Ухвала

від 04.03.2019 по справі 440/695/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 березня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/695/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" до Державного реєстратора виконавчого органу Почаївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області Ситнікової (Гавриленко) Олени Вікторівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису, -

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2019 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Ярина" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора виконавчого органу Почаївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області Ситнікової (Гавриленко) Олени Вікторівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора №27556807 від 26.12.2015 13:21:02 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "СГ Олексіївське" (ідентифікаційний код юридичної особи: 39378950, місцезнаходження: 07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Клубна, буд. 5) речового права строком на 7 (сім) років - права оренди земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_1, загальною площею 4,58 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - повністю;

- скасування запису №12778970, внесеного 26.12.2015 о 11:46:02 до Державного реєстру прав державним реєстратором Реєстраційної служби Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "СГ Олексіївське" (ідентифікаційний код юридичної особи: 39378950, місцезнаходження: 07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Клубна, буд. 5) речового права строком на 7 (сім) років - права оренди земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_1, загальною площею 4,58 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

У свою чергу пунктом 2 частини першої цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб'єктами владних повноважень.

Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

Разом із тим, однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Відтак, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб'єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб'єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб'єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач, будучи переконаним, що у встановленому законодавством порядку набув право оренди земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_1, загальною площею 4,58 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заперечує правомірність прийняття відповідачем 26.12.2015 рішення №27556807 про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "СГ Олексіївське" права оренди на цю ж земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_1, а також внесення державним реєстратором 26.12.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису №12778970 про державну реєстрацію за останнім права оренди на таку земельну ділянку.

Відтак, правовідносини, які складають предмет цієї справи є приватно-правовими, оскільки фактично спрямовані на захист майнових прав (права оренди) позивача на об'єкт спірного нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_1. Предмет даного спору не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач (державний реєстратор), приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте державним реєстратором оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосується реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Оскільки спір між Приватним сільськогосподарським підприємством "Ярина" та Державним реєстратором виконавчого органу Почаївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області Ситніковою (Гавриленко) Оленою Вікторівною позбавлений ознак публічно-правового, його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Викладений висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16. Так, у зазначеному судовому акті вказано, що "...скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулися реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру".

За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 242, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" до Державного реєстратора виконавчого органу Почаївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області Ситнікової (Гавриленко) Олени Вікторівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису.

Роз'яснити позивачу право на звернення з цим позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя О.В. Гіглава