Постанова
від 12.02.2019 по справі 910/12046/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа№ 910/12046/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мастечкіна І.В. ( ордер №397653 від 11.02.19)

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІ КОМЕРЦ",

на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2018 р.

у справі № 910/12046/18 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТЕК ПЛЮС"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІ КОМЕРЦ",

про стягнення 131 592,29 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТЕК ПЛЮС" (товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІ КОМЕРЦ" ( ТОВ "БЕРІ КОМЕРЦ") про стягнення за договором від 10.07.2017 №30/17 (далі - договір): 100 000 грн. основного боргу; 10 936,62 грн. втрат від інфляції; 17 322,97 грн. пені та 3 332,70 грн. 3% річних, а всього 131 592,29 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2018 р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТЕК ПЛЮС" до товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІ КОМЕРЦ" про стягнення 131 592,29 грн. задоволено повністю: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІ КОМЕРЦ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМТЕК ПЛЮС": 100 000 (сто тисяч) грн. заборгованості; 17 322 (сімнадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 97 коп. пені; 3 332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 70 коп. 3% річних; 10 936 (десять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 62 коп. втрат від інфляції; 1 973 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят три) грн. 88 коп. судового збору та 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, в свою чергу відповідачем не спростований.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРІ КОМЕРЦ", звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2018 р. у справі № 910/12046/18 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не враховано те, що копія акту здачі-приймання робіт ( надання послуг), яка надана позивачем свідчить про невідповідність спеціальним вимогам, передбаченим ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Окрім того, зазначив, що відповідач не отримував проектної документації на проведення робіт з улаштування зовнішньої системи блискавозахисту, що є обов'язковою умовою виконання монтажних робіт.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІ КОМЕРЦ", та призначено справу до розгляду на 12.02.2019 рік.

Представник позивача, у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання 12.02.2018 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники сторін були повідомлені належним чином. (а.с. 84,85).

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Пунктом 2 ч.3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представника відповідача обов'язковою не визнвалась, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між 10.07.2017 товариством (підрядник) і ТОВ "Бері Комерц" (замовник) було укладено договір №30/17 (а.с.23 -24).

За умовами зазначеного договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати проектні та монтажні роботи (далі - роботи) з улаштування зовнішньої системи блискавкозахисту господарських та інших будівель, що розташовані за адресою: с. Вишняки, Бородянський район, Київська область, земельна ділянка з кадастровим номером: 3221084500:05:002:0235 (далі - об'єкт), відповідно до схеми розміщення, що є невід'ємним додатком №4 до Договору, в строки та розмірах, які обумовлені Договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (пункт 1.1 договору).

Пунктами 2.1-2.2 договору визначено загальна договірна вартість робіт, що виконуються за Договором становить: 326 315,44 грн., в тому числі ПДВ 20% - 54 385,91 грн., а саме:

вартість проектних робіт з погодженням в Держтехногенбезпеки в Київській області - 19 999,91 грн., в тому числі ПДВ 20% - 3 353,17 грн., згідно з кошторисом, який є невід'ємним додатком № 1 до Договору;

вартість монтажних робіт з улаштування повторного заземлення складає 9 608 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1 601,33 грн., згідно з кошторисом, який є невід'ємним додатком №2 до Договору; у монтажні роботи включено вартість матеріалів та обладнання;

вартість монтажних робіт з улаштування блискавкозахисту складає 296 708,40 грн., в тому числі ПДВ 20% - 49 451,40 грн., згідно з кошторисом, який є невід'ємним додатком № 3 до Договору; в монтажні роботи включено вартість матеріалів та обладнання.

Загальна договірна вартість робіт, що виконуються за Договором визначається твердими кошторисами, які є невід'ємною частиною Договору, і не може бути змінена інакше як за обопільною згодою сторін.

Умовами пункту 3.1 визначено, що оплата робіт здійснюється замовником у безготівковій формі на поточний рахунок підрядника у два етапи: замовник здійснює попередню оплату в розмірі 60% від загальної суми Договору передбаченої пунктом 2.1 договору протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору; замовник здійснює остаточний розрахунок у розмірі 40% від загальної суми Договору протягом 14 банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт.

Приймання робіт проводиться шляхом підписання замовником накладної на передачу проектної документації на підставі наданого підрядником замовнику проекту блискавкозахисту об'єкту в чотирьох примірниках та акта здачі-приймання виконаних робіт, який складається у двох екземплярах підрядником і направляється замовнику (пункт 4.2 договору);

Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів після завершення робіт та отримання акта здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний надати підряднику один примірник підписаного акта здачі-приймання виконаних робіт або направити мотивовану письмову відмову від приймання робіт (пункт 4.3 договору);

У випадку мотивованої відмови замовника від приймання робіт сторонами складається акт із вказівкою недоліків, які необхідно усунути та строк для їх усунення. Після усунення недоліків акта здачі-приймання виконаних робіт подається замовнику повторно в порядку, передбаченому Договором (пункт 4.4 договору);

Строк дії договору сторони визначили пунктом 8.1 договору, відповідно до якого договір набирає чинності з дня його підписання двома сторонами і діє до 30.12.2017, а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання .

На виконання умов договору, 11.07.2017 року відповідачем було перераховано 60% суми договору на рахунок позивача кошти у розмірі 195 789,26 грн., що підтверджується випискою з банку від 06.08.2018 за 11.07.2017. (а.с.28).

14.07.2017 представник відповідача одержав проектну документацію за договором, що підтверджується накладною від 14.07.2017 №30-П.(а.с.30)..

В подальшому, після виконання позивачем робіт, між сторонам було підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.08.2017 №68 на суму 326 315,47 грн., у тому числі ПДВ у сумі 54 385,92 грн.

Як зазначає позивач, ТОВ "БЕРІ КОМЕРЦ" порушило зобов'язання за договором, щодо строку повного розрахунку за виконані позивачем підрядні роботи та протягом 14 банківських днів з моменту підписання акта (07.08.2017) остаточний розрахунок - 40 % від загальної суми договору не перерахувало.

У відповідності до банківської виписки, 25.01.2018 року відповідач перерахував на рахунок позивача 30 526,21 грн. (а.с.31)

07.06.2018 року позивач направив на адресу відповідача претензію №28-у, в якій просив відповідача сплатити 100 000,00 грн. з ПДВ по акту виконаних робіт та пеню у розмірі 23267,98 грн. (а.с.32)

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав умови договору № 30\17 від 10 липня 2017 року за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач в добровільному порядку не виконав умови договору № 30\17 від 10 липня 2017 року та в повному обсязі не розрахувався на надані послуги та має борг 100 000,000 грн. Окрім того, у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язання щодо сплати коштів за надані послуги стягнув пеню в розмірі 17 322,97 грн. на підставі п. 5.2.6 договору № 30/17 від 10 липня 2017 року та 3% річних - 3 332,70 грн. і втрати від інфляції - 10 936,62 грн. згідно з вимогами ст. 625 ЦК України .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Як унормовано відповідно до вимог ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами ч.1, статті 853 ЦК України унормовано, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки в роботі.

Також, за змістом ч. 1 ст. 854 ЦК України - якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже зазначалось та було вірно встановлено судом першої інстанції позивачем на виконання умов договору № 30\17 від 10 липня 2017 року було виконано проектні та монтажні роботи з улаштування зовнішньої системи блискавко захисту господарських та інших споруд, що розташовані за адресою с. Вишняки, Бородянського району , Київської області.

На підтвердження виконання вищевказаних робіт між сторонами підписано

акт здачі - приймання робіт (надання послуг) на суму 326 315,47 грн., в тому числі ПДВ 54 385,91 грн. та скріплено печаткою відповідача, при цьому зі змісту зазначеного акту вбачається, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг ) не має.

Відповідачем на підставі договору 30/17 від 12.07.2017 року п.3.1.1 було зроблено передплату у розмірі 60% від загальної суми, що становить 195 789,26 грн. з ПДВ.

