ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6063/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,
секретар судового засідання Чорнов Є.С.
за участі представника позивача Піта Я.І.
представника відповідача ГУ ДФС Подварченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Профнастил-Захід на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р. (суддя Горбалінський В.В.) в справі № 0440/6063/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профнастил-Захід до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Профнастил-Захід звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС від 02.04.2018 р. № 624537/39778339 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.09.2017 р. № 55 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН); зобов'язання ГУ ДФС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 14.09.2017 р. № 55.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 р. до участі в справі залучено Державну фіскальну службу України (далі - ДФС) в якості другого відповідача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує на помилковий висновок суду першої інстанції про те, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права та звернення з позовом до неналежного відповідача, оскільки за приписами Податкового кодексу України платник податків може оскаржити рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних. Контролюючим органом у розумінні цього кодексу є відповідний територіальний підрозділ ДФС, а не власне комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, яка не має адміністративної процесуальної правоздатності та дієздатності.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ГУ ДФС просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача ГУ ДФС в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Представник відповідача ДФС до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим суд визнав за можливе здійснити апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача ДФС.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились до судового засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2017 р. між ТОВ Профнастил-Захід як продавцем та ТДВ Червоноградський завод металоконструкцій як покупцем укладено договір купівлі-продажу № 16011/17, предметом якого є поставка товару в асортименті, кількості і за цінами, які вказуються у специфікаціях до договору.
На виконання умов договору ТОВ Профнастил-Захід виставило рахунок на оплату товару № 1014 від 07.09.2017 року на загальну суму 997 720,46 грн., у тому числі податок на додану вартість - 166 286,74 грн.
У період з 26.11.2017 р. по 27.11.2017 р. ТОВ Профнастил-Захід здійснено поставку товару (профілі сталеві листові) за видатковими накладними № 777 від 26.11.2017 р. та № 775 від 27.11.2017 р.
14.09.2017 р. ТДВ Червоноградський завод металоконструкцій здійснено авансовий платіж за поставлений товар на виконання умов договору № 16011/17 від 16.01.2017 р.
На виконання пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України 14.09.2017 р. ТОВ Профнастил-Захід складено податкову накладну № 55 на суму зарахованих грошових коштів в розмірі 500 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 83 333,33 грн., яку 29.09.2017 р. направлено в електронному вигляді для проведення реєстрації в ЄРПН до ДФС України.
ТОВ Профнастил-Захід отримано квитанцію № 1 від 29.09.2017 р., де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД: 7216 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Судом першої інстанції зазначено, що фіскальним органом у порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.
28.03.2018 р. позивачем подано до ДФС повідомлення № 1 від 23.03.2018 р. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТДВ Червоноградський завод металоконструкцій , надано письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо складання податкової накладної № 55 від 14.09.2017 р.
Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 02.04.2018 р. № 624537/39778339 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.09.2017 р. № 55 в ЄРПН.
Позивачем 05.04.2018 р. засобами телекомунікаційного зв'язку надіслано скаргу на рішення комісії від 02.04.2018 р. № 624537/39778339.
Згідно з квитанцією № 1 від 05.04.2018 р. скаргу не прийнято. Виявлені помилки: порушено вимоги наказу Міндоходів України від 29.11.2013 р. № 729, а саме: форма відсутня в Довіднику звітних документів - код: J13113201. Форма не введена в дію. Запропоновано виправити документ та відправити його знову.
Також судом першої інстанції зазначено, що з детального аналізу прийнятого комісією рішення від 02.04.2018 року № 624537/39778339 вбачається, що останнє не містить конкретної інформації, які саме документи з числа первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних не надано платником податків та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що комісії, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, є самостійними органами, які наділені виключними повноваженнями у питаннях щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних в Реєстрі, тому належним способом захисту порушеного права є звернення вимоги саме до такої комісії, а не органу ДФС.
Зважаючи на те, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, ГУ ДФС у Дніпропетровській області не порушило і не могло порушити прав чи законних інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, проте зроблено невірний висновок про обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права.
Предметом спору є рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке прийнято комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Пунктами 3 та 4 Порядку встановлено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів (пункт 7 Порядку); голови комісій регіонального рівня та їх персональний склад затверджуються головними управліннями ДФС в областях, м. Києві та Офісом великих платників податків ДФС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (пункт 8 Порядку).
Таким чином, комісії, які приймають рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, діють у складі контролюючого органу.
При цьому хоча комісії й наділені виключними повноваженнями у питаннях щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, такі комісії не є окремим суб'єктом владним повноважень.
Відповідно, належним відповідачем у справі є саме територіальний орган ДФС, а не комісія, як вважав суд першої інстанції.
За приписами частин 3 та 4 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Тобто суд першої інстанції, вважаючи