Рішення
від 21.02.2019 по справі 910/62/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.02.2019 р. Справа № 910/62/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " УЛФ - ФІНАНС "

До Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГОВИЙ БУДИНОК " КОНРАД "

Про стягнення 91981,51 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники:

від позивача Костенко Є.А. - предст.

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " УЛФ - ФІНАНС " звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГОВИЙ БУДИНОК " КОНРАД " 91981,51 грн., з яких: 25700,37 грн. основна заборгованість, 208,15 грн. - 3% річних, 2462,73 грн. пеня, 3855,05 грн. - 15% штраф за прострочення платежів на строк більше ніж 20 днів та 59755,21 грн. - 20% штраф за не надання лізингодавцю податкової накладної.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.01.2019 р. відрите провадження у справі № 910/62/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначений розгляд зазначеної справи на 21.02.2019 р.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив і відзив на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2018 р. між позивачем ( лізингодавцем ) та відповідачем ( лізингоодержувачем ) був укладений договір фінансового лізингу № 945-01/01/18-В до генерального договору № 945 від 26.01.2018 р.

Відповідно до умов генерального договору № 945 від 26.01.2018 р. позивач зобов'язався на підставі договору купівлі - продажу ( поставки ) придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати щомісячно лізингові платежі, які складаються з вартості предмету лізингу та винагороди лізингодавця з урахуванням коригування валюти у відповідності до п. 2.6 Генерального договору, згідно графіку сплати лізингових платежів до кінця строку дії договору до повної виплати усієї суми вартості предмета лізингу та винагороди лізингодавця.

Свої зобов'язання позивач виконав своєчасно, належним чином та в повному обсязі, зокрема придбав предмет лізингу, а саме: автомобіль SEAT Ibiza, 2017 р. випуску; шасі НОМЕР_2; двигун НОМЕР_3 реєстраційний номер НОМЕР_1 та передав його у користування відповідачу на підставі акту приймання - передачі від 31.01.2018 р.

Згідно умов генерального договору відповідач повинен сплачувати лізингові платежі, які складаються з поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предметів лізингу та винагороду ( комісію ) лізингодавця, в порядку, строки та у розмірі, згідно з графіками лізингових платежів ( додаток № 1 ), з урахуванням суми курсової різниці відповідно до п. 2.6 договору.

Частиною 2 ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ч. 2 ст. 524 вказаного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач здійснював оплату щомісячних лізингових платежів з урахуванням валютного коригування, але з травня 2018 р. останній припинив виконувати свої зобов'язання за договором фінансового лізингу.

Пунктами 3 та 4 ч. 1 ст. 10 Закону України " Про фінансовий лізинг " передбачено, що лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених договором фінансового лізингу або законодавством та вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Умовами п. 11.2.1 генерального договору № 945 від 26.01.2018 р. передбачено, що лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку розірвати генеральний договір та вилучити предмет лізингу у випадках, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж ( частково або повністю ) та/або інший платіж, передбачений договором та прострочення оплати становить більше 30 ( тридцяти ) днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів.

Згідно п. 11.4 вказаного договору якщо протягом 20 календарних днів з дати направлення лізингоодержувачу листа - вимоги щодо сплати заборгованості, лізингоодержувач не усуне порушення, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоодержувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від договору ( його розірвання ) і повернення предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі лізингодавцю.

У зв'язку з порушенням умов договору щодо своєчасної сплати лізингових платежів, а саме прострочення платежу більше ніж 30 днів позивач направив відповідачу повідомлення ( вих. № УФ-14383 від 23.10.2018 р. ) про розірвання договору фінансового лізингу № 945-01/01/18-В від 26.01.2018 р.

У пункті 7.2 генерального договору сторони узгодили, що коли відносно предмета лізингу застосовано оперативно - господарські санкції, та лізингодавець на підставах, передбачених ст.11 генерального договору приймає рішення про розірвання договору фінансового лізингу або генерального договору, договір вважається розірваним, а предмет лізингу таким, що повернутий з лізингу з дати направлення відповідного повідомлення про розірвання договору.

Таким чином договір фінансового лізингу № 945-01/01/18-В від 26.01.2018 р. вважається розірваним, а предмет лізингу повернутим з фінансового лізингу з 23.10.2018 р., що підтверджується актом повернення майна з фінансового лізингу від 23.10.2018 р.

Загальна сума несплачених відповідачем платежів станом на день подання позивачем позовної заяви до суду становила 25700,37 грн., яка складається із несплаченої винагороди лізингодавця та валютного корегування.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань останньому нараховані пеня в розмірі 2462,73 грн. ( на підставі п. 7.1.1 генерального договору № 945 від 26.01.2018 р. ), 15% штрафу в розмірі 3855,05 грн. ( на підставі п. 7.1.2 договору ), 20% штрафу в розмірі 59755,21 грн. ( на підставі п. 7.1.11 договору ) та 3% річних в розмірі 208,15 грн. ( на підставі ст. 625 ЦК України ).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором лізингу одна сторона ( лізингодавець ) передає або зобов'язується передати другій стороні ( лізингоодержувачеві ) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця ( постачальника ) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі ). ( ст. 806 ЦК України ).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). ( ст. 530 ЦК України )

Пунктом 7.1.1 генерального договору № 945 від 26.01.2018 р. передбачено, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів за відповідним договором та інших платежів, передбачених генеральним договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів за відповідним договором, крім пені, передбаченої п. 7.1.1 генерального договору, лізингоодержувач сплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 ( двох ) до 10 ( десяти ) днів - в розмірі 5% від сумі простроченої заборгованості, від 11 до 20 днів - 10% від суми простроченої заборгованості, понад 20 днів - 15% від суми простроченої заборгованості. ( п. 7.1.2 договору ).

У разі, якщо лізингоодержувачем не буде оформлено ( в т.ч. зареєстроване, згідно з вимогами чинного законодавства ) податкову накладну, як це передбачено п.11.10 генерального договору, або у випадку дострокового розірвання відповідного договору, що укладений з лізингоодержувачем, який є платником податку на додану вартість, з підстав, передбачених п.11.2 генерального договору, останній сплачує штраф в розмірі 20% від загальної суми лізингових платежів у частині компенсації вартості предмета лізингу, що є несплаченими за предмет лізингу на дату його повернення/вилучення з відповідним договором. ( п. 7.1.11 договору ).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " ТОРГОВИЙ БУДИНОК " КОНРАД " ( 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, код 40054486 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " УЛФ - ФІНАНС " ( 04205, м. Київ, проспект Оболонський, 35-А, офіс 300, код 41110750 ) 25700 ( двадцять п'ять тисяч сімсот ) грн. 37 коп. заборгованість зі сплати лізингових платежів, 208 ( двісті вісім ) грн. 15 коп. - 3% річних, 2462 ( дві тисячі чотириста шістдесят дві ) грн. 73 коп. пені, 3855 ( три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять ) грн. 05 коп. 15% штрафу по кожному платежу, за прострочення платежів на строк більше ніж 20 днів, 59755 ( п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять ) грн. 21 коп. 20% штрафу за ненадання податкової накладної, 1762 ( одну тисячу сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 01.03.2019 р.

СуддяВ.І.Пінчук

Дата ухвалення рішення21.02.2019
Оприлюднено05.03.2019

Судовий реєстр по справі —910/62/19

Рішення від 21.02.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пінчук В.І.

Ухвала від 22.01.2019

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пінчук В.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні