Рішення

від 01.03.2019 по справі 160/8232/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року Справа № 160/8232/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДБУД К.С.К.99» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

05.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю СХІДБУД К.С.К. 99 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2018 року №0016431416, винесене Головним управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без перевірки усіх наявних доказів та матеріалів, ґрунтується на хибних висновках податкового органу про нереальність фінансово-господарських взаємовідносин підприємства позивача з контрагентом ТОВ СІЛТОР . Стверджує, що факти порушень податкового законодавства під час укладання та виконання договорів з даними контрагентами не підтверджуються і спростовуються первинними документами, рухом активів, використанням отриманого товару в господарській діяльності підприємства та іншими доказами, що були надані контролюючому органу під час перевірки та долучені до адміністративного позову.

Ухвалою від 06.11.2018 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДБУД К.С.К. 99 була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.01.2019 року було відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначив, що за результатами перевірки підприємства позивача встановлено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з постачання товарів та надання послуг із ТОВ СІЛТОР за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року. По даному контрагенту по ланцюгу постачання здійснюється документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарів однієї номенклатури та реалізації іншої; відсутнє походження товару по ланцюгу постачання; наявна інформація про те, що контрагент є фігурантом у кримінальному провадженні; у контрагентів постачальників недостатньо трудових ресурсів для виконання умов договору; відсутні на балансі основні фонди; несплата або сплата у незначних розмірах податкових зобов'язань. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно та не підлягає скасуванню.

12.02.2019 року від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються на неповному дослідженні документів та обставин, наданні переваги одним (переважно, даним самого податкового органу) перед іншими даними. В основу висновку покладено припущення, яке, у свою чергу ґрунтується на довільному, упередженому і вибірковому аналізі податкової інформації, що не має безпосереднього відношення до предмету перевірки. За таких обставин, висновки податкового ревізора інспектора про нереальність господарських операцій, не можуть вважатися об'єктивними, повними та такими, що ґрунтуються на нормах законодавства. На думку позивача, сукупність первинних, платіжних, звітних та інших документів, які зазвичай супроводжують господарські операції, що позивач здійснював із контрагентом, підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та товарності.

21.02.2019 року від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти розгляду справи в письмовому провадженні не заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований як юридична особа 31.03.2011 року, номер запису 13821020000018305, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Позивач є платником податку на додану вартість з 30.03.2012 року.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: інші роботи із завершення будівництва; виробництво будівельних виробів із пластмас; виробництво металевих дверей і вікон; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; діяльність у сфері архітектури; будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі направлення на проведення перевірки від 21.05.2018 року №3038, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області, наказу від 21.05.2018 №2829-п у період з 24.05.2018 року по 30.05.2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу аудиту платників території обслуговування ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ СІЛТОР (код ЄДРПОУ 41388019) за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ СІЛТОР (код ЄДРПОУ 41388019) за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року.

За результатами перевірки було складено Акт №28926/04-36-14-16/37628614 від 06.06.2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 (код ЄДРПОУ 37628614) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ СІЛТОР (код ЄДРПОУ 41388019) за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ СІЛТОР (код ЄДРПОУ 41388019) за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року .

Перевіркою було встановлено порушення ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1, ст. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 292 652,00 грн. за жовтень 2017 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення №0016431416 від 26.06.2018 року про встановлення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю СХІДБУД К.С.К. 99 (код ЄДРПОУ 37628614), пп. 14.1.202 ст. 14, п. 185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПКУ та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі п. 123.1 ст.123 ПКУ у зв'язку з цим згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 ПКУ збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 438978,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями 292652,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 146326,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю СХІДБУД К.С.К. 99 звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодексу України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Нормою п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996) дія цього Закону поширюється на юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому статтею 4 Закону №996 встановлено принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.08.2017 між ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 та ТОВ СІЛТОР було укладено договір поставки № 02/08, де постачальник, ТОВ СІЛТОР , зобов'язався поставити покупцю - ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 : товари, перелік, асортимент, ціна за одиницю якого зазначається у видаткових накладних. Даний договір набирав чинності з 02.08.2017 року і діяв протягом 1 року з моменту підписання, тобто до 01 серпня 2018 року. За поставками за даним договором, ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ СІЛТОР , згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2017 року у розмірі 292652,00 грн. Про що свідчить податкова декларація №92448788161 від 20.11.2017 р., подана ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 .

На виконання даного договору продавцем здійснено поставку на користь Товариства товару на у суму 1755911,06 грн., у т. ч. ПДВ - 292651,84 грн., а саме:

- За накладною №ІТ000000028 від 16.10.2017 року на суму 116108,28 грн., в т.ч. ПДВ 20% 19108,28 грн., здійснено поставку будівельних матеріалів;

- За накладною №ІТ000000029 від 17.10.2017 року на суму 294908,53 грн., в т.ч. ПДВ 20% 49151,42 грн., здійснено поставку будівельного приладдя та фурнітури;

- За накладною №ІТ000000030 від 18.10.2017 року на суму 462145,12 грн., в т.ч. ПДВ 20% 77024,19 грн., здійснено поставку плит теплоізоляційних базальтових;

- За накладною №ІТ000000032 від 16.10.2017 року на суму 321782,90 грн., в т.ч. ПДВ 20% 53630,48 грн., здійснено поставку блоків віконних металопластикових;

- За накладною №ІТ000000033 від 18.10. 2017 року на суму 149975,69 грн., в т.ч. ПДВ 20% 24995,95 грн., здійснено поставку блоків віконних металопластикових в асортименті;

- За накладною №ІТ000000034 від 20.10.2017 року на суму 58430,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 9738,33 грн., здійснено поставку будівельних матеріалів та фурнітури;

- За накладною №ІТ000000102 від 20.10.2017 року на суму 352560,54 грн., в т.ч. ПДВ 20% 58760,09 грн., здійснено поставку будівельних матеріалів, будівельної фурнітури.

Згідно з договором поставка товару мала здійснюватися на умовах ООР, транспортом постачальника, транспортні витрати включені до вартості товару. Проте фактично (згідно з усною домовленістю сторін договору) товар у жовтні 2017 року був поставлений транспортом покупця - ТОВ "СХІДБУД К.С.К. 99 . На підтвердження перевезення товарно-матеріальних цінностей було складено транспортні накладні (ТТН), а саме: ТТН№ 102 від 20.10.2017; ТТН №33 від 18.10.2017; ТТН №30 від 17.10.2017; ТТН №29 від 16.10.2017; ТТН №28 від 16.10.2017; ТТН №31 від 18.10.2017; ТТН №34 від 20.10.2017.

Зазначені ТТН відображені в Акті перевірки та підтверджують здійснення перевезень під час господарських відносин між ТОВ СІЛТОР та ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 у жовтні 2017 року, а отже, породжують рух товарно-матеріальних цінностей (рух активів). Покупцем - ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 - обов'язки за договором №02/08 від 02.08.2017 року було виконано: товар прийнятий від постачальника та оплачений (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).

Також на підтвердження подальшого руху активів Платником податків для перевірки надано документи про подальший рух товару після його отримання від ТОВ СІЛТОР , зокрема: накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів на об'єкти будівництва, в яких Позивач є підрядником, а саме: №13 від 16.10.2017 р. (об'єкти: Томаківка, Аулівська ЗОШ, Мар'янська ЗОШ, Зеленодольська НРЦ Горлиця ); №14 від 16.10.2017 (об'єкт: Аулівська ЗОШ, смт. Аули); №15 від 17.10.2017 (об'єкт: Слобожанська ЗОШ); -№16 від 18.10.2017 (об'єкт: Слобожанська ЗОШ); №17 від 20.10.2017 (об'єкт: с. Нива Трудова); №18 від 20.10.2017 (об'єкт: с. Зелена Балка, вул. Зарічна Новолатівського району їпетровської обл.); №19 від 19.10.2017 (об'єкт: с. Михайлівка Томаківського району Дніпропетровської обл.).

Реальність та дійсність укладеного договору поставки №02/08 від 02.08.2017 року, а також товарність даних взаємовідносин між підприємствами, документально підтверджується належною первинною обліковою бухгалтерською документацією: договір поставки №02/08 від 02.08.2017 року; ліцензії на здійснення господарської діяльності по будівництву об'єктів; видаткові накладні від ТОВ СІЛТОР у кількості 7 шт.; декларація з податку на додану вартість за жовтень 2017 року у кількості 1 шт.; платіжні доручення у кількості 11 шт.; товарно-транспортні накладні за жовтень 2017 року у кількості 7 шт.; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів; замовлення покупця за жовтень 2017 року у кількості 6 шт.; накази про трудові відносини із водієм, посадовою інструкцією водія; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (власник - ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99).

На підставі даного договору поставки №02/08 від 02.08.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛТОР було складено податкові накладні, що були внесені до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 та мали значення для формування податкового кредиту підприємства у розмірі 292652,00 грн. та відображені в декларації з податку на додану вартість за відповідний період часу (2017 рік).

Таким чином, зазначені первинні документи засвідчують факт реального виконання ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 та його контрагентом господарських зобов'язань по договору поставки №02/08 від 02.08.2017 року, та підтверджують реальність та товарність господарської діяльності позивача.

Вищезгадані документи мають всі необхідні реквізити первинного документа, що містить відомості про господарську операцію і підтверджує факт її реального здійснення, відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні щодо порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, на підставі яких господарські операції можуть бути відображені в обліку підприємства.

Під час судового розгляду з наданих платником податків до перевірки та в судове засідання документів судом встановлено, що рух активів мав місце, розрахунки між суб'єктами господарювання за поставлений товар проводились у безготівковій формі платіжними дорученнями.

У відповідності статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які судові рішення щодо визнання недійсними правочинів або первинних документів по взаємовідносинах ТОВ СХІДБУД К.С.К. 99 з ТОВ СІЛТОР .

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Варто також наголосити, що виходячи з принципу індивідуальності юридичної відповідальності, визначеного ч.2 ст.61 Конституції України, платник податків не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальниками, відсутність у постачальника первинних документів чи недостовірність відомостей контрагентів своїх постачальників.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №826/8016/13-а №К/9901/4058/18, від 10.09.2018 №826/25442/15 №К/9901/24925/18.

Дефектність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про поінформованість платника податків щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або щодо дефектності самих господарських операцій. Отже, вона не є вичерпним доказом під час встановлення нереальності господарської операції чи відсутності в ній ділової мети, яка за змістом положень ст. 14 Податкового кодексу України передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Отже, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що контрагент позивача є фігурантом у кримінальному провадженні, з огляду на наступне.

За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За таких обставин посилання відповідача на ухвалу суду з кримінальної справи, як на підставу висновку про нереальність господарських операцій із ТОВ СІЛТОР , не підтверджується належними доказами, спростовується іншими матеріалами справи, дослідженими судом.

Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагенту позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сама по собі інформація про те, що контрагент позивача є фігурантом кримінального провадження, не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Натомість, під час судового розгляду спростовано висновки контролюючого органу, підтверджено реальність здійснення господарських операцій СХІДБУД К.С.К. 99 та ТОВ СІЛТОР .

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДБУД К.С.К. 99 , визнати протиправними та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, керуючись положеннями частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи рішення суду про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДБУД К.С.К. 99 (код ЄДРПОУ 37628614) судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до платіжного доручення №1141 від 13.12.2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДБУД К.С.К. 99 (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна ім. В.І.Леніна, буд.15а) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 - А) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області 26 червня 2018 року №0016431416.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СХІДБУД К.С.К. 99 (код ЄДРПОУ 37628614) судовий збір у сумі 1762, 00 грн. відповідно до платіжного доручення №1141 від 13.12.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко