Рішення

від 28.02.2019 по справі 925/20/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року справа № 925/20/19 м. Черкаси

За позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до державного підприємства "Косарський спиртовий завод"

про стягнення 1306896 грн. 30 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: адвокат ОСОБА_1 за довіреністю від 21.12.2018;

від відповідача: не явилися.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі також - позивач) звернулася до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до державного підприємства "Косарський спиртовий завод" (далі також - відповідач) про стягнення 1306896 грн. 30 коп. заборгованості за укладеним між сторонами договором поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10, у тому числі: 244562 грн. 11 коп. три проценти річних тат 1062334 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань.

Позивач у позові також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 19603 грн. 44 коп. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10 щодо оплати переданого йому позивачем природного газу, що встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2011 у справі №05/5026/2566/2011, яке набрало законної сили.

Ухвалою від 04.01.2019 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до розгляду, відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження і призначив підготовче засіданні на 12год. 00 хв. 05.02.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 05.02.2019 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12 год. 00 хв. 28.02.2019 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання, призначеного ухвалою від 05.02.2019 на 12 год. 00 хв. 28.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 14.02.2019 поштового відправлення з вказаною ухвалою. Проте ні відповідач, ні його представник у це судове засідання не явилися і про причини неявки господарський суд не повідомили, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.02.2019 за участю представника позивача, останній підтримав позов з викладених у ньому підстав, а господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи і дослідивши наявні у ній письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Черкаської області рішенням від 29.11.2011 у справі №05/5026/2566/2011 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до державного підприємства "Косарський спиртовий завод" про стягнення 33454411 грн. 20 коп. позов задовольнив повністю і стягнув з державного підприємства "Косарський спиртовий завод" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2717356 грн. 82 коп. боргу, 291639 грн. 35 коп. інфляційних нарахувань, 124417 грн. 72 коп. 3 % річних, 211997 грн. 31 коп. пені, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2011 у справі №05/5026/2566/2011 встановлені, зокрема такі обставини:

- 21 грудня 2009 року сторони уклали між собою договір поставки природного газу № 08/274/10;

- на виконання договору поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10 до позивач протягом січня, лютого та липня 2010 року поставив відповідачу 1079.479 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 2827356,82 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу;

- за умовами п. 6.1 договору поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10 відповідач мав оплачувати поставлений природний газ грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки; і здійснити остаточний розрахунок на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10-го числа місяця, наступного за місяцем передачі газу;

- відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10 виконав частково, на суму 110000,00 грн. Борг становить 2717356,82 грн.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отож в силу ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2011 у справі №05/5026/2566/2011, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Станом на 28.12.2018 - день подання позивачем позову, що розглядається у даній справі, відповідач борг перед позивачем за поставлений ним у січні, лютому та липні 2010 року природний газ за договором поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10 у сумі 2717356 грн. 82 коп. не сплатив.

За прострочення оплати поставленого природного газу у період з 29.12.2015 по 28.12.2018 позивач нарахував на суму боргу 2717356,82 грн. і заявив до стягнення з відповідача передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 1062334,19 грн. та три проценти річних у сумі 244562,11 грн.

Відповідач нараховані позивачем суми інфляційних нарахувань і трьох процентів річних не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 7.1 своєї постанови від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань " роз'яснив, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 Цивільного кодексу України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов таких висновків.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Наявність рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2011 у справі №05/5026/2566/2011, яке не було виконане боржником, не звільняє відповідача як боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання за договором поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10, а також не позбавляє права позивача, як кредитора, на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за вказаним договором.

Відповідач не виконав належним чином грошове зобов'язання за договором поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10 щодо оплати вартості поставленого йому позивачем у січні, лютому та липні 2010 року природного газу, допустивши прострочення його виконання, тому позивач має право на стягнення з відповідача на свою користь передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Стягувані суми інфляційних нарахувань та трьох процентів річних нараховані позивачем у відповідності з умовами договору поставки природного газу від 21.12.2009 №08/274/10, фактичними обставинами його виконання сторонами, вимогами чинного законодавства, тобто нараховані правильно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За подання позову позивач за платіжним дорученням від 26.12.2018 №6800 сплатив 19603,44 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату судового збору у сумі 19603,44 грн. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства "Косарський спиртовий завод" (вул. Холодноярська, 1, с. Косарі, Кам'янський район, Черкаська область, 20813, код ЄДРПОУ 05518954) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827) - 1062334,19 грн. (один мільйон шістдесят дві тисячі триста тридцять чотири гривні 19 коп.) інфляційних нарахувань, 244562,11 грн. (двісті сорок чотири тисячі п'ятсот шістдесят дві гривні 11 коп.) три проценти річних та 19603,44 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот три гривні 44 коп.) витрат на сплату судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 04.03.2019.

СУДДЯ М.В. Дорошенко