Постанова

від 27.02.2019 по справі 132/3057/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/3057/18

Провадження № 22-ц/801/343/2019

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол М. П.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 рокуСправа № 132/3057/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В.В (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С.Г., Медвецького С.К.,

з участю секретаря судового засідання Богацької О.М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_3,

відповідач: Фермерське господарство СФГ Ельдорадо ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 апеляційну скаргу Фермерського господарства СФГ Ельдорадо на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2018 року, постановлене в складі судді Гуцола М.П., о 15:09 год. в приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області,

встановив:

В серпні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Фермерського господарства СФГ Ельдорадо про відшкодування моральної шкоди завданої каліцтвом.

Позовна заява мотивована тим, що 16 квітня 2011 року ОСОБА_3, виконуючи трудові обов'язки в СФГ Ельдорадо отримав травму у вигляді відкритого уламкового перелому обох кісток нижньої третини правої гомілки. Дана травма була визнана трудовим каліцтвом і йому було встановлено другу групу інвалідності. Після зазначеної травми позивач не міг продовжувати звичний спосіб життя тому як став інвалідом. Таким чином, як зазначає позивач, йому було завдано моральну шкоду у вигляді фізичних та душевних страждань, при цьому ці страждання збільшились з часом у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, тому ОСОБА_3 просив стягнути відповідача моральну шкоду, яку оцінює у розмірі у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на день виплати, що становить 372300 грн..

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Фермерського господарства СФГ "Ельдорадо" на користь ОСОБА_3 кошти на відшкодування завданої каліцтвом моральної шкоди в розмірі 74 460 (сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят) грн..

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві, що призвело до часткової втрати працездатності, і внаслідок чого позивачу заподіяно моральну шкоду, розмір якої судом визначено в сумі 74 460 грн..

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство СФГ Ельдорадо подало апеляційну скаргу вказуючи, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та помилково не врахував, що позивач ОСОБА_3 отримав травму не під час виконання трудових обов'язків, при цьому характер моральних страждань та хвороба позивача не є похідними від отримання цієї травми.

У апеляційній скарзі Фермерське господарство СФГ "Ельдорадо" просить рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2018 року скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що обставини викладені у апеляційній скарзі щодо факту отримання травми спростовуються рішенням комісії з нещадного випадку на виробництві, яке оформлене Актом Н-1, який у встановленому законом порядку не оскаржено, тобто обставини отримання позивачем травми доведенню у цій справі не підлягають, тому ОСОБА_3 у відзиві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2018 року залишити без змін.

В судовому засіданні представник Фермерського господарства СФГ "Ельдорадо" апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 з 01 жовтня 2008 року по 12 вересня 2011 року працював на посаді охоронника СФГ Ельдорадо (а.с. 6).

16 квітня 2011 року після передачі зміни (в 7:30 ранку) та одночасно проживаючи на території тракторної бригади, яка є вахтовим містечком, ОСОБА_3 о 10 годині з невідомої причини сів до кабіни вантажного автомобіля (який належить іншому підприємству, що стояв на території бригади після розвантаження). Через деякий час, виходячи з автомобіля ОСОБА_3 зістрибнув з підніжки автомобіля і внаслідок чого отримав травму. За результатами службового розслідування нещасного випадку було складено акти форми Н-1 від 28.11.2011р. та форми Н-5 від 28.11.2011р.

Актом розслідування нещасного випадку форма Н-5 від 28.11.2011 р. встановлено, що з позивачем було проведено повторний інструктаж 01.03.2010 р., дані про проходження первинного та цільового інструктажу не збереглися. Згідно п.4 вказаного акту основною причиною нещасного випадку визнано невиконання п. 4.4, 3.11, 3.3 вимог Інструкції з охорони праці, які допустив ОСОБА_3 та супутньою - неякісне проведення інструктажу ОСОБА_4

Аналогічні висновки, відображені в акті форми Н-1 від 28.11.2011р.

Судом також встановлено, що в результаті отриманої травми, постановою ФССНВНВПЗ України від 17 вересня 2013 року ОСОБА_3 призначено щомісячні страхові виплати. Зі змісту вказаної постанови слідує, що згідно висновку медико-соціальної експертної комісії від 17.07.2013 року серія 10ААВ № 521524 позивачу вперше була встановлена стійка втрата професійної працездатності 55% та 2 група інвалідності. 02.07.2018р. було проведено повторне обстеження, в результаті якого довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА № 042001, ступінь втрати професійної працездатності встановлено на рівні 55 % та призначено 2 групу інвалідності безтерміново.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Отже, застраховані громадяни, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку, мають право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого органу.

Доводи апеляційної скарги, про те, що нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, оскільки ОСОБА_3 отримав травму не під час виконання трудових обов'язків не заслуговують на увагу.

Відповідно до частини 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Пунктом 14 Порядку № 1232 передбачено, що комісія зобов'язана скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.

Отже, в розумінні ч. 2 ст. 72 ЦПК України, саме Акти за формою Н-5 і Н-1 є тими доказами, що підтверджують чи спростовують факти нещасного випадку пов'язаного з виробництвом.

Звертається увага на те, що в результаті службового розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем, було складено акти форми Н-1 від 28.11.2011р. та форми Н-5 від 28.11.2011р. Ці акти затверджені головою СФГ Ельдорадо та в установленому законом порядку не оскаржувались, а надані відповідачем письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не спростовують висновків службових розслідувань, що відображені в актах форми Н-1 та Н-5.

Доводи апеляційної скарги про можливе неправильне лікування позивача та укладення стану його здоров'я супутнім захворюванням не пов'язаним із виробничою травмою апеляційний суд відхиляє як припущення, на підставі якого не може увалюватись рішення.

Щодо визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає до відшкодування колегія суддів враховує наступне.

Як зазначено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Відповідно до п. 3 ч. 4 статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди суд першої інстанції нележаним чином не аргументував з яких підстав він дійшов висновку про зменшення розміру заявлених позовних вимог з 372300 грн. до 74460 грн.

Вирішуючи спір між сторонами в частині визначення розміру моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

Європейський суд з прав людини у справі Тома проти Люксембурга (2001 рік), використав принцип по якому сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять розумність та справедливість при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях Тома проти Люксембургу , Калок проти Франції (2000) та Недбала проти Польщі , Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Позивач оцінює моральну шкоду в 100 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 372300 грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди колегія суддів виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості і враховуючи, що ОСОБА_3 внаслідок травми зазнав стійкої втрати професійної працездатності 55%, що в свою чергу вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Вказана травма отримана в наслідок нещасного випадку на виробництві, причинами якого є насамперед невиконання вимог інструкцій з охорони праці самим позивачем та неякісне проведення інструктажу роботодавцем, при цьому слід врахувати, що до настання нещасного випадку, у позивача мали місце відповідні захворювання і останнім не доведено, що його стан здоров'я на даний час, є виключно наслідком лише отриманої травми, а тому з урахуванням вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зменшення заявленого розміру моральної шкоди до 10 розмірів мінімальної заробітної плати, взятої за основу розрахунку позивачем, що становить 37230 грн. (37230*10).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції не надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обов'язковим елементом справедливого судового розгляду (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Приймаючи до уваги положення частини тринадцятої статті 141, підпункт в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з ФГ СФГ Ельдорадо слід стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 372,3 грн..

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства СФГ Ельдорадо задовольнити частково.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Фермерського господарства СФГ Ельдорадо про відшкодування моральної шкоди завданої каліцтвом задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства СФГ Ельдорадо на користь ОСОБА_3 кошти на відшкодування завданої каліцтвом моральної шкоди в розмірі 37230 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства СФГ Ельдорадо на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 372,3 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий /підпис/ В.В. Оніщук

Судді /підпис/ С.Г. Копаничук

/підпис/ С.К. Медвецький

Згідно із оригіналом

Головуючий В.В. Оніщук