Рішення

від 27.02.2019 по справі 922/3726/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3726/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної установи "Диканівська виправна колонія № 12", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКА-Груп", м. Харків про стягнення коштів 18 412,13 грн. за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Державна установа "Диканівська виправна колонія №12" звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РКА-Груп" про стягнення 18 412,13 грн. з яких: основний борг складає 12424,02 грн., пеня 2205,68 грн., втрати від інфляції 3040,43 та 3% річних 742,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про залучення засуджених до праці №Г-2 від 03.01.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3726/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 28.01.2019 о 10:00 год.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 28.01.2019 відкладено розгляд справи на 20.02.2019 о 09:00 год.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 20.02.2019 відкладено розгляд справи на 27.02.2019 об 09:45 год.

27.02.2019 у судовому засідання було оголошено перерву до 15:00 год. 27.02.2019.

Після перерви представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 27.02.2019, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки станом на час розгляду справи суд не повідомив.Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка надсилалась на адресу відповідача була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням інші причини .

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом у відповідності до ч.6 ст.120 ГПК України здійснено виклик відповідача телефонограмою.(а.с.90), яка була прийнята керівником ТОВ "РКА-Груп" ОСОБА_3

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

03.01.2017 р. державною установою "Диканівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№12)" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКА-ГРУП" (відповідач, замовник) був укладений договір №Г-2 про залучення засуджених до праці (надалі - договір), за яким виконавець (позивач) щоденно надає в розпорядження замовника робочу силу з числа засуджених в кількості до 10 чоловік для виконання господарських робіт на об'єкті замовника, а замовник (відповідач) забезпечує зайнятість роботою засуджених протягом дії договору з урахуванням тривалості робочого тижня за ст. 52 КЗпП України. (п.1.1, 1.2 Договору)

Відповідно до п. 1.3 договору замовник (відповідач) здійснює оплату виконаних робіт з розрахунку 218,00 грн. за чол./день, в тому числі 50% нарахувань на заробітну плату засуджених.

Згідно з п. 4.1 вказаного договору оплата виконаних засудженими робіт здійснюється замовником згідно актів виконаних робіт.

Пунктом 4.4 договору сторони визначили, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.5 договору сторони визначили, що оплата виконаних робіт у святкові та вихідні дні здійснюється відповідно до ст. 107 КЗпП України.

Згідно до п. 5.1 зазначеного договору, за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує заподіяний збиток відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що в усьому іншому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 1.2. та 2.1. Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі", затвердженої Наказом Мін'юсту від 07.03.2013 №396/5 (далі-Інструкція) засуджені залучаються до праці, зокрема, на підприємствах державної або інших форм власності за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції відповідно до укладених угод між установою, де відбуває покарання засуджений, та замовником; засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їх поведінкою.

Відповідно до п.3.1. цієї Інструкції засуджені до позбавлення волі праціюють у місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей залежно від статі, віку, працездатності, стану здоров'я, спеціальності.

Праця засуджених оплачується відповідно до її кількості і якості (п.5.1. Інструкції).

Позивач надав відповідачу послуги у січні та лютому 2017 р., а саме виконав господарські роботи на загальну суму 14824,00 грн., що підтверджується актами виконаних послуг від 25.01.2017 р та 24.02.2017р. (арк.56-57), поряд із цим зазначені акти не підписані замовником.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено претензії №1/14-828/Гм від 14.03.2017, №1/14-2359/Гм від 30.06.2017, №1/14-3347/Гм від 07.09.2017, №1/14-3713/Гм від 02.10.2017 в яких вимагав на протязі десяти днів з моменту отримання претензії перерахувати на його розрахунковий рахунок виниклу заборгованість за договором №Г-2 про залучення засуджених до праці від 03.01.2017.

Як свідчать матеріали справи відповідач частково оплатив надані послуги у розмірі 2400,00 грн., про що свідчить копія банківської виписки з особового рахунку позивача за 22.12.2017 р. (а.с.64)

Таким чином, відповідач не сплатив заборгованість за надані йому послуги у січні та лютому 2016 р. за договором №Г-2 про залучення засуджених до праці від 03.01.2017 р. на суму 12424,02 грн.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено графік погашення заборгованості в якому погоджено заборгованість в сумі 12424,02 грн. станом на 18.07.2018 року та визначено термін її погашення .(а.с.67) Проте, всупереч затвердженому графіку відповідачем заборгованість погашена так і не була.

13.08.2018 за вих.№1/14-3673/Гм та вих. №1/14-3668/Гм позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про сплату заборгованості, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

З огляду на те, що відповідач заявлені позивачем у позовній заяві обставини не спростував, не надав суду доказів оплати заборгованості у розмірі 12 424,02 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 12 424,02 грн. є доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині у повному обсязі.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем до стягнення заявлено пеню у розмірі 2205,68 грн. за період з 17.06.2018 по 17.12.2018.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 231 ГК України та ч. 2 ст. 551 ЦК України пеня сплачується у розмірі, що встановлено за згодою сторін у договорі.Поряд із цим, умовами договору №Г-2 про залучення засуджених до праці від 03.01.2017 р. не передбачено нарахування пені за неналежне його виконання. Також,позивач не просить стягнути з відповідача пеню на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, якою встановлений інший розмір пені, ніж в розрахунку пені, зробленому позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем грошового зобовязання (оплати вартості виконаних робіт у січні та лютому 2017р.) є підставою для нарахування обумовлених ч. 2 ст. 625 ЦК України санкцій: 3% річних у розмірі 742,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3040,43 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 2, 11, 129, 233, 236- 238, 240, 241, 265 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РКА-ГРУП" (61030,м.Харків, вул.Саратовська, буд.№2-а, код ЄДРПОУ 39818507) на користь Державної установи "Диканівська виправна колонія (№12)" (61030, м. Харків, вул. Лелюківська, буд. 1. Код ЄДРПОУ 08564529) суму основного боргу у розмірі 12424 грн. 02 коп., втрати від інфляції у розмірі 3040 грн. 43 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 742,00 грн та 1550 грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору.

Врешті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач: Державна установа "Диканівська виправна колонія (№12)" (61030, м. Харків, вул. Лелюківська, буд. 1. Код ЄДРПОУ 08564529).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "РКА-ГРУП" (61030,м.Харків, вул.Саратовська, буд.№2-а, код ЄДРПОУ 39818507).

Повне рішення складено 04.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_1