відомостей, що містяться у витягах з Державного земельного кадастру № НВ-6304289922017 та № НВ-6304289952017, до вимог додатку 47 Порядку ведення Державного земельного кадастру, щодо передачі в оренду двох (а не одної) земельних ділянок площею 41,8089 га та 2,4484 га (що разом складає 44,2573 га), а також щодо власника (орендодавця) земельних ділянок, які є об'єктами договору оренди від 22.01.2004 р., - з Кегичівської РДА Харківської області на Харківську ОДА, колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 9 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про розподіл земель між власниками та користувачами вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, вносяться зміни до записів державного реєстру прав.

Статтею 148-1 Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 р. визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

З огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що обов'язок внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно нового власника земельних ділянок та інших відомостей, що стосуються об'єкта договору оренди земель водного фонду від 22.01.2004 р., покладений саме на відповідача-2 - Харківську ОДА. Отже, після внесення відповідачем-2 необхідних даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, такі відомості можуть вноситись державним кадастровим реєстратором до Державного земельного кадастру.

Також, колегія суддів зазнає, що вчинення дій, про які зазначає відповідач 2, як на підставу для відмови в розірванні Договору, не є обов'язком позивача, оскільки їх виконання ні законом, ні умовами договору оренди не визначено, як необхідна умова для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Згідно з п. а ч. 2 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до розділу 4 договору оренди підставою припинення договору є, зокрема, добровільна відмова орендаря від оренди водного об'єкту. При цьому дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованої в цьому стороні не пізніше, ніж за 2 місяці.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що позивачем дотримано порядку одностороннього розірвання договору оренди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договір оренди земель водного фонду від 22.01.2004 р., укладений між С(Ф)Г "Світлана" та Кегичівською РДА Харківської області, підлягає розірванню.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №922/1182/18 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №922/1182/18 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №922/1182/18 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №922/1182/18.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.02.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

О.О. Хрипун