Ухвала

від 01.03.2019 по справі 826/16971/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16971/18                                                                               УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху   01 березня 2019 року                                                                                   м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва  від  30 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНДЕН"  до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у м. Києві, комісії ДФС з питання розгляду скарг про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва  від  30 листопада 2018 року позов задоволено. Відповідач - Державна фіскальна служба України, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам          295, 296 КАС України. Згідно з п.1 ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 24 грудня 2018 р. 11 січня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. 22 січня 2019 року відповідач звернувся із клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. 28 січня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто апелянту. Дана ухвала не була оскаржена. Апеляційну скаргу повторно подано до суду першої інстанції 22 лютого 2019 року. Відповідно до матеріалів справи оскаржуване рішення суду першої інстанції було отрим ано 05 грудня 2018 року, що підтверджується розпискою представника апелянта (а.с. 204 зв.), тобто повторно апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження встановленого п.1 ч. 1 ст. 295 КАС України. Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч наведених норм, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, натомість в апеляційній скарзі наявне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування вимог якого апелянт посилається на відсутність фінансування. Вважаю, що клопотання не є обґрунтованим, оскільки у відповідності до вимог Закону України “Про судовий збір”, з урахуванням змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів у Державному бюджеті не може бути підставою для звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору. При цьому п. 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст. 133КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином, звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Таким чином, неналежне державне фінансування не може бути підставою для звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України у адміністративній справі            № 335/13349/13. Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України “Про судовий збір”. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, поданого юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 7048 грн. (чотири вимоги немайнового характеру) Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі  10572грн. сплаченого за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 34312206081055; код класифікації доходів бюджету – 22030101 або навести належні підстави для звільнення від його сплати. Всупереч п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі не зазначено номери засобів зв'язку та електронна пошта. Крім того з поданої апеляційної скарги вбачається, що вона підписана представником апелянта. До апеляційної скарги додано ксерокопію довіреності засвідчену цим самим представником, хоча довіреність такого права не містить. Таким чином ксерокопія довіреності не є документом ,що посвідчує повноваження представника, отже, в розумінні статей 55,59 КАС України є неналежним представником у даній справі.     Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також  у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому  протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно приписам ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються правила статті 169 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху. Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, У Х В А Л И Л А : Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва  від  30 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНДЕН"  до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у м. Києві, комісії ДФС з питання розгляду скарг про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                                                Н.В. Безименна