Постанова

від 05.03.2019 по справі 805/4040/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року справа №805/4040/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

за участю секретаря судового засідання Святодух О.Б.,

представника позивача Зайцевої Г.С.,

представника відповідача Кравченко О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 805/4040/18-а (головуючий І інстанції Толстолуцька М.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглеіндустрія" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000401411 від 19.01.2018 року на суму 150 073,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000401411 від 19.01.2018 року, винесене ГУ ДФС у Донецькій області, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів на суму 120058 грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 30015 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підставою для висновків акту перевірки стала відсутність документів на підтвердження реальності здійснення приймання-передачі права власності та відсутні об'єкти оподаткування з контрагентом ТОВ "АЛЬТ-СТАНДАРТ" за звітний період - квітень 2017 року.

Проте висновки податкового органу є помилковими, оскільки реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ Альт-Стандарт підтверджено наявністю первинних документів бухгалтерського обліку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000401411 від 19 січня 2018 року винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 150 073,00 грн., з яких за податковим зобов'язанням 120 058,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 015,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Позивачем не надано до перевірки належним чином оформлених первинних документів, тому фактичне виконання послуг із назвою "Дослідження кон'юктури ринку" не можливе за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій до платника податків 4-ї ланки ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" задекларованого контрагентами ланцюга постачання товарів, робіт, послуг.

Податкова накладна на постачання послуг від імені виконавця - продавця ТОВ АЛЬТ-СТАНДАРТ замовнику - покупцю позивачу в квітні 2017 року складена із помилками в реквізитах, які заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони, так як зазначене в таких податкових накладних не підтверджується даними операцій постачання, задекларованих всіма контрагентами, задіяними у задекларованому ними ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" зареєстровано в якості юридичної особи 20.03.2000 року Виконавчим комітетом Дружківської міської ради (а.с. 126-127 том 1), станом на 06.12.2017 року перебуває на обліку в ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області. З 24.12.2014 року ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" зареєстровано як платник податку на додану вартість за № 308680705388.

Відповідачем в період з 23.11.2017 року по 29.11.2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "АЛЬТ-СТАНДАРТ" за квітень 2017 року.

За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт № 806/05-99-14-11/30868078 від 06.12.2017 року, яким встановлено порушення пп.14.1.36, пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, пп. б) п.185.1 ст. 185, п.186.3 і 186.4 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" завищено податковий кредит всього у розмірі 120 058,00 грн., у т.ч. за квітень 2017 року 120 058,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2017 року на загальну суму 120 058,00 грн (а.с. 13-37 том 1).

27 грудня 2017 року позивачем надано контролюючому органу заперечення на акт перевірки від 06.12.2017 р. № 806/05-99-14-11/30868078, в якому ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" зазначив про відсутність ознак порушень, оскільки під час проведення документальної виїзної перевірки товариством надані усі необхідні документи для підтвердження реально вчиненої господарської операції (а.с. 39-45 том 1).

19.01.2018 року за висновками акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000401411 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 120058 грн, та застосовані штрафні санкції на 30015 грн (том 1, а.с. 65).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали взаємовідносини у спірний період з ТОВ "АЛЬТ-СТАНДАРТ" з придбання послуг, по яких не підтверджується реальність їх здійснення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії позивача та його контрагентів вчинені на виконання укладених договорів, були направлені саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів відповідного виду. Отже, висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставним.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині другій статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріали справи свідчать, що 15.03.2017 року між позивачем , як замовником, та ТОВ "АЛЬТ-СТАНДАРТ" як виконавцем, укладено договір на дослідження кон'юктури ринку № 22/03, за умовами якого замовник доручає та зобов'язується оплатити виконавцю, а виконавець зобов'язується проводити в період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року кон'юктурні дослідження ринку цементу на території Україні, країн СНД та Європи, також умови оплати, зберігання та транспортування (а.с. 81-83 том 1).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано: наказ №4 від 09.03.2017 р., акт надання послуг № 144 від 28.04.2017 року на суму 720 348,00 грн., звіт дослідження кон'юктури ринку № 5, обороти рахунку № 631 за 2 квартал 2017 року, обороти рахунку № 93 за квітень 2017 року, рахунок на оплату № 144 від 28.04.2017 р. на суму 720 348,00 грн. (а.с. 84-112, 116-117 том 1, 21 том 2).

Розрахунок за отримані послуги здійснено відповідно до платіжних доручень № 267 від 10.05.2017 р. на суму 75 637,00 грн., № 282 від 06.06.2017 р. на суму 357 143,00 грн, № 284 від 08.06.2017 р. на суму 287 568,00 грн (а.с. 113-115 том 1).

За результатами здійснення господарських операцій ТОВ "АЛЬТ-СТАНДАРТ" виписано на Позивача податкову накладну № 4 від 28.04.2017 р. на суму 720 348,00 грн. (у т.ч. ПДВ 120 058,00 грн.) та зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 123-125 том 1).

ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" до ДПІ у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області подано податкову декларацію на додану вартість за квітень 2017. Згідно з додатком № 5 до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість по контрагенту ТОВ "АЛЬТ-СТАНДАРТ" на суму 120 058,00 грн. (а.с. 118-122 том 1).