Згідно договору п.3.1.2 відповідач здійснює остаточний розрахунок у розмірі 40% від загальної суми договору що становить 130 526,21 грн. з ПДВ протягом 14 банківських днів з моменту підписання акту здачі - приймання робіт (надання послуг).

Акт здачі - приймання робіт (надання послуг) підписано 07.08.2017 року. Отже, останній день розрахунку 28.08.2017 року.

25.01.2018 року відповідач здійснив часткову оплату за виконанні роботи в сумі 30 526,21 грн. (а.с. 31) з порушенням терміну розрахунку, однак заборгованість в розмірі 100 000,00 грн. відповідач не перерахував.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами , в розумінні ст.ст.76,77 ГПК України факту погашення заборгованості перед позивачем в розмірі 100 000,00 грн. за виконані роботи по договору №30/17 від 12.07.2017 року, отже судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в цій частині.

При цьому, необґрунтованими є доводи відповідача про те, що накладна від 14.07.2017 № 30-П не містить ідентифікаційних ознак замовника та підписана невстановленою особою; відповідач не отримував проектної документації, а тому листом від 28.08.2018 № 61/18 звернувся до позивача з проханням надати проект улаштування зовнішньої системи блискавозахисту; на прохання позивача була здійснена оплата у сумі 30 526,21 грн. з метою отримання проекту замовником, оскільки . факт передачі робочого проекту у чотирьох примірниках замовнику підтверджується накладною від 14.07.2017 № 30-П.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом не було подано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів того, що зазначена накладна була підписана не уповноваженою особою, а ОСОБА_3 не працював на момент підписання накладної у ТОВ "Бері Комерц" та не мав повноважень на вчинення такої дії як отримання проекту.

В свою чергу, факт належного виконання позивачем робіт за договором підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 07.08.2017 № 68, який підписано зі сторони відповідача та скріплено печатками без жодних зауважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідач підписав акт здачі-приймання робіт № 68 від 07 серпня 2017 року про прийняття робіт на суму 326 315,47 грн, в тому числі ПДВ 54 385,91 грн. (загальна договірна вартість робіт, передбачена п. 2.1 договору) без заперечень і зауважень та здійснив часткову оплату в межах другого етапу, що підтверджує також прийняття ним робіт, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягненню заборгованості за виконані роботи в розмірі 100 000,00 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги, що вказана оплата була здійснена не на виконання умов договору, а на прохання позивача, то колегія суддів їх також вважає необґрунтованим, оскільки відповідач звернувся з листом, в якому виклав прохання надіслати проект лише у серпні 2018 року (а.с. 54), хоча акт виконаних робіт було підписано ще у серпні 2017 року. Отже відповідач більше року був обізнаний про виконання робіт за договором, проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про неотримання ним результатів виконаних позивачем робіт.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені 17 322,97 грн. на підставі п. 5.2.6 пункту 5.2 договору від № 30\17 від 10 липня 2017 року та 3 332,70 грн. 3% річних та 10 936,62 грн. втрат від інфляції, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині зважаючи на наступне.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 5.2.6 пункту 5.2 Договору сторони в добровільному порядку погодили, що у разі невчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує на вимогу підрядника пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно оплачених робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. що діяла на час прострочення, за кожен день такого прострочення.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення пені у розмірі 17 322,97 грн. за період 29.08.2017 по 28.02.2018. Розрахунок пені є арифметично вірним. При цьому, колегія суддів зазначає, що контррозрахунку нарахування пені відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів перевіривши розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що він є вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 3 332,70 грн. за період нарахування з 29.08.2017 по 24.08.2018 та втрат від інфляції в розмірі 10 936,62 грн. за період з 01.09.2017 по 31.07.2018 підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2018 року у справі № 910/12046/18, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІ КОМЕРЦ" на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2018 року у справі № 910/12046/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2018 року у справі № 910/12046/18 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).

Матеріали справи № 10/12046/18 повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України

Повний текст постанови складено 26.02.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення12.02.2019
Оприлюднено05.03.2019
Номер документу80209999
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/12046/18

Постанова від 12.02.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 20.12.2018

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Рішення від 14.11.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

Ухвала від 13.09.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Курдельчук І.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні