Постанова

від 20.02.2019 по справі 814/1241/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/1241/18

Категорія:8.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Яковлєва О.В.,

суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНЗИТ-Н" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНЗИТ-Н" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Державній фіскальній службі України, а саме: визнання протиправним та скасування рішення № 661671/41674624 від 23 квітня 2018 року; зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 31 березня 2018 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 задоволено адміністративний позов.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позивних вимог, так як позивачем не надано всіх необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого податковим органом правомірно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

В свою чергу, позивачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу, відповідно до якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято правомірне рішення про задоволення позовних вимог, так як позивачем надано всі необхідні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ТРАНЗИТ-Н 31 березня 2018 року складено податкову накладну № 1 від 31 березня 2018 року та направлено її в електронному вигляді до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, згідно квитанції № 1, яка отримана позивачем 12 квітня 2018 року, податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена, так як ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ № 567 від 13 червня 2017 року.

В даному випадку, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 42.11.2 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК (копія квитанції додається - додаток № 2).

Між тим, 19 квітня 2018 року ТОВ ТРАНЗИТ-Н направлено в електронному вигляді до ДФС необхідні документи для підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 1 від 31 березня 2018 року.

В свою чергу, рішенням від 23 квітня 2018 року № 661671/41674624 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 31 березня 2018 року.

Крім того, 02 травня 2018 року ТОВ ТРАНЗИТ-Н подано скаргу на рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з тим, 11 травня 2018 року відповідач рішенням № 4339/41674624/2 відмовив в задоволенні поданої ТОВ ТРАНЗИТ-Н скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин справи судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В абзаці 1 пункту 6 Критеріїв зазначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за таким критерієм: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин податковим органом зупинено реєстрацію податкових накладних товариства, складених за результатом здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ ТРЕЙДСОФТКОРН , так як встановлено факт невідповідності постачання обсягам придбаних товарів.

Між тим, з вищевикладених положень податкового законодавства вбачається, що складені платниками податків податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

В даному випадку, встановлений ПК України обов'язок з реєстрації податкових накладних носить імперативний характер та безумовно має виконуватись суб'єктами господарювання.

В свою чергу, з метою реєстрації поданої накладної та на вимогу податкового органу товариством надано додаткові документи та пояснення щодо здійснення господарських операцій з відповідним контрагентом.

Проте, оскаржуваними рішеннями ДФС відмовлено в реєстрації податкових накладних товариства у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, що заперечує проти задоволення позовних вимог, зобов'язаний довести правомірність своїх дій та рішень належними та допустимими доказами.

В свою чергу, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, податковим органом не надано жодних пояснень, з яких підстав податковий орган дійшов висновку, що наведені у податкових накладних товариства обсяги постачання не відповідають обсягам придбання, не зазначено, які саме документи повинно надати товариство для здійснення реєстрації податкової накладної та яка інформація із додатково наданих позивачем документів не дозволила ДФС прийняти рішення про реєстрацію податкових накладних.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як податковим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень, з чим погоджується колегія суддів.

В даному випадку, вищевикладений висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 811/1669/17).

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.