Рішення

від 04.03.2019 по справі 913/16/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 березня 2019 року Справа № 913/16/19

Провадження №16/913/16/19

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ

до Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» , м.Ровеньки Луганської області

про стягнення 2704671,19 грн

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1843 від 10.10.2017, довіреність № 14-210 від 26.10.2018 ;

від відповідача - представник не прибув .

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу у сумі 1 097 058,31 грн за період з 15.02.2014 по 30.04.2018, 3% річних у сумі 130 304,25 грн за період з 15.02.2014 по 05.03.2018, пені у сумі 110 943,41 грн за період з 15.02.2014 по 14.11.2014 та інфляційних втрат у сумі 1 366 365,22 грн за період з березня 2014 року по січень 2018 року за договором купівлі - продажу природного газу від 27.12.2013 №1482/14-БО-20.

Розрахунок заявлених до стягнення сум здійснено позивачем за кожним актом приймання-передачі газу окремо.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.01.2019 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 04.02.2019.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання 04.02.2019 прибув повноважний представник позивача та надав усні пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено судову справу до розгляду по суті на 04.03.2019.

У судове засідання 04.03.2019 прибув повноважний представник позивача та надав усні пояснення у справі.

Відповідач правом на захист своїх інтересів не скористався, відзиву на позовну заяву не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (позивач-продавець) та відповідачем у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 №1482/14-БО-20 на підставі якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ - за ціною, у кількості та за якістю, вказаних в договорі, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, встановлених даним договором, - остаточний розрахунок здійснити до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1. договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає вимогам правового інституту поставки (ст.ст.265-267 ГК України) з відстрочкою платежу.

Сторони виконали договір у 2014 році наступним чином.

Позивач поставив газ:

-у січні 2014 року за актом приймання-передачі від 31.01.2014 на суму 342 443,79 грн (а.с.26);

-у лютому 2014 року за актом приймання-передачі від 28.02.2014 на суму 358 569,59 грн (а.с.27);

-у березні 2014 року за актом приймання-передачі від 31.03.2014 на суму 270 230,09 грн (а.с.28);

-у квітні 2014 року за актом приймання-передачі від 30.04.2014 на суму 125 814,84 грн (а.с.29.

Відповідач оплату отриманого від позивача природного газу не здійснив.

Позивач, як кредитор, права якого порушені невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати газу, звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору, і просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 1 097 0258,31 грн за період з 15.02.2014 по 30.04.2018, 3% річних у сумі 130 304,25 грн за період з 15.02.2014 по 05.03.2018, пеню у сумі 110 943,41 грн за період з 15.02.2014 по 14.11.2014 та інфляційні втрати у сумі 1 366 365,22 грн за період з березня 2014 року по січень 2018 року

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).

В даному спорі правовідносини сторін врегульовані договором купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 №1482/14-БО-20, який був чинним і обов'язковим для сторін під час його виконання.

Згідно з правилами ст.ст. 530,627,629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для сторін, що його уклали, і виникнення прав та обов'язків у сторін відбувається на підставі умов укладеного договору.

Договором купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 №1482/14-БО-20, укладеним між позивачем та відповідачем у справі, встановлено, що покупець (відповідач) зобов'язаний оплатити вартість поставленого газу до 14 числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості поставленої продукції.

Позивач поставив відповідачу газ на суму 1 097 0258,31 грн і позивач, як кредитор, належним чином - в порядку ст.ст.73-79 ГПК України - довів суду факт поставки на вказану суму грошей і у вказаний період. Таким чином, постачальник газу виконав свої обов'язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 265-267 Господарського кодексу України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті поставленого газу у відповідності до вимог закону та умов договору.

Відповідач обов'язок по сплаті поставленого газу не виконав, чим порушив умови договору та закону.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 097 058,31 грн підлягають задоволень повністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині заявленої до стягнення пені в сумі 110 943,41 грн за період з 15.02.2014 по 14.11.2014 слід задовольнити повністю, така відповідальність передбачена п. 7.2 договору та ст. 232 ГК України за невиконання покупцем своєчасної оплати поставленого газу, коли він має сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних слід задовольнити також повністю на суму 130 304,25 грн за період з 15.02.2014 по 05.03.2015 на підставі правил ст.625 ЦК України, оскільки дані вимоги цілком відповідають приписам вказаної норми права - за несвоєчасне виконання грошового обов'язку відповідач зобов'язаний сплатити борг з урахуванням 3% річних за весь час прострочки. Дані вимога не є видом відповідальності для відповідача, 3% відображують економічні процеси в державі, в результаті яких відбувається знецінення національної валюти.

Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань слід задовольнити повністю у сумі 1 366 635,22 грн за період з березня 2014 по січень 2018 року на підставі приписів ст.625 ЦК України, оскільки дані вимоги цілком відповідають приписам вказаної норми права - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

А всього до стягнення підлягає 2 704 671,19 грн.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.232, 265-267 ГК України, ст.ст.526,625,629 ЦК України, ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство» «Ровенькитеплокомуненерго» , 94700. м. Ровеньки, Луганська область, кв. Шахтарський, ід. код 35100378, на користь Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , 01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ід. код 20077720, основний борг в сумі 1 097 058,31 грн., 3% річних в сумі 130 304,25 грн за період з 15.02.2014 по 05.03.2018, пеню в сумі 110 943,41 грн за період з 15.02.2014 по 14.11.2014, інфляційні нарахування в сумі 1 366 365,22 грн за період з березня 2014 року по січень 2018 року, витрати на судовий збір в сумі 40 570,07 грн, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 04.03.2019.

Суддя Р.М. Шеліхіна