Ухвала

від 04.03.2019 по справі 826/5173/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5173/14

У Х В А Л А

04 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Мельничука В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луч" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.

Апеляційним судом Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подачі належним чином оформленого документа про сплату судового збору.

17 грудня 2018 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві надійшло клопотання, у якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги або продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № №826/5173/14.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року відмовлено Державній податковійінспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №826/5173/14.

Як убачається з матеріалів справи, а саме, з розписки про вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 30.10.2018 року, апелянт отримав копію вказаної ухвали 06 лютого 2019 року. Таким чином, останній день для усунення недоліків апеляційної скарги - 16 лютого 2019 року.

21 лютого 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві повторно надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 826/5173/14.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору з наступних підстав.

Відповідно до Закону України Про судовий збір , з урахуванням змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору передбачено, обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Наведені в клопотанні причини несплати судового збору суд не може вважати поважними.

Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору. Крім того, апелянтом не надано доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору.

Також, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання, апелянт посилається на тривалу процедуру щодо сплати судового збору, а для реалізації виконання вимог ухвали суду апелянту необхідно більше часу, а ніж йому було надано для усунення недоліків. Такі доводи апелянта судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 06 грудня 2018 року у справі №826/14927/17 (касаційне провадження №К/9901/64932/18).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для продовження апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Таким чином, оскільки станом на 04 березня 2019 року апелянт зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року недоліки апеляційної скарги не усунув, колегія суддів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу апелянту.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 118, 121, 133, 169, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі №826/5173/14.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луч" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.