Рішення

від 21.02.2019 по справі 923/841/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року Справа № 923/841/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код: 14305909

до Приватного підприємства Дельта-Юг , місцезнаходження: 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км, ідентифікаційний код: 32928463

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код: НОМЕР_1

про стягнення 2313491,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Вуйка В.А., адвокат, на підставі ордеру серії ХС № 120939 та договору № 114 про надання правової допомоги

від відповідача - не прибув

від третьої особи - не прибув

27.09.2018 року Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - позивач) звернулося до суду із позовом про стягнення з Приватного підприємства Дельта-Юг (далі - відповідач) заборгованості, що виникла за кредитним договором № 014/26/1400 від 21.12.2007 року у розмірі 2313491,88 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. ст. 509, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, обґрунтовані твердженням позивача про неналежне виконання позичальником - ОСОБА_2 грошових зобов'язань за укладеним, 21.12.2007 року, кредитним договором № 014/26/1400, внаслідок чого у нього наявна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 2313491,88 грн. У зв'язку із тим, що зобов'язання за кредитним договором від 21.12.2007 року забезпечено договором поруки від 21.12.2007 року, укладеним із Приватним підприємством Дельта-Юг , яке несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань, у тому ж обсязі, що і позичальник (боржник), просить стягнути відповідну заборгованість за кредитним договором із відповідача, як поручителя.

Справа, згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2018 року, розподілена судді Остапенко Т.А.

01.10.2018 року судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи, відповідно до ч. 4 ст. 247 ГПК України, враховуючи, що ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян, здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою суду, до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, за ініціативою суду, залучено ОСОБА_2.

Підготовче засідання, призначене на 31.10.2018 року, у зв'язку із неявкою всіх учасників справи, було відкладено на 14.11.2018 року.

Ухвалами від 14.11.2018 року, 28.11.2018 року, підготовчі засідання відкладалися для надання позивачем доказів надсилання відповідачу вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 014/26/1400 від 21.12.2007 року.

Ухвалою від 28.11.2018 року, за ініціативою суду, на 30 днів, продовжено строк проведення підготовчого провадження.

12.12.2018 року (вх. № 2/3098/18) позивачем, на виконання ухвал суду від 14.11.2018 року та від 28.11.2018 року, надано копію вимоги про виконання грошових зобов'язань за договором поруки за вих. № 114/5-111533 від 12.02.2018 року, із доказами надіслання її Приватному підприємству Дельта-Юг .

Ухвалою від 12.12.2018 року, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 24.01.2019 року (з урахуванням відпустки судді з 17.12.2018 року до 14.01.2019 року).

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді з 16.01.2019 по 25.01.2019 та відрядженням з 28.01.2019 по 30.01.2019, що унеможливило проведення, 24.01.2019, судового засідання по справі, 31.01.2019 постановлено ухвалу, якою судове засідання призначено на 21.02.2019 року.

У судовому засіданні, призначеному на 21.02.2019 року, представник позивача, позовні вимоги, з підстав наведених у позові підтримав, просив позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємства Дельта-Юг на їх користь заборгованість у розмірі 2313491,88 грн. за кредитним договором № 014/26/1400 від 21.12.2007 року.

Відповідач та третя особа, явку своїх представників в жодне із засідань не забезпечили.

Ухвали, що надсилалися за адресою місця проживання третьої особи, повернулися до суду без вручення із відмітками на конвертах за закінченням терміну зберігання (а.с. 75-79, 93-96, 106-109, 119-122, 134-137, 143-146).

Разом з тим, явка третьої особи до суду обов'язковою не визнавалася. Пояснення по суті спору, позовних вимог, третьою особою до суду не надано.

Ухвали, що надсилалися на адресу відповідача, повернулися до суду без вручення із відмітками на конверті про відсутність підприємства за зазначеною адресою (а.с. 81-85, 99-105, 114-118, 130-132, 147-150). Втім, адреса за якою надсилалися ухвали суду відповідає місцезнаходженню відповідача, згідно відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Днем вручення судового рішення, згідно п.п. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на наведене, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи.

Своїм правом на подачу заяв по суті справи, відповідач, протягом строку встановленого судом, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, справу розглянуто за відсутності відповідача та третьої особи, за наявними в ній доказами.

У судовому засіданні, 21.02.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

Справу розглянуто за межами строку, визначеного ст. 195 ГПК України, що обумовлено відпусткою судді з 17.12.2018 року до 14.01.2019 року, її тимчасовою непрацездатністю з 16.01.2019 по 25.01.2019 року та відрядженням з 28.01.2019 року по 30.01.2019 року.

Одним із принципів господарського судочинства, за змістом п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України є розумність строків розгляду справи.

Оцінюючи розумність строків розгляду цієї справи, судом враховано, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

В рішенні Європейського суду з прав людини Броуган та інші проти Сполученого Королівства від 29.11.1988 року роз'яснено, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

За змістом ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

На підставі заяви-анкети на отримання кредиту від 29.11.2007 року (а.с. 15), 21.12.2007 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , найменування якого, в наступному, змінено на Акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ) (позивач, кредитор) укладено кредитний договір № 014/26/1400 (далі - кредитний договір) (а.с. 16-20).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, кредитор надає позичальнику кредиту, а позичальник отримує його відповідно до умов кредитування за програмою кредитування житло в кредит на вторинному ринку на наступних умовах:

- сума кредиту - 247840 дол. США (п. 1.1.1);

- цільове використання кредиту - на придбання нерухомості - житловий будинок, загальною площею 206,8 кв.м за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна, 48/44 у розмірі 247840 дол. США (п. 1.1.2);

- дата надання кредиту - одноразово, 21.12.2007 року (п. 1.1.5);

- дата остаточного погашення кредиту - 21.12.2027 року (п. 1.1.6);

- строк кредиту - 240 місяців (п. 1.1.7);

- дата погашення щомісячних ануїтет них платежів - 21 числа кожного календарного місяця протягом строку кредиту (п. 1.3.3.)

Сторони домовилися, що процентна ставка за користування кредитом складає 13 % річних (п. 1.2.1. 3.1. кредитного договору). Згідно п. 3.3. кредитного договору проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту за весь строк користування кредитом, включаючи день надання та день повного погашення кредиту, виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт). Проценти підлягають сплаті у складі ануїтетних платежів.

Згідно п. 3.4. кредитного договору, у разі дострокового часткового чи повного погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору одноразову комісію (без ПДВ). Згідно п. 1.3.2. кредитного договору розмір комісії за надання кредиту склав 18773,88 грн. без ПДВ (розраховується як 1,5 % * розмір заборгованості згідно п. 1.1.2.1).

Згідно п. 1.3.2 кредитного договору розмір щомісячного ануїтетного платежу склав 2903,63 дол. США.

У п. 6.1. кредитного договору сторони узгодили, що надання кредиту здійснюється у безготівковій формі, шляхом переказу (зарахування) всієї суми кредиту на поточний рахунок позичальника.

Після зарахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника та сплати позичальником всіх комісій кредитору, останній має право самостійно розпоряджатися коштами кредиту відповідного до його цільового призначення, у тому числі дати доручення кредитору на видачу готівки або на безготівковий переказ коштів кредиту (п. 6.3. кредитного договору).

Згідно п. 7.1. кредитного договору позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі, згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів (а.с. 20-22). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування.

За умовами, наведеними у п. 7.2. кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену п. 1.3.3. цього договору. Якщо дата сплати, зазначена в п. 1.3.3. договору, не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначеній п. 1.3.3 договору.

Позичальник, з метою сплати ануїтетних платежів зобов'язаний вносити грошові кошти на свій поточний рахунок, та/або підтримувати залишок коштів на поточному рахунку в сумі, достатній для сплати чергового ануїтетного платежу в рахунок погашення кредиту та інших платежів в строки, встановлені цим договором. При настанні строків сплати ануїтетних платежів кредитор здійснює договірне списання суми, належної до сплати позичальником у відповідному періоді, з його поточного рахунку. В разі недостатності на поточному рахунку позичальника коштів, належних до плати кредитору за цим договором, на дату платежу, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за цим договором. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених графіком (п.п. 7.3., 7.5. кредитного договору).

Згідно п. 7.7. кредитного договору вимоги кредитора щодо погашення кредиту підлягають задоволенню з отриманих від позичальника платежів у такій черговості: сплата пені та штрафів за неналежне виконання позичальником зобов'язань за цим договором; сплата прострочених процентів за користування кредитом; погашення простроченої до сплати суми заборгованості за кредитом, якщо таке прострочення матиме місце; сплата процентів за кредитом; погашення суми заборгованості за кредитом. У випадку порушення позичальником будь-якої з умов договору, кредитор має право самостійно визначити інший порядок (черговість) погашення заборгованості позичальника перед кредитором.

У п. 9.1. кредитного договору сторонами узгоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього договору.

Зокрема, згідно п. п. 9.2, 16.2 кредитного договору, кредитор вправі пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більш, ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш, ніж на 30 календарних днів, але більше трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців.

Кредитор також має право пред'явити позичальнику вимогу щодо дострокового погашення кредиту, зокрема, у випадку порушення позичальником обов'язків, встановлених п. п. 3.1., 7.2., 11.2, 11.3, 11.6 цього договору.

Пунктом 9.3. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобов'язань за цим договором протягом не більше, ніж 30 календарних днів з моменту її пред'явлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за іпотечним договором (або пред'явити вимогу поручителю) або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.

Згідно п. 16.4 кредитного договору, за фактом невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за цим договором, кредитор надсилає позичальнику письмову вимогу про усунення відповідного порушення протягом одного місяця з моменту отримання позичальником цієї вимоги.

До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у три роки (п. 16.7. кредитного договору).

Кредитний договір, згідно п. 17.1., вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.

В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди: № 1 від 16.03.2009 року (а.с. 35-38); № 2 від 31.05.2010 року (а.с. 39-44); № 014/26/1400/81-1-0-00/436 від 23.07.2012 року (а.с. 25-26); № 014/26/1400/81-1-1-0-00/437 від 24.07.2012 року (а.с. 27-31), якими сторонами вносилися зміни щодо суми кредиту, строку кредитування, графіку погашення кредиту.

Так, додатковою угодою № 1 від 16.03.2009 року сторони узгодили зменшення, на період з 21.03.2009 року по 21.08.2009 року, розміру щомісячного платежу до розміру процентів. Крім того, збільшено розмір кредиту, шляхом виділення додаткового траншу у розмірі 2703,93 дол. США, 16.03.2009 року.

На підставі додаткової угоди № 2 від 31.05.2010 року сторонами збільшено строк кредитування на 115 календарних місяців, до 21.07.2037 року, та узгоджено новий графік погашення кредиту та заборгованості за договором.

Додатковою угодою № 014/26/1400/81-1-0-00/436 від 23.07.2012 року сторонами узгоджено новий графік погашення кредиту та заборгованості.

Додатковою угодою № 014/26/1400/81-1-0-00/437 від 24.07.2012 року, сторонами змінено валюту виконання зобов'язань за кредитним договором з доларів США на гривні із розрахунку офіційного курсу НБУ на дату укладення додаткової угоди - 7,9930. У зв'язку із міною валюти виконання зобов'язання розмір заборгованості за кредитом склав - 2361361,76 грн. Також змінено процентну ставку із 13,00 % річних на 19,00 % річних та дату остаточного погашення кредиту до 24.10.2037 року. Графік погашення кредиту та інших платежів викладено у новій редакції.

21.12.2007 року, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/26/1400 від 21.12.2007 року, між Відкритим акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль та Приватним підприємством Дельта-Юг (поручитель, відповідач) було укладено договір поруки (а.с. 33-34).

Вказаним договором поруки, у редакції додаткової угоди від 24.07.2012 року, з урахуванням зміни сторонами кредитного договору валюти зобов'язання, процентної ставки та строків повернення кредитних коштів, сторонами узгоджено наступні умови.

Так, згідно п.1.1. договору поруки, поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору, за умовами якого позичальнику зобов'язаний: повернути кредит у розмірі 2361361,76 грн. зі строком погашення 24.10.2037 року; сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 19,00 % річних, зафіксованому на дату укладання кредитного договору, або в будь-якому іншому розмірі, встановленому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності цим договором; сплатити комісії в розмірах, передбачених кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені кредитним договором, а також відшкодувати витрати та збитки кредитора, пов'язані з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

Пунктом п. 1.2. договору поруки визначено, що поручитель відповідає за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, у порядку та строки, визначені кредитним договором, у тому числі, але не виключно: при невиконанні позичальником окремих забезпечених зобов'язань, зокрема, щодо сплати процентів та/або погашення частини кредиту в строки, визначені графіком погашення кредиту; при невиконанні позичальником зобов'язання щодо погашення кредиту при закінченні строку користування ним; при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.

У статті 2 договору поруки визначено порядок виконання зобов'язань поручителя. Так, як зазначено у п. 2.1., у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями.

Згідно п. 2.2. поручитель зобов'язався здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10 банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Виконання забезпечених зобов'язань здійснюється поручителем шляхом переказу грошових коштів на зазначені у вимозі рахунки кредитора (п. 2.5. договору поруки).

У п. 6.9. договору поруки, сторони узгодили строк позовної давності тривалістю у п'ять років.

Згідно п. 7.2., договір поруки вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення його печаткою кредитора і діє до повного виконання забезпечених зобов'язань та зобов'язань поручителя за цим договором.

У п. 7.6. договору поруки, сторони узгодили, що повідомлення та інша кореспонденція за цим договором здійснюються у письмовій формі, шляхом направлення рекомендованих листів та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправлення. Сторони зобов'язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. У випадку порушення цієї вимоги відповідна кореспонденція вважається направленою та отриманою належним чином, якщо її було направлено за адресою сторони, зазначеною у цьому договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони.

На виконання умов кредитного договору, позивачем, на поточний рахунок третьої особи перерахована сума кредиту у визначених розмірах. Згідно виписки по рахунку третьої особи (а.с. 32) останньому перераховано 2361361,76 грн. (сума кредиту на умовах додаткової угоди № 014/26/1400/81-1-0-00/437 від 24.07.2012 року.

Проте, ОСОБА_2, взятих на себе зобов'язань, щодо повернення отриманих коштів, сплати процентів та інших платежів, належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 04.09.2018 року у нього існує заборгованість перед позивачем за кредитним договором у розмірі 3607741,02 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2313491,88 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 1294249,14 грн.

Обставини щодо розміру заборгованості підтверджується наданим до матеріалів справи розрахунком заборгованості (а.с. 70-71).

У зв'язку з простроченням сплати передбачених умовами договору платежів, 23.01.2018 року позивач направив позичальнику - ОСОБА_2 вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (вих. № 114/5-111532 від 22.01.2018 року) (а.с. 48-49), відповідачу - вимогу про виконання грошових зобов'язань за договором поруки за вих. № 114/5-111533 від 22.01.2018 року (а.с. 50-51). Адреси за якими позивачем направлялися вимоги відповідають місцезнаходженню/проживанню позичальника та поручителя, зазначеними ними при укладенні кредитного договору та договору поруки.

Проте, протягом визначеного строку вимоги позивача про дострокове погашення кредиту, позичальником та відповідачем задоволені не були, заборгованість не погашена.

Вищенаведені обставини зумовили звернення позивача до суду із цим позовом із вимогою про стягнення з відповідача, як поручителя, заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2313491,88 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що між третьою особою та позивачем виникли зобов'язання з кредитного договору. Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1 ст. 546 ЦК України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

За нормами ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідженими матеріалами, зокрема випискою по рахунку, судом встановлено факт належного виконання позивачем, зобов'язань за кредитним договором, укладеним із третьою особою, із надання останньому у користування кредитних коштів у сумі, визначеній умовами договору. Натомість позичальник, взяті на себе зобов'язання із погашення кредиту з нарахованими відсотками, відповідно до узгодженого графіку, належним чином не виконав, через що у нього виникла прострочена заборгованість. Факт отримання коштів за договором та наявності заборгованості у розмірах, зазначених позивачем у позові, в ході судового розгляду справи, не спростовано. У зв'язку із невиконанням третьою особою кредитних зобов'язань у позивача, виходячи із наведених вище умов договору, виникло право на пред'явлення вимоги про дострокове виконання грошових зобов'язань, у тому числі і до поручителя за укладеним, 21.12.2007 року, договором поруки. Таким чином, оскільки порука відповідача не була припинена на момент пред'явлення позовної вимоги, враховуючи порушення третьою особою своїх зобов'язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Обставини, встановлені під час розгляду справи, відповідачем, у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку, не спростовані. Докази на підтвердження відсутності у нього обов'язку із виконання зобов'язань за названими договорами, недотримання позивачем процедури пред'явлення вимоги про дострокове виконання грошового зобов'язання, припинення поруки, - відповідачем не надані.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача, як поручителя, 2313491,88 грн. за тілом кредиту за кредитним договором № 014/26/1400 від 21.12.2007 року є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 34702,38 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Дельта-Юг (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км, ідентифікаційний код: 32928463)на користь Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код: 14305909)заборгованість за кредитним договором № 014/26/1400 від 21.12.2017 року по тілу кредиту у розмірі 2313491,88 грн., та судовий збір у розмірі 34702,38 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 04.03.2019 року.

Суддя Т.А. Остапенко