Рішення

від 26.02.2019 по справі 916/54/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/54/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ХІТАВТО» до Комунального підприємства ,,АВТОТРАНССЕРВІС» про стягнення 17477,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/54/19 та призначено в порядку спрощеного позовного провадження судове засідання для розгляду справи по суті на 05.02.2019 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 05.02.2019 р.: відмовлено Комунальному підприємству ,,АВТОТРАНССЕРВІС» у задоволенні клопотання про повернення позовної заяви, оскільки заходи досудового врегулювання даного спору законодавцем не визнано обов'язковими; оголошено перерву в судовому засіданні до 26.02.2019 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 26.02.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ХІТАВТО» (далі - ТОВ ,,ХІТАВТО» ) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства ,,АВТОТРАНССЕРВІС» (далі - КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» ) про стягнення заборгованості у розмірі 17477,00 грн, з яких 16500,00 грн основного боргу, 267,00 грн 3% річних, 710,00 грн інфляційних втрат. Крім того позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,ХІТАВТО» посилається на приписи ст.ст.193,198 ГК України, ст.ст.509,525,526,530,536,610,625,655,656,692 ЦК України, видаткову накладну від 05.06.2018 р. № А-00000096, рахунок-фактуру від 23.04.2018 р. № А-10000007, довіреність на право отримання цінностей від 04.06.2018 р. № 26, акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.11.2018 р. тощо та вказує на неоплату відповідачем вартості поставленого йому товару.

ТОВ ,,ХІТАВТО» звернулось в судовому засіданні 05.02.2019 р. з письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 710,00 грн інфляційних нарахувань, 267,00 грн 3% річних та 1921,00 грн судового збору, посилаючись на сплату відповідачем основного боргу після подачі позову. Вказану заяву господарським судом не прийнято до розгляду, оскільки відповідно п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - …до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, в той час як заява подана після початку першого судового засідання.

КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» у відзиві на позовну заяву заперечило проти задоволення позову про стягнення 710,00 грн інфляційних нарахувань та 267,00 грн 3% річних, зазначивши про неукладення між сторонами письмового договору та неврегулювання ними дати виникнення обов'язку відповідача сплатити основний борг. При цьому КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» вважає січень 2019 р. моментом виставлення йому вимоги щодо сплати основного боргу, який погашено частинами 16.01.2019 р., 22.01.2019 р., 30.01.2019 р., у зв'язку з чим правових передумов для стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних немає. Також відповідач вважає, що позивачем не наведено розрахунок його вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Без укладання письмового договору ТОВ ,,ХІТАВТО» поставлено КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» товар (шини 15.5-38 Ф-2АД нс8 VOLTURE) вартістю 16500,00 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними представниками та скріпленими печатками контрагентів видатковою накладною від 05.06.2018 р. № А-00000096 та актом звірки взаємних розрахунків станом на 15.11.2018 р. Перед поставкою товару виставлено для оплати рахунок-фактуру від 23.04.2018 р. № А-10000007.

Неперерахування коштів за прийнятий товар спричинило звернення до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є усний договір поставки.

При цьому ТОВ ,,ХІТАВТО» виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» 05.06.2018 р. товар (шини 15.5-38 Ф-2АД нс8 VOLTURE), що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення видатковою накладною та актом звірки взаємних розрахунків.

Після подачі позову КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» оплатило основний борг у сумі 16500,00 грн, а саме 16.01.2019 р. сплачено 5000,00 грн, 22.01.2019 р. - 5000,00 грн, 30.01.2019 р. - 6500,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1242, № 404, № 1301 відповідно.

Враховуючи викладене, провадження у справі за вимогою про стягнення основного боргу в розмірі 16500,00 грн суд закриває на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на підтвердження матеріалами справи несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання в розмірі 16500,00 грн, господарський суд дійшов висновку, що КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» має сплатити:

- 710,00 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму 16500,00 грн за період з 13.06.2018 р. по 26.12.2018 р. (червень-грудень 2018 р.) (фактично розмір інфляційних нарахувань за вказаний період складає 855,09 грн, проте позивач просить менше, що є його правом);

- 267,00 грн 3% річних, нарахованих на суму 16500,00 грн за період з 13.06.2018 р. по 26.12.2018 р. (фактично розмір 3% річних за вказаний період складає 267,16 грн, проте позивач просить менше, що є його правом).

Відтак, позов про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід задовольнити в повному обсязі.

Доводи КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» про неврегулювання дати виникнення обов'язку сплатити основний борг суд вважає помилковими з урахуванням встановлення приписами ч.1 ст.692 ЦК України, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Отже, прийнявши товар 05.06.2018 р., відповідач мав відразу оплатити його вартість, що до подачі позову зроблено не було, в зв'язку з чим ТОВ ,,ХІТАВТО» цілком правомірно здійснило нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Твердження відповідача стосовно ненаведення позивачем розрахунку вимог спростовуються текстом другого та третього аркушів позовної заяви, з якими представник КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» ознайомився 05.02.2019 р., про що свідчить проставлена ним відмітка на поданій заяві.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України ,,Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки господарським судом провадження у справі частково закрито в зв'язку з відсутністю предмету спору, витрати позивача по сплаті судового збору підлягають частковому поверненню з державного бюджету, а саме в сумі 1813,61 грн. Решта судового збору за подачу позову в розмірі 107,39 грн підлягає стягненню з відповідача.

Не підлягає задоволенню письмова заява ТОВ ,,ХІТАВТО» , в якій воно з метою покладення на відповідача всіх своїх витрат по сплаті судового збору повідомляє, що не підтримує власний позов в частині стягнення основного боргу, адже ,,непідтримання позову» , про яке йдеться в ч.3 ст.130 ГПК України, має бути оформлено заявою про відмову від нього, яку ТОВ ,,ХІТАВТО» подано не було, а тому для стягнення з КП ,,АВТОТРАНССЕРВІС» судового збору, сплаченого за вимогу щодо погашення основного боргу, достатніх процесуальних підстав не існує.

Керуючись ст.ст.129,231,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства ,,АВТОТРАНССЕРВІС» (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Дзержинського, буд. 55, код 32018333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ХІТАВТО» (68300, Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Перемоги, буд. 130, код 37904976) 710/сімсот десять/грн 00 коп. інфляційних нарахувань, 267/двісті шістдесят сім/грн 00 коп. 3% річних, 107/сто сім/грн 39 коп. судового збору.

У решті позову провадження у справі закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ,,ХІТАВТО» (68300, Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Перемоги, буд. 130, код 37904976) з Державного бюджету України (УК у м. Одесі/Приморський р-н/ 22030101, код ЄДРПОУ 38016923, Казначейство України (ЕАП), р/р 34319206083034, МФО 899998, КБК 22030101) 1813/одну тисячу вісімсот тринадцять/грн 61 коп. судового збору, сплаченого за квитанціями від 26.12.2018 р. № ПН3227817 та від 08.01.2019 р. № ПН3239918, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи № 916/54/19.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 березня 2019 р.

Суддя Л.В. Лічман