Рішення

від 25.02.2019 по справі 922/3629/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3629/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма", м. Харків про стягнення коштів 99 538,00 грн. за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, за дов. №32 від 02.01.19;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось з позовною заявою до Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма" про стягнення заборгованості з орендної плати за Договором оренди №4588 від 05.10.2011 у розмірі 85 928,84 грн. та пені у розмірі 13 609,16 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що через невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором оренди №4588 від 05.10.2011 виникла заборгованість з орендної плати перед позивачем за період з 01.09.2017 по 17.10.2018 у сумі 85 928,84 грн. Крім того, через несвоєчасне та часткове здійснення орендної плати позивачем нараховано пеню у сумі 13 609,16 грн. за період з 21.10.2017 по 17.10.2018.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3629/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24 січня 2019 року о 10:30 год.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 24 січня 2019 відкладено розгляд справи на 14 лютого 2019 року.

13.02.2019 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання (вх.№3974) в якому просить перенести розгляд справи призначений на 14.02.2019 на інший день у зв'язку із хворобою та неможливістю останнього прибути у судове засідання.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 14 лютого 2019 відкладено розгляд справи на 25 лютого 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2019 підтримав позов та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки станом на час розгляду справи суд не повідомив.Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка надсилалась на адресу відповідача була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом у відповідності до ч.6 ст.120 ГПК України також було здійснено виклик відповідача телефонограмою.(а.с.68)

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.10.2011 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємством "Ремонтно-будівельна фірма" (надалі - Орендар) було укладено Договір оренди № 4588 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 174,5 кв.м., які належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова, розташовані за адресою: м.Харків, вул.Червоножовтнева, 31 (п.1.1. Договору).

Додатковою угодою договір оренди від 05.10.2011 № 4588/2011 викладено в новій редакції (надалі - Додаткова угода).

Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 219,90 кв.м, далі Майно , яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова, розташоване за адресою: м.Харків, вул..Червоножовтнева, 31 (п.1.1. додаткової угоди).

Майно передається в оренду з метою розміщення підсобного приміщення (п.1.2. Додаткової угоди).

Згідно з п.2.1. Додаткової угоди набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі Майна.

Відповідно до п.3.1. Додаткової угоди вартість об'єкту оренди визначається на підставі звіту про вартість Майна і складає 348 032,00 грн. станом на 27.03.2013.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №566/11 від 23.12.2011р. Орендна плата розраховується згідно з додатком до цього договору і складає за квітень 2012р. - 4350,40 грн. без ПДВ. Ставка орендної плати становить 15% (п.3.2. Додаткової угоди).

Згідно п.3.3. Додаткової угоди нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору у відповідності до п.10.6. (п.3.4. Додаткової угоди).

Згідно з п.3.5 Додаткової угоди орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п.3.6. Додаткової угоди).

Відповідно до п.3.10 Додаткової угоди Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь Балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати). Стягнення заборгованості по орендній платі провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно п. 4.4. Додаткової угоди орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

У разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому у п.3.10. порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано (п. 7.3. Додаткової угоди).

У п.10.1 Додаткової угоди сторони погодили, що цей Договір діє до 05.08.2017р.

У п. 10.5 договору сторони прийшли згоди, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець обов'язки, передбачені Договором виконав у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, нежитлові приміщення були передані орендарю згідно актів прийому-передачі нежитлового приміщення (арк. 17, 22).

Також, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази припинення або зміни Договору, повернення відповідачем майна позивачу, а тому суд вважає, що на час розгляду справи договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (орендар) систематично порушував умови Договору щодо своєчасного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість по орендній платі перед позивачем за договором оренди №4588 від 05.10.2011 за період з 01.09.2017 по 17.10.2018 в розмірі 85 928,84 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, у п.5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" господарським судам роз'яснено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати та заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період з 01.09.2017 по 17.10.2018 становить 85 928,84 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 4588 від 05.10.2011, не надано докази сплати заборгованості, а тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 85 928,84 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені за період з 21.10.2017 по 17.10.2018 у розмірі 13 609,16 грн., суд виходить з наступного.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.10 Додаткової угоди Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь Балансоутримувача та міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

У разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому у п.3.10. порядку незалежно від строку та моменту коли зобов'язання повинно було бути виконано (п. 7.3. Додаткової угоди).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п.3.10. та 7.3. Додаткової угоди сторони передбачили інше, а саме нарахування пені до моменту сплати основної суми боргу, включаючи день проплати.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 21.10.2017 по 17.10.2018 у розмірі 13609,16 грн. підлягають задоволенню повністю.

Отже, вимога позивача про стягнення пені в сумі 13 609,16 грн. підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається - на відповідача. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1762,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546-551, 610, 611, 629, 759, 762, Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 230, 231, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна, статтями 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ремонтно-будівельна фірма" (61003, місто Харків, вул.Короленка, буд. 25, код ЄДРПОУ 24340154) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, Харківська область, місто Харків, м-н Конституції, будинок 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати за договором оренди № 4588 від 05.10.2011 у розмірі 85 928 грн. 84 коп., пеню у розмірі 13 609 грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, Харківська область, місто Харків, м-н Конституції, будинок 16, код ЄДРПОУ 14095412).

Відповідач: Приватне підприємство "Ремонтно-будівельна фірма" (61003, місто Харків, вул.Короленка, буд. 25, код ЄДРПОУ 24340154).

Повне рішення складено 04.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_1