Постанова від 19.06.2007 по справі 5/40-б-06

5/40-Б-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 червня 2007 р.                                                                                   № 5/40-Б-06  

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Панової І.Ю.,

Мамонтова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії

на ухвалугосподарського суду   Херсонської області від  13 квітня 2007 року

у справі господарського суду№ 5/40-Б-06Херсонської області

за заявоюСкадовської міжрайонної державної податкової інспекції

доСелянського фермерського господарства "Істок"

провизнання банкрутом,

ліквідатор арбітражний керуючий Герасименко О.В.,

арбітражний керуючийКривошея О.І.,

за участю представників сторін:

АКБ "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії –Казанцев Г.М. (дов. від 09.01.2007), Гайченко А.В. (дов. від 28.12.2006);

встановив:

          У лютому 2002 р. Скадовська МДПІ звернулася до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Істок" у зв'язку з неспроможністю боржника погасити на протязі 3-х місяців заборгованість по податках, безспірний розмір якої становить більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 03.03.2006 р. заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Постановою господарського суду херсонської області від 06.06.2006 р. визнано вимоги Скадовської МДПІ до СФГ "Істок" в сумі 239068,92 грн. СФГ "Істок" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Герасименко О.В.

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.01.2007 р. продовжено строк ліквідаційної процедури і повноваження ліквідатора Герасименко О.В. на 6 місяців.

          Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.04.2007 р. (суддя Ситюк В.Г.) у задоволенні скарги АКБ "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії на дії ліквідатора СФГ "Істок" –арбітражного керуючого Герасименко О.В. та відсторонення її від виконання повноважень ліквідатора банкрута відмовлено.

          Визнано вимоги АКБ "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії до СФГ "Істок" в сумі 1283502,26 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів.

          Зобов'язано ліквідатора забезпечити завершення ліквідаційної процедури до встановлено строку, подати суду звіт та ліквідаційний баланс.

          В касаційній скарзі  АКБ "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії просить скасувати п. 1 резолютивної частини ухвали господарсьго суду Херсонської області від 13.04.2007 р. та прийняти нове рішення, яким відсторонити ліквідатора СФГ "Істок" Герасименко О.в. від виконання обов'язків. Скаржник вважає, що  ухвала суду в означеній частині суперечить нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки діями ліквідатора було протиправно реалізовано активи фермерського господарства банкрута з порушенням законодавства про банкрутство, закону України "Про заставу".

          Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачаться з матеріалів справи, підставою для звернення АКБ "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії до суду зі скаргою на дії ліквідатора було порушення ліквідатором вимог частин 5, 6, 7, 8, 9 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), якими передбачена процедура розпорядження майном фермерського господарства, а також вказується на порушення ліквідатором порядку послідовності продажу майна, неузгодження порядку продажу та вартості майна, що є предметом застави з заставним кредитором.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суди першої інстанції виходив, зокрема, з того, що  відповідно до ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт накладений на майно  боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; накладення нових арештів або обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускаються.

Проте, висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи та зроблено без з'ясування обставин, пов'язаних з відповідністю дій, вимогам законодавства, та з впливом цих дій на порушення прав і охоронюваних законом інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 26  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону до повноважень ліквідатора належить, зокрема, повноваження щодо реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Пунктом 8 ст. 30 Закону передбачено, що кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором банкрута на виконання постанови суду проведено роботу по ліквідації банкрута, а саме здійснено роботу по пошуку та виявленню майнових активів, проведена інвентаризація майна, сформована інвентаризаційна маса, проведена оцінка майна та його реалізація.

Відмовляючи в задоволенні  скарги на дії ліквідатора, місцевий господарський суд посилається на особливість процедури банкрутства, передбачено ст. 50 Закону, вказуючи що порядок продажу майна фермерського господарства визначено в п. 13 даної статті.

При цьому, доводи заявника про порушення ліквідатором вимог ст. 23 закону, судом визнано безпідставними, оскільки цією нормою  знімаються арешти, які були накладені виконавчою службою, мораторій на задоволення вимог.

Однак, дійшовши даного висновку, судом не враховано, що податкова застава з активів фермерського господарства "Істок  була знята ухвалою господарського суду від 21.03.2007 р.,  в той час як  продаж майнового комплексу зернотоку було здійснено 21.07.2006 р., а автотранспорт та сільськогосподарську техніку було передано у власність новому власнику 08.02.2007 р., тобто під час перебування активів фермерського господарства у податковій заставі. Тобто, судом першої інстанції не було перевірено, чи було дотримано при реалізація активів фермерського господарства вимог законодавства про банкрутство та Закону України "Про заставу", а також ст.8, ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Зважаючи на вищенаведене, колія суддів дійшла висновку, що суд першої  інстанції належним чином не з'ясував дійсних обставини справи,  не дав належної оцінки  всім  зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін, а тому висновок суду зроблено без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, чим порушено вимоги ст. 43 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського  процесуального  кодексу  України  касаційна   інстанція   не   має  права  встановлювати  або   вважати доведеними  обставини, які не були  встановлені  у рішенні або  постанові  господарського суду або відхилені  ним, вирішувати  питання про  достовірність  того чи іншого доказу,  про перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково  перевіряти  докази.

За таких  обставин ухвала суду в частині  відмови  у задоволенні скарги АКБ "Укрсоцбанк" в особі Херсонської філії  на дії ліквідатора  у даній справі підлягає  скасуванню,  а справа в означеній частині -  передачі  на новий  розгляд  до суду першої  інстанції.

При новому  розгляді  справи суду необхідно  врахувати викладене, повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, перевірити ствердження та заперечення сторін, всім зібраним  доказам надати належну оцінку в їх сукупності та вирішити спір  відповідно  до вимог  закону.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії  задовольнити.

Пункт 1 ухвали господарського суду Херсонської області від 13.04.2007 р.  у справі № 5/40-Б-06 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий -                                                              М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                            І.Ю.Панова

                                                                                                   О.М. Мамонтова