Рішення

від 04.03.2019 по справі 923/1085/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року                                                  Справа № 923/1085/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., розглянувши справу:

          за позовом Управління комунальної власності Херсонської міської ради, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, ідентифікаційний код юридичної особи: 37465469

          до Громадської організації «Правий сектор-південь», місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Старостіна, 29, ідентифікаційний код юридичної особи: 39467997

про стягнення 2597,95 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін

28.12.2018 року Управління комунальної власності Херсонської міської ради (далі – позивач) звернулося до суду із позовом про стягнення з Громадської організації «Правий сектор-південь» (далі – відповідач) заборгованості за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 1728 від 17.02.2015 року у розмірі 2597,95 грн., яка складається із основного боргу та пені.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 284, 286 ГК України, ст. 629 ЦК України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати за користування, переданим в оренду нежитловим приміщенням, у зв'язку із чим у нього наявна заборгованість на вищевказану суму, на яку позивачем нарахована пеня.

Справа, згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2018 року була розподілена судді Литвиновій В.В.

Ухвалою суду від 02.01.2019 року, позовна заява, у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 172 ГПК України, залишена без руху.

11.01.2019 року (вх. № 311/19) від позивача надійшли документи на виконання ухвали суду від 02.01.2019 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 19 від 14.01.2019 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Литвинової В.В., та надходженням заяви про усунення недоліків, справу призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 14.01.2019 року, справу № 923/1085/18 розподілено судді Остапенко Т.А.

Ухвалою від 16.01.2019 року судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи, відповідно до ст. ст. 12, 247 ГПК України, постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи та клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін.

У цій же ухвалі, позивачу запропоновано надати правовстановлюючі документи на об'єкт оренди за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 1728 від 17.02.2015 року, довідку про перебування об'єкта оренди на балансі Управління комунальної власності Херсонської міської ради, пояснення та уточнення до розрахунку щодо нарахованих сум орендної плати.

На виконання ухвали суду від 16.01.2019 року, позивачем, із доказами надіслання відповідачу, надано пояснення щодо належності об'єкта оренди – нежитлового приміщення, розташованого по вул. Горького, 13 у м. Херсоні, положення про управління комунальної власності Херсонської міської ради, затвердженого рішенням ХХІV сесії Херсонської міської ради VII скликання № 1650 від 19.10.2018 року, уточнення розрахунку боргу та пені, нарахованих за договором.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана позивачем – 18.01.2019 року.

Ухвала про відкриття провадження, що направлялася на адресу місцезнаходження відповідача повернулася до суду із відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.          

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно п.п. 4,5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Херсонської області.

Протягом встановленого строку, від сторін клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін не надійшло.

Відповідачем право на подачу відзиву на позовну заяву, протягом визначеного судом строку, не реалізовано.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, справу розглянуто за наявними в ній доказами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято та підписано без його проголошення 04 березня 2019 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

в с т а н о в и в:

          Управління комунальної власності Херсонської міської ради, відповідно до п. п. 3.1., 3.4. Положення про управління комунальної власності Херсонської міської ради, затвердженого рішенням ХХІV сесії Херсонської міської ради VII скликання № 1650 від 19.10.2018 року (а.с. 34-41) від імені міської територіальної громади здійснює повноваження орендодавця щодо цілісних майнових комплексів підприємства, їхніх структурних підрозділів, нерухомого майна та інших об'єктів, що належать до комунальної власності міської територіальної громади, а також продавця об'єктів, що підлягають відчуженню (приватизації). Представляє в установленому законодавством порядку інтереси Херсонської міської ради, її виконавчого комітету, Херсонського міського голови, управління в судах та інших органах під час розгляду правових спорів у межах компетенції управління.

          На Управління комунальної власності Херсонської міської ради покладені наступні функції: укладання договорів щодо передачі у користування (позичку, оренду, концесію тощо) та купівлі-продажу об'єктів комунальної власності, у тому числі з покупцем, який єдиний подав заяву про участь в аукціоні, розробляє проекти цих договорів (п. 2.3.7 Положення); забезпечення організації та проведення засідань постійно діючої комісії з питань оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади щодо передачі в оренду нерухомого майна (будівель, споруд, нежитлових приміщень), переукладання договорів оренди або внесення змін до них (п. 2.3.8); здійснення нарахування плати за користування комунальним майном та контроль за своєчасним та у повному обсязі надходженням платежів відповідно до чинного законодавства (п. 2.3.9); здійснення контролю за виконанням умов договорів, укладених управлінням: купівлі-продажу, оренди, позички, концесії тощо (п. 2.3.17); проведення претензійно-правової роботи щодо стягнення заборгованості по оплаті за користування об'єктами та сплаті за продані об'єкти згідно з укладеними управлінням договорами (п. 2.3.18); здійснення обліку надходження коштів, одержаних від продажу комунального майна, на рахунок управління, для подальшого перерахування їх до міського та державного бюджетів, нарахування штрафів та пені (п. 2.3.19).

           17.02.2015 року між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (позивач, орендодавець) та громадською організацією «Правий сектор-південь» (відповідач, орендар) укладено договір № 1728 оренди комунального майна міської територіальної громади (далі – Договір) (а.с. 9-10).

          За умовами Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху будинку № 13 по вул. Горького, загальною площею 35,6 кв.м., вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, виконаної ПП «Фрістайл-плюс» станом на 15.01.2015 року і становить 50326,80 грн., які необхідні йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності (розділ 1 Договору).

          Вказаний об'єкт нерухомого майна, як вбачається із умов договору та пояснень позивача, є комунальною власністю територіальної громади, та перебуває на балансовому обліку в департаменті житлово-комунального господарства Херсонської міської ради.

          Згідно п. 2.1. Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту прийняття-передачі вказаного майна з орендодавцем.

          Передача майна в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається міська територіальна громада, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 Договору).

          Об'єкт оренди, відповідно до п. 2.1. Договору, передано орендарю 17.02.2015 року, на підставі підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту прийняття-передачі (а.с. 12).

          Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається відповідно до положення про розрахунок та порядок використання плати за оренду об'єктів комунальної власності міської територіальної громади, затвердженого рішенням міської ради від 28.12.2011 року № 499 і становить 518,87 грн. без урахування ПДВ за рік.

          Згідно п. 3.2. Договору, орендна плата становить 43,24 грн. (лютий 2015р.) згідно з рішенням міської ради від 28.12.2011 № 499 та перераховується орендарем управлінню комунальної власності, не пізніше 25 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції і податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства

          Згідно п. 11.1. Договору, його укладено до 17.01.2018 року. Відповідно до п. 11.6. Договору, він припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

          Разом з тим, відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання із внесення орендної плати за користування орендованим майном, належним чином не виконав. Так, згідно розрахунку боргу, засвідченого начальником відділу бухгалтерського обліку Управління комунальної власності Херсонської міської ради, за час фактичного користування приміщенням відповідачем здійснено два платежі за договором, а саме: 415,22 грн. 11.04.2016 року; 400 грн. 22.02.2017 року, та з урахуванням часткової оплати існує заборгованість у розмірі 1673,25 грн.

          Невиконання відповідачем зобов'язань із внесення у визначені договором строки та розміри орендної плати стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          За змістом положень статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Аналогічні положення містяться й у статтях 525, 526 ЦК.

          Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          За своєю правовою природою, укладений між позивачем та відповідачем договір є договором оренди комунального майна, правовідносини за яким врегульовані нормами глави 58 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 5 Глави 30 ГК України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

          За змістом ч. 1 ст. 286 ГК України, ст. ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Укладений між позивачем та відповідачем договір припинив свою дію 17.01.2018 року, у зв'язку із закінченням строку на який він укладався.

Орендна плата, щодо якої у відповідача існує заборгованість, нарахована позивачем за період дії договору оренди.

Відповідно до положень статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що позивачем, належними та допустимими доказами доведено обставини на які він посилається як на підставу для задоволення позовних вимог. Натомість, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання із внесення у визначені строки та розмірі орендної плати, належним чином не виконав. Доказів на підтвердження факту виконання зобов'язання та відсутності заборгованості чи спростування факту наявності заборгованості у розмірах, пред'явлених позивачем до стягнення, відповідач суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 1728 від 17.02.2015 року у розмірі 1673,25 грн., є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь 924,70 грн. пені, нарахованої на заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2016 року по 10.12.2018 року, суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

У п. 3.4. Договору сторони узгодили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або в не повному обсязі, стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 2-ох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за весь час прострочення платежу.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт порушення відповідачем виконання договірних зобов'язань, суд, перевіривши розрахунок суми пені, здійснений позивачем (а.с. 42-77), відповідно до періодів виникнення та часткової оплати заборгованості, визнає його обґрунтованим та таким, що підтверджуються у заявленій сумі – 924,70 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1673,25 грн. основного боргу, 924,70 грн. пені задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги Управління комунальної власності Херсонської міської ради – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації «Правий сектор-південь» (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Старостіна, 29, ідентифікаційний код юридичної особи: 39467997) на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, ідентифікаційний код юридичної особи: 37465469) заборгованість за договором оренди комунального майна міської територіальної громади № 1728 від 17.02.2015, а саме: 1673,25 грн. – основний борг, 924,70 грн. - пені.

3. Стягнути з Громадської організації «Правий сектор-південь» (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Старостіна, 29, ідентифікаційний код юридичної особи: 39467997) на користь Управління комунальної власності Херсонської міської ради (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, ідентифікаційний код юридичної особи: 37465469) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

          Повне судове рішення складено та підписано 04 березня 2019 року.

          Суддя                                                                                          Т.А. Остапенко