Рішення

від 25.02.2019 по справі 916/2910/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2910/18

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

секретар судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши справу №916/2910/18

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, код ЄДРПОУ 20080515),

до відповідача: Приватного підприємства "ГРОСБОТ" (вул. Леона Попова, буд. 2, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 39965098),

про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу 84083,39 грн.;

Представники:

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Еталон", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Приватного підприємства "ГРОСБОТ" 84083,39 грн. відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 29.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на дорожньо-транспортну пригоду у м. Одесі за участю:

- автомобіля марки Форд Ивеко д.н.з. НОМЕР_1, що належить Відповідачу, під керуванням ОСОБА_1;

- автомобіля марки ОСОБА_2 д.н.з. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3 (надалі - Потерпіла особа 1);

- автомобіля НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_4 (надалі - Потерпіла особа 2).

Вказує, що внаслідок цього, автомобілі Потерпілих осіб 1 та 2 отримали механічні пошкодження, що підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2018 року.

На підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/2024366 та звітів про оцінку вартості матеріального збитку завданого автомобілям позивач за заявою Потерпілих осіб 1 та 2 сплатив останнім страхове відшкодування у розмірі 46731,16 грн. (платіжне доручення №508 від 30.05.2018 року) та 37352,23 грн. (платіжне доручення №521 від 31.05.2018 року) відповідно.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок винних дій водія відповідача, у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування. Обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення наданими до позовної заяви доказами у вигляді копій документів на підтвердження вищевказаних обставин.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, в судове засідання не з'явився, будь-яких заперечень щодо позову не представив.

Розглянувши матеріали справи суд, встановив наступне.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2018 по справі №520/2282/18 провадження №3/520/216/18 по справі про адміністративне правопорушення встановлено факт порушення водієм відповідача ОСОБА_1 17.02.2018 о 9:30 годині в м.Одесі по пр.М.Жукова правил дорожнього руху, в результаті чого сталося ДТП з причиненням механічних пошкоджень автомобіля НОМЕР_4 та TOYOTA COROLLA державний реєстраційний номер НОМЕР_5.

В постанові також зазначено, що провина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху підтверджено сукупністю доказів по справі та визнана ним самим.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Згідно з постановою Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2018 відповідач не стежив за технічним станом свого автомобіля, що спричинило ДТП.

Відповідно до п. г п.п. 38.1.1 ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача перед третіми особами на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у Позивача згідно Полісу №АМ/2024366 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 19.10.2017 по 18.10.2018.

Згідно з ч.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 12258-1 від 24.04.2018 встановлено вартість матеріального збитку, завданого відповідачем власнику автомобіля НОМЕР_4 (власник ОСОБА_3М.) у сумі 47231,16грн.

Позивач платіжним дорученням № 508 від 30.05.2018 сплатив ОСОБА_3 46731,16грн. страхового відшкодування.

Також Звітом про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 12258-2 від 24.04.2018 встановлено вартість матеріального збитку, завданого відповідачем власнику автомобіля НОМЕР_6 (власник ОСОБА_4А.) у сумі 37852,23грн.

Позивач платіжним дорученням № 521 від 31.05.2018 сплатив ОСОБА_4А 37352,23грн. страхового відшкодування.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства

Частинами 1 та 2 ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

П.2.1 ст.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначає, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Ч.1 ст.1191 ЦК України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Ст.27 Закону України Про страхування встановлює, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна нормі міститься у ст.993 ЦК України.

Згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеним у постанові від 01.02.2018р. у справі №910/22886/16, вказівка у межах витрат , означає, що загальна сума вимоги, яка заявлена страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, не може перевищувати суму, яка ним реально сплачена.

Згідно з ч.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. г п.п. 38.1.1 ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідачем надані по справі докази та доводи позивача не спростовані.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України у разі задоволення позову судові витраті зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись п.2.1 ст.2, ч.22.1 ст.22, п. г п.п. 38.1.1 ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.27 Закону України Про страхування , ст. 11, 15, 16, 979, 993, 1191, 1192 ЦК України, ст.ст. 74, 75, 76, 79, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, код ЄДРПОУ 20080515) до Приватного підприємства "ГРОСБОТ" (вул. Леона Попова, буд. 2, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 39965098) про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу у розмірі 84083,39 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ГРОСБОТ" (вул. Леона Попова, буд. 2, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67701, код ЄДРПОУ 39965098) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, код ЄДРПОУ 20080515) 84083,39 грн. заборгованості по відшкодуванню шкоди в порядку регресу та 1762,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення складені 25.02.2019. Повний текст рішення складено та підписано 04 березня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков