ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2584/18
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., при секретарі судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ЛЮКС ТЕХНОЛОГІЇ" до Кооперативу "УЗОЛОЧ" про стягнення 137508,49 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ЛЮКС ТЕХНОЛОГІЇ" (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Кооперативу "УЗОЛОЧ" (далі - відповідач) 137508,49 грн, з яких: 115000,00 грн попередньої оплати, 5718,49 грн 3% річних та 16790,00 грн інфляційних втрат.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору субпідряду № 122/10/1 від 01.11.2016 в частині здійснення робіт по капітальному ремонту об'єкта: "Капітальний ремонт скверу на проспекті ОСОБА_1, 7-Б в Оболонському районі м. Києва" та поверненню авансу.
Ухвалою від 29.11.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання для її розгляду на 18.12.2018.
Ухвалою від 18.12.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 07.02.2019.
Ухвалою від 07.02.2019 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.02.2019.
15.02.2019 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "ДЕ-ЛЮКС ТЕХНОЛОГІЇ".
В судове засідання 19.02.2019 представники сторін не прибули, представник відповідача правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
При цьому щодо неприбуття в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги таке.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1, станом на час розгляду справи в суді Кооператив "УЗОЛОЧ" зареєстрований за адресою: 08341, Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, вул. Леніна, будинок 15.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.
За ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялися ухвали Господарського суду Київської області від 29.11.2018, 18.12.2018 та 07.02.2019, відповідає адресі, вказаній у витязі з ЄДР.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Дослідивши наявні в матеріали справи докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ЛЮКС ТЕХНОЛОГІЇ" (генпідрядник) та Кооперативом "УЗОЛОЧ" (субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 122/10/1 на здійснення капітального ремонту об'єкта: "Капітальний ремонт скверу на проспекті ОСОБА_1, 7-Б в Оболонському районі м. Києва" з додатками (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що роботи виконуються відповідно проектно-кошторисної документації та згідно з ДСТУ Б Д.1.1-12013.
Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт за цим договором згідно з договірною ціною, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1), складає 118102,80 грн без ПДВ.
За п. 4.1 договору генпідрядник може перерахувати аванс на придбання матеріалів у розмірі до 50% від вартості договірної ціни. Фінансування робіт за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 з усіма підтверджуючими документами (копіями накладних, сертифікатів на матеріали і обладнання тощо), розрахунками загальновиробничих і адміністративних витрат тощо.
Субпідрядник зобов'язується використати попередню оплату (передоплату), передбачену договором протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання її від генпідрядника, після чого субпідрядник надає довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ 3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2В). В разі невикористання попередньої оплати (передоплати) частково або в повному обсязі, субпідрядник повинен повернути невикористану її частину на поточний рахунок генпідрядника не пізніше 3 місяців з дня її отримання.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів після підписання актів виконаних робіт та після надходження коштів від замовника будівництва.
У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання генпідрядником коштів бюджетного призначення на фінансування робіт на рахунок генпідрядника від замовника будівництва (п. п. 4.3, 4.4 договору).
Згідно з п. п. 3.1, 3.6 договору сторони домовилися, що термін виконання робіт до 31.12.2016.
Датою завершення робіт вважається дата прийняття замовником виконаних робіт на об'єкті в цілому з підписанням акту приймання виконаних робіт з пред'явленням субпідрядником виконавчої документації, сертифікатів тощо.
У відповідності до п. 10.1 договору, останній набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2016, а у частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору № 122/10/1 від 01.11.2016, генпідрядник перерахував на рахунок субпідрядника попередню оплату (передоплату, аванс) на придбання матеріалів у загальному розмірі 115000,00 грн, що підтверджено копіями платіжних доручень: від 15.11.2016 № 24 на суму 50000,00 грн, від 28.11.2016 № 46 на суму 50000,00 грн та від 05.12.2016 № 55 на суму 15000,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Натомість субпідрядник, в порушення п. 3.1 договору, свої зобов'язання по виконанню робіт з капітального ремонту об'єкта: "Капітальний ремонт скверу на проспекті ОСОБА_1, 7-Б в Оболонському районі м. Києва" у строк до 31.12.2016 не виконав, роботи не розпочав, попередню оплату у строк передбачений п. 4.1 договору не повернув.
З метою досудового врегулювання спору, генпідрядник двічі звертався до субпідрядника з претензіями про повернення невикористаного авансу на суму 115000,00 грн (від 06.04.2018 вих. № 06/04/01 та від 11.05.2018 вих. № 11/05/01), однак претензії були залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення генпідрядника до суду з даним позовом.
Таким чином, причиною виникнення спору стало неповернення субпідрядником на рахунок генпідрядника сплаченої ним суми авансу на придбання матеріалів для виконання робіт, які субпідрядником в погоджений між сторонами у договорі строк виконані не були.
Слід вказати, що укладений сторонами договір субпідряду № 122/10/1 на здійснення капітального ремонту об'єкта: "Капітальний ремонт скверу на проспекті ОСОБА_1, 7-Б в Оболонському районі м. Києва" від 01.11.2016 за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У відповідності до ст. 854 ЦК України зазначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Враховуючи правовий висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, суд враховує, що виходячи з системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є грошова сума, яка перераховується згідно договору наперед, в рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботи які мають бути виконані, при цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
У договорі сторони погодили як порядок та розмір оплати генпідрядником авансу з метою виконання субпідрядником підрядних робіт, так і строк повернення авансу (попередньої оплати/передоплати) генпідряднику у разі його невикористання субпідрядником частково або у повному обсязі.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Аналогічні положення містять і в ст. 193 ГК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи обов'язок відповідача в силу приписів статей 525 - 527 ЦК України, статті 193 ГК України щодо особистого та належного виконання зобов'язання, передбаченого умовами договору, господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог генпідрядника щодо стягнення з субпідрядника 115000,00 грн авансу (попередньої оплати) за оплачені, однак не виконані у строк підрядні роботи.
Разом з тим, у зв'язку з порушенням субпідрядником умов договору в частині прострочення ним строку повернення авансу у зв'язку з його невикористанням, генпідрядником на суму авансу було нараховано 3% річних та інфляційні втрати.
Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення нарахованих генпідрядником 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд приймає до уваги, що такі вимоги не ґрунтуються на приписах закону, оскільки повернення грошових коштів, отриманих як попередня оплата (аванс) не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України, а тому на вказану суму не може нараховуватись інфляційні втрати та 3% річних.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/24853/13, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням), на яку можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що генпідрядник неправомірно застосував до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, з огляду на що у стягнення з субпідрядника 5718,49 грн 3% річних та 16790,00 грн інфляційних втрат відмовляє за безпідставністю їх нарахування.
Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів повернення попередньої оплати та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму неповернутої попередньої оплати у розмірі 115000,00 грн. У іншій частині позову суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ЛЮКС ТЕХНОЛОГІЇ" до Кооперативу "УЗОЛОЧ" про стягнення 137508,49 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Кооперативу "УЗОЛОЧ" (08341, Київська обл., Бориспільський район, с. Вишеньки, вул. Леніна, будинок 15, код ЄДРПОУ 20581743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ЛЮКС ТЕХНОЛОГІЇ" (01001, м. Київ, Музейний провулок, будинок 4, офіс 4-2, код ЄДРПОУ 37334156): 115000 (сто п'ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок попередньої оплати та 1725 (одна тисяча сімсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок судового збору.
3. У іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).
Повне рішення складено: 04.03.2019
Суддя В.М. Антонова
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2019 |
Оприлюднено | 05.03.2019 |
Номер документу | 80210683 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Антонова В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні