Ухвала

від 04.03.2019 по справі 240/1993/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 березня 2019 року м. Житомир

справа № 240/1993/19

категорія 112010200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Сільськогосподарського кооперативу "Україна" про стягнення 11560,52 грн, -

встановив:

Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Сільськогосподарського кооперативу "Україна" заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 11560,52 грн за період з жовтня 2017 по січень 2019 року.

Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не надано документ про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру. Проте у прохальній частині позовної заяві позивач просить звільнити від сплати судового збору. В обґрунтування зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір". Тому вважає за можливе звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, посилаючись на положення статей 55 та 129 Конституції України, статті 6 та 7 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач стверджує, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності.

Суд зазначає, що частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Положеннями статті 8 Закону №3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на викладене, суд зазначає, що Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не належить до відповідного переліку категорій осіб, щодо яких передбачено відстрочення/розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Предмет спору у вказаній справі також не підпадає під положення п.3 ч.1 ст.8 Закону №3674-VI.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що частиною першою статті 8 Закону №3674-VІ не передбачено можливості відстрочення/розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб - суб'єктів владних повноважень.

Окрім того, позивачем, не надано жодних доказів на підтвердження відсутності у нього коштів для сплати судового збору.

Також суд зазначає, що Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 по справі №К/9901/3468/17 (820/692/17).

Ураховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, щодо порядку виділення коштів для сплати судового збору та погодження сплати тощо не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, з урахуванням того, що будь-яких належних доказів, які б підтверджували викладені Пенсійним органом обставини, позивач не надав.

З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про обмеження його права на доступ до правосуддя, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування.

Позивачу слід сплатити судовий збір за подання адміністративного позову.

Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що Новоград-Волинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області заявлено позовну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.

Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом Новоград-Волинському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області необхідно було сплатити судовий збір у сумі розміром 1921 грн.

Частинами першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:

- документу про сплату судового збору з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у розмірі 1921 грн, за платіжними реквізитами для перерахування судового збору.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у м.Житомирі/м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035726; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34310206084009; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору – юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником – фізичною особою – ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

ухвалив:

1. У задоволенні клопотання Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до Сільськогосподарського кооперативу "Україна" про стягнення 11560,52 грн, - відмовити.

2. Позовну заяву Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Сільськогосподарського кооперативу "Україна" про стягнення 11560,52 грн, - залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений судом строк позовну заяву буде повернено.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                             А.В. Горовенко