Постанова

від 19.02.2019 по справі 0440/5461/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 0440/5461/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотовой А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрремелектромаш" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 р. (суддя Юхно І.В.) в адміністративній справі №0440/5461/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрремелектромаш" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Укрремелектромаш" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004581422 від 23 лютого 2018 р., винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 р. у задоволенні позову відмовлено.

На рішення суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржене рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вказує, що в якості єдиного доказу висновків щодо безпідставного оформлення нереальної господарської операції з ТОВ БК Гранд Білдінг відповідачем здійснено посилання на вирок Галицького районного суду м. Львова від 27 липня 2015 року, яким ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, а саме - у вчиненні фіктивного підприємництва, ТОВ БК Гранд Білдінг з метою покриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Скаржник зазначає, що всі господарські операції, здійснені між ТОВ Укрремелектромаш та ТОВ БК Гранд Білдінг мали реальний характер, підтверджені належним чином складеними первинними документами, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та додатково вказав на те, що грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням визначено поза межами 1095 днів.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Наказом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29 грудня 2017 року №7410-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрремелектромаш" на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України призначено з 05 січня 2018 року документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Укрремелектромаш" (код ЄДРПОУ 38200215) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ БК "Гранд Білдінг" за період 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, тривалістю 5 робочих днів. (а.с.107). За результатами проведеної перевірки 19 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було складено Акт №1708/04-36-14-22/38200215 (а.с.16-20). 29 січня 2018 року на підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесені податкове повідомлення-рішення №0004581422, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 28 551,25 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 22 841,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5 710,25 грн. (а.с.25).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність вироку в кримінальному провадженні за фактом злочину стосовно фіктивності підприємництва контрагента не може бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "Укрремелектромаш" (Покупець) та ТОВ БК "Гранд Білдінг" (Продавець) було укладено Договір №36/02 від 05 лютого 2014 року купівлі-продажу обладнання загальною вартістю 145 960,00 грн., у тому числі ПДВ - 24 326,67 грн. На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи було надано видаткові накладні від 12 лютого 2014 року №635, від 17 лютого 2014 року №650, від 28 березня 2014 року №915, від 31 березня 2014 року №918 та рахунку на оплату від 12 лютого 2014 року №635, від 17 лютого 2014 року №650, від 28 березня 2014 року №915, від 31 березня 2014 року №918.

Проте, вироком Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2015 року у справі №461/10058/15-к, який набрав законної сили 30.11.2015 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 11 вересня 2015 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення Прокуратури Львівської області Буфаном Н.М. обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_1, яку визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України кримінального правопорушення, передбаченого за ч.5 ст.27, ч.1 ст.366 КК України. Вироком встановлена обставина злочинної діяльності ОСОБА_1, яка полягала у реєстрації та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності з метою їх подальшого використання для прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а саме надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності незаконних послуг по ухиленню від сплати податків, шляхом заниження сум податкових зобов'язань, незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, шляхом використання таких фіктивних підприємств та складанні і видачі службовими особами завідомо неправдивих офіційних документів. Маючи умисел на здійснення фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, невстановлені на даний час особи спільно із якими діяла ОСОБА_1, у відповідності до відведених ним ролей, протягом другої половини 2013 та першої половини 2014 років, достовірно знаючи, що придбавають підприємства без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності, організували реєстрацію та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі, ТОВ "Гранд Білдінг" ЄДРПОУ - 38913054.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишатись неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та витрат, що виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена в межах кримінального провадження, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року по справі № 2а-8775/10/0870 (№ К/9901/8899/18).

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач під час прийняття податкового повідомлення-рішення від 23 лютого 2018 року №0004581422 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Щодо додаткових доводів скаржника про що грошове зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням визначено поза межами 1095 днів.

Відповідно до п.102.1.статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За приписами п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, яка діяла до 01.01.2015, податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто до 02.03.2015.

Зважаючи на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення (23.02.2018), грошове зобов'язання з податку на прибуток визначено в межах встановленого п.102.1 .статті 102 Податкового кодексу України строку.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрремелектромаш" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 р. в адміністративній справі №0440/5461/18 - залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 лютого 2019 р. і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 25 лютого 2019 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук