Рішення

від 05.03.2019 по справі 200/11670/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 р. Справа№200/11670/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій щодо не зарахування часу перебування чоловіка позивача на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 04.05.2011 року по 19.01.2018 року до страхового стажу останнього для призначення пенсії за віком та призначення пенсії на пільгових умовах протиправними та зобов'язання вчинити певні дії щодо зарахування часу перебування чоловіка позивача на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 04.05.2011 року по 19.01.2018 року до його страхового стажу для призначення пенсії за віком та призначення пенсії на пільгових умовах, зробити перерахунок розміру пенсії по втраті годувальника позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 25.09.2018 року відповідач призначив їй пенсію по втраті годувальника її чоловіка, в сумі 1790,31 грн., починаючи з 29.03.2018 року. Під час підрахунку пенсії її чоловіка, відповідач не застосував приписи Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці . Відповідачем не було включено час перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 04.05.2011 року по 19.01.2018 року її чоловіка ОСОБА_2 до його страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, що порушує її законний інтерес на отримання пенсії у повному розмірі. У разі застосування відповідачем до спірних відносин приписів Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці розмір її пенсії по втраті годувальника мав би складати 2548,00 грн. Таким чином, вона вважає, що під час визначення розміру пенсії за віком її чоловіка, відповідач був зобов'язаний виконати вимоги діючого законодавства щодо гарантування державою мінімального розміру пенсії шахтаря.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов позивача, у якому заперечив проти задоволення заявлених вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач перебуває на обліку в Селидовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника з 25.09.2018 року. ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував пенсію за віком з 2010 року. Позивач не має право на отримання пенсії згідно Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці через відсутність 15 років роботи на роботах за Списком №1.

Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив відповідача, у якій зазначено, що позивач не згодна з відзивом в повному обсязі, оскільки викладені в ньому аргументи жодним чином не спростовують доводів викладених в її позовній заяві. Аргументи відповідача викладені у відзиві не прив'язані до спірних правовідносин та носять лише загальний декларативний характер.

Ухвалою суду від 05.11.2018 року (суддя Ушенко С.В.) позовну заяву ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху і встановити десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.11.2018 (суддя Ушенко С.В.) відкрито провадження в даній адміністративній справі та справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 14.12.2018 року (суддя Ушенко С.В.) відмовлено у задоволенні заяви Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.12.2018 року (суддя Ушенко С.В.) вирішено позовну заяву ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16 січня 2019 року о 12-00 год.

16.01.2019 року судом відкладено розгляд справи.

31.01.2019 року справа передана на розгляд судді Загацькій Т.В. згідно протоколу розподілу справи між суддями у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ушенко С.В.

Ухвалою суду від 01.02.2019 року прийнято до провадження адміністративну справу та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та відповідач до судового засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію у зв'язку із втратою годувальника з 25.09.2018 року.

Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

ОСОБА_1 була одружена з ОСОБА_2, який отримував пенсію за віком у відповідача, згідно свідоцтва про смерть серії II-HO № 019944, помер 19.01.2018 у віці 57 років.

25.09.2018 року Селидовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області призначено ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2, її чоловіка в сумі 1790,31грн., починаючи з 29.03.2018 року.

Відповідачем не було включено час перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 04.05.2011 року по 19.01.2018 року чоловіка ОСОБА_1 до його страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, таким чином позивач вважає, що розмір її пенсії по втраті годувальника мав би складати 2548,00 грн. а не 1790,31грн.

Спірними правовідносинами у даній справі є правомірність не включення періоду перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 04.05.2011 року по 19.01.2018 року ОСОБА_2 до його страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, та як наслідок розмір призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із втратою годувальника.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії, гарантовано Конституцією України та чинними нормативно - правовими актами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_3), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

До заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.

Також надаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);

2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;

3) довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності);

4) свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;

7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

8) документи про місце проживання (реєстрації);

9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;

10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Підпунктом 2 пункту 2.12 цього ж Порядку передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

З наведених норм вбачається, що отримання ОСОБА_2 за життя відповідної пенсії не позбавляє позивача обов'язку подати документи на підтвердження пільгового характеру стажу годувальника.

Вирішуючи питання про достатність таких документів щодо спірного періоду перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 04.05.2011 року по 19.01.2018 року ОСОБА_2, суд виходить з такого.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем при поданні до відповідача заяви про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника від 29.03.2018 року були надані наступні документи: паспорт; трудова книжка або документ про стаж роботи; диплом про навчання; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником; свідоцтво про шлюб; свідоцтво РАГС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісти зниклим.

З трудової книжки ОСОБА_2 БТ-І № 3394902 вбачається наступне: № 28 - про прийняття підземним гірничим на ДП шахта Україна ; № 33 - про звільнення за станом здоров'я по III групі інвалідності.

З наявної в матеріалах справи довідки МСЕК серії ААА № 392436 від 04.05.2011 року вбачається, що ОСОБА_2 мав статус інваліда з трудового каліцтва, III група інвалідності.

Згідно акту ВП Шахта Україна № 19 про нещасний випадок на підприємстві пов'язаний з виробництвом, ОСОБА_2 отримав трудове каліцтво у вигляді Закрытой черепно-мозговой травмы. Сотрясения головного мезга. Ушиб шейного отдела позвоночника (мова оригіналу).

Згідно ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Частиною 3 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Положення аналогічного змісту містяться в ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися в установленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що надані позивачем документи є належними, допустимим, достовірними та достатніми доказами пільгового стажу, який має враховуватися при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за період перебування на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 04.05.2011 року по 19.01.2018 року ОСОБА_2, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Частиною 2 ст. 2 КАС України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності дій під час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника.

Оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати розмір пенсії позивача, чи врахувати для розрахунку пенсії позивача період перебування на інвалідності її покійного чоловіка, як померлого годувальника, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, яке полягає у визнанні протиправним та скасуванні рішення відповідача та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 25.10.2018 року № 0.0.1169548468.1, позивач за подання адміністративного позову сплатив 704,80 грн.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 84485, Донецька область, м. Українськ, вул. Тімірязєва, 8/10) до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування часу перебування її чоловіка ОСОБА_4 на інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом з 04.05.2011 року 19.01.2018 року до його страхового стажу для призначення пенсії за віком та до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії по втраті годувальника від 29.03.2018 року № 1548 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; 84485, Донецька область, м. Українськ, вул. Тімірязєва, 8/10) судовий збір у розмірі 469,87 грн.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.03.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.