На підтвердження використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності 17 червня 2016 року між ТОВ "Завод Дніпровська хвиля" як Комітентом та ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" як Комісіонером укладено договір комісії № 2 на виконання замовлення на придбання, за умовами якого Комітент доручає, в Комісіонер приймає на себе обов'язок протягом строку Договору від свого імені, на користь та за рахунок Комітента за винагороду укласти договір поставки цементу (а.с. 182-184 том 1).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: додаткову угоду №1 від 22.08.2016 р., додаткову угоду №2 від 12.09.2016 р., додаткову угоду №3 від 30.12.2016 р., додаткову угоду №4 від 16.01.2017 р., додаткову угоду №5 від 06.03.2017 р., додаткову угоду №6 від 13.04.2017 р., специфікацію №1 від 17.06.2016 р., специфікацію №2 від 12.09.2016 р., специфікацію №3 від 13.04.2017 р., виписками по особовому рахунку ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" від 10.04.2017 р., 12.04.2017 р, 18.04.2017 р., 19.04.2017 р. (а.с. 185-204 том 1).

Виконання договору підтверджено актом надання послуг № 104 від 30.04.2017 р. до Договору №2 від 17.06.2016 р. на суму 84 822,00 грн., звітом комітенту № 7 від 30.04.2017 р. на суму 624 138,00 грн., видатковою накладною № 93 від 18.04.2017 р. на суму 99 093,00 грн., видатковою накладною № 94 від 18.04.2017 р. на суму 106 488,00 грн., видатковою накладною № 95 від 18.04.2017 р. на суму 106 488,00 грн., видатковою накладною № 88 від 15.04.2017 р. на суму 99 093,00 грн., видатковою накладною № 89 від 15.04.2017 р. на суму 106 488,00 грн., видатковою накладною № 90 від 15.04.2017 р. на суму 106 488,00 грн. (а.с. 194- том 1).

01 березня 2017 року між ТОВ "Краматорський шифер" як Комітентом та ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" як Комісіонером укладено договір комісії № 2 на виконання замовлення на придбання, за умовами якого Комітент доручає, в Комісіонер приймає на себе обов'язок протягом строку Договору від свого імені, на користь та за рахунок Комітента за винагороду укласти договір поставки цементу (а.с. 2-3 том 2).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікацію №1 від 01.03.2017 р., акт надання послуг № 103 від 30.04.2017 р., акт надання послуг № 98 від 12.04.2017 р., звіт комітенту № 6 від 30.04.2017 р., звіт комітенту № 5 від 12.04.2017 р., видаткову накладну № 84 від 01.04.2017 р., видаткову накладну № 85 від 04.04.2017 р., видаткову накладну № 86 від 04.04.2017 р., видаткову накладну № 87 від 05.04.2017 р., видаткову накладну № 91 від 17.04.2017 р., видаткову накладну № 92 від 17.04.2017 р., видаткову накладну № 96 від 18.04.2017 р., видаткову накладну № 97 від 18.04.2017 р., видаткову накладну № 99 від 26.04.2017 р., видаткову накладну № 100 від 26.04.2017 р., видаткову накладну № 101 від 29.04.2017 р., видаткову накладну № 102 від 29.04.2017 р(а.с. 4-20 том 2).

Придбання цементної продукції з метою виконання договору комісії здійснювалось позивачем також у ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" за договором поставки цементної продукції від 27.01.2017 року № 01-94/17.

27 січня 2017 року між ПАТ "ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА" як Продавцем та ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" як Покупцем укладено договір поставки цементної продукції, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цементну продукцію, в асортименті, кількості та терміни, передбачені цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Виконання договору підтверджено: специфікацією № 1 від 27.01.2017 р., специфікацією № 2 від 07.03.2017 р., специфікацією № 4 від 13.04.2017 р., видатковими накладними до договору № 01-94/17 та залізничними накладними на поставку товару, виписками по особовому рахунку ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" (а.с. 211-250 том 1, арк. справи 1 том 2).

Позивачем надано бухгалтерську довідку від 03.09.2018 р., податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2017 рік, фінансовий звіт за 2017 рік, податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2017 року (а.с. 59-72 том 2).

Таким чином, позивачем надані до перевірки належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом.

Як свідчить зміст акту перевірки оцінка реальності господарських операцій надається не за договором ТОВ "УКРВУГЛЕІНДУСТРІЯ" зі спірним контрагентом, а господарським операціям, які виникали по ланцюгу господарських взаємовідношень.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що принцип індивідуальної відповідальності платників податків, вказує на те, що відповідальність за можливі порушення податкового законодавства повинна нести особа, що їх вчинила, в свою чергу добросовісний контрагент не повинен відповідати за правопорушення, яке він не здійснював.

Матеріалами справи підтверджено, що дії позивача та його контрагентів, вчинені на виконання укладених договорів, направлені саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою правочинів відповідного виду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України"), а також того, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати, слугує Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 р., заява №6689/03).

За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Така правова позиції викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №804/8834/16.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що висновок відповідача стосовно порушень податкового законодавства позивачем ґрунтується лише на підставі аналізу податкової інформації по постачальниках контрагентів.

Суд не приймає посилання апелянта, що податкова накладна на постачання послуг від імені виконавця - продавця ТОВ АЛЬТ-СТАНДАРТ замовнику - покупцю позивачу в квітні 2017 року складена із помилками в реквізитах, оскільки апелянтом не визначено які саме помилки допущені при складанні зазначеної податкової накладної. Проте, податкова накладна відповідає вимогам щодо її складання, визначеним податковим законодавством.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Як визначено п.6 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 805/4040/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 805/4040/18-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 05 березня 2019 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 05 березня 2019 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв