ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 140/2773/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Шевчику Ю.В.,
за участю представника позивача Тертичного Ю.В.,
представника відповідача Бутулай І.І.,
представника третьої особи Новосада Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Волинь» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський про визнання протиправними та скасування постанови, протоколу та припису,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Волинь» (далі ТзОВ «Енергозбереження Волинь») звернулося з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі УДАБІ у Волинській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський (далі КЕВ м. Володимир-Волинський) про визнання протиправними та скасування постанови №26/3624 від 14.12.2018 року, протоколу від 30.11.2018 року та припису від 30.11.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом проведеної 30.11.2018 року позапланової перевірки головним інспектором будівельного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис від 30.11.2018 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт. 14.12.2018 року винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/3624 від 14.12.2018 року, якою ТзОВ «Енергозбереження Волинь» визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 69 156 грн.
Вважають, що оскаржувані протокол, припис та постанова є необґрунтованими, складеними без дотримання норм чинного законодавства України та такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив позов задоволити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Судом встановлено, що на підставі звернення голови Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 05.11.2018 року №3558/1/17/2-18, вхідн. №1937 від 09.11.2018 року, про порушення вимог містобудівного законодавства, наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області від 16.11.2018 року №425П «Про проведення позапланової перевірки», направлення для проведення позапланового заходу № 425, відповідачем було проведено позаплановий захід державного контролю щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил по вул. Ковельській, 188, м. Володимир-Волинський Волинської області.
Складеними актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 30.11.2018 року №425/09.11.2018 та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2018 року, встановлено, що забудовник ТзОВ «Енергозбереження Волинь» розпочало виконання будівельних робіт об`єкту «Нове будівництво котельні на території військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 » без дозвільного документа на початок виконання будівельних робіт, чим порушило вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена згідно з п.2 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Враховуючи виявлені та зафіксовані актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 30.11.2018 року №425/09.11.2018, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою Управління видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 30.11.2018 року з вимогою зупинити виконання будівельних робіт до 05.12.2018 року, відповідно до п. 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 17 Порядку №553.
14.12.2018 року УДАБІ у Волинській області була винесена постанова про накладення штрафу за порушення в сфері містобудівної діяльності №26/3624, якою ТзОВ «Енергозбереження Волинь» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 69 156 грн. (1921x36).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури регулюється Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V), Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі Порядок №553).
Згідно з преамбулою Закону №877-V цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 1 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Як визначено частиною четвертою статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Положеннями п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки.
Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Відповідно до абз. 1 п. 11 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.
Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.
Зі змісту за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт від 30.11.2018 року №425/09.11.2018 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2018 року вбачається, що забудовник ТзОВ «Енергозбереження Волинь» розпочало виконання будівельних робіт об`єкту «Нове будівництво котельні на території військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 » без дозвільного документа на початок виконання будівельних робіт, чим порушило вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України або видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
Частиною 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняється виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Як передбачено положеннями ч. 3 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання дозволу на виконання будівельних робіт подається заява з необхідними додатками.
Відповідно до п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.
З аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що замовником є фізична або юридична особа яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи та подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (декларацію/повідомлення про початок виконання будівельних робіт, заяву про отримання дозволу на виконання будівельних робіт).
При цьому, як передбачено приписами п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).
Судом встановлено, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Володимир-Волинський є структурним органом військового управління в системі ЗСУ. Здійснює свою діяльність на підставі «Положення про КЕВ м. Володимир-Волинський». Згідно даного Положення всі квартирно - експлуатаційні служби відають забезпеченням військових частин казармено- житловим фондом, комунальними спорудами, їх технічною експлуатацією.
КЕВ м.Володимир-Волинський в даний час забезпечує життєдіяльність та функціонування у тому числі і військової частини НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , де здійснювалась позапланова перевірка головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Волинській області.
Вказана земельна ділянка, на якій розміщена згадана військова частина НОМЕР_1 , відноситься до земель Міністерства оборони, призначена для розміщення і постійної діяльності ЗСУ та знаходиться в оперативному управлінні КЕВ м. Володимир-Волинський, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
На території даної військової частини вул. Ковельська, 188а, м. Володимир-Волинський розміщений технологічний майданчик, котрий перебуває на балансі КЕВ. Як встановлено, силами квартирно-експлуатаційного відділу було проведено відновлювальні роботи на вказаному майданчику із залученням спонсорів, а саме ТзОВ «Енергозбереження Волинь», яке надавало безоплатну спонсорську допомогу будівельними матеріалами.
З оглянутого листа №1/1494 від .08..08.2018 року вбачається, що КЕВ м. Володимир-Волинський звертався до ТзОВ «Енергозбереження Волинь» з проханням надати безоплатну спонсорську допомогу. З оглянутих судом видаткових накладних за період з 05.10.2018 року по 06.11.2018 року вбачається, що позивач придбавав у ТзОВ «АВ метал груп» електроди, кутники, арматуру, круги відрізні та в ПП «БТР-С» бетон марки М-300. Як пояснив представник позивача саме дані матеріали доставлялися у військову частину як спонсорська допомога. Самі роботи проводили працівники КЕВ м. Володимир-Волинський з залученням військовослужбовців.
В судовому засіданні представник КЕВ м. Володимир-Волинський підтвердив, що відновлювальні роботи на вказаному майданчику проводились працівниками КЕВ м. Володимир-Волинський. ТзОВ «Енергозбереження Волинь» надавало лише безоплатну спонсорську допомогу. На даний час його ремонт не закінчено, так як майданчик ще не покритий асфальтом. Ніяких договорів з вказаним підприємством - позивачем не укладали та рахунків на оплату не отримували.
З дослідженої судом інвентаризаційної картки №1640 по КЕВ м. Володимир-Волинський, яка приєднана до матеріалів позову, вбачається, що у в/ч НОМЕР_1 обліковується технологічний майданчик асфальтований площею 300 м2 (інвентар №101330046) рік побудови 1972 первісною вартістю 45 тис. грн.
Зі схеми військового містечка №2 в/ч НОМЕР_1 , що надана КЕВ м. Володимир-Волинський, яка оглянута судом, вбачається місце розташування технологічного майданчика.
В судовому засіданні представник третьої особи КЕВ м. Володимир-Волинський, ознайомившись з трьома фотографіями, поданими 15.01.2019 року УДАБІ у Волинській області до справи, як письмовими доказами щодо проведення робіт, підтвердив, що на фото розташований саме технологічний майданчик інвентарний №101330046, який відновлюється власними силами КЕВ м. Володимир-Волинський. Також додав, що цей майданчик (плац) не потребує відновлення через проектно-кошторисну документацію, оскільки не являється об`єктом нерухомого майна, реєстрація якого передбачена через реєстраційні служби. При цьому додав, що на території в/ч виконком Володимир-Волинської міської ради утримує котельню для опалення багатоквартирних будинків міста та споруд в/ч, тому саме представником комунального підприємства міської ради, а саме директором підприємства теплових мереж Кобою С. А. і зроблені фотографії.
Як вбачається з відзиву, представник відповідача просив заслухати в якості свідка директора підприємства теплових мереж ОСОБА_1 . Оскільки відповідачем будь-яких доказів опитування ОСОБА_1 не подавало під час проведення перевірки та перед прийняттям оскаржуваної постанови про накладення штрафу тому в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.
В судовому засіданні представник відповідача повідомив, що будь-яких інших доказів, що у в/ч НОМЕР_1 в місці, де зроблені фотографії, ведеться будівництво котельні, УДАБІ у Волинській області не здобуто.
З огляду на встановлені під час судового розгляду справи обставини суд приходить до висновку, що у даному випадку до суду не надано доказів проведення позивачем будівельних або підготовчих робіт без повідомлення про початок їх виконання.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивача визнано винним у правопорушенні, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 69 156 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Отже, закон, на який посилається відповідач в оскаржуваній постанові, так само як нормативно-правові акти, що встановлюють порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, передбачає притягнення до відповідальності спеціальних суб`єктів - суб`єктів містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або тих, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.
Як встановлено судом, позивач не є замовником та/або підрядником, не здійснював жодних будівельних робіт за адресою: вул. Ковельська, 188а, м. Володимир-Волинський.
Отже, до позивача не можуть бути застосовані санкції, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач у розумінні положень п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» не є суб`єктом містобудування, оскільки не є замовником та/або підрядником будівництва об`єкта «Нове будівництво котельні на території військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 », а відтак не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу та винесення відносно нього припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, у зв`язку з чим постанова Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2018 року №26/3624 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 30.11.2018 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Поряд з цим не підлягає задоволенню позовна вимога про скасування протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.11.2018 року з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пункт 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначає, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів у справі.
Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень п. 19 Порядку №244, є предметом оцінки в якості доказу вчинення правопорушення при розгляді справи про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Сам по собі протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2018 року в справі №760/9462/16-а.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (частини 1, 2 статті 77 КАС України)
В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірності оскаржуваних припису та постанови.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних припису та постанови діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
Отже, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні обставини та письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2018 року №26/3624 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 30.11.2018 року, які слід визнати протиправними та скасувати, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, оскільки при зверненні до суду з цим позовом із позовними вимогами, які є пов`язаними між собою, позивач сплатив судовий збір у сумі 1 762 грн. згідно з платіжним дорученням від 27.12.2018 року №1234, тому зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог у сумі 1 174,66 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2018 року №26/3624.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 30.11.2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозбереження Волинь» судовий збір у розмірі 1 174,66 грн.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Енергозбереження Волинь (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Рівненська, 48, офіс 405, ідентифікаційний код 39722904).
Відповідач Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, 38, ідентифікаційний код 37471912).
Третя особа Квартирно експлуатаційний відділ міста Володимир-Волинський (44701, Волинська область, Володимир - Волинський, Академіка Глушкова 1, ідентифікаційний код 07516184).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич
Повне рішення суду складено 05.03.2019 року.
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2019 |
Оприлюднено | 16.09.2022 |
Номер документу | 80228010 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Костюкевич Сергій Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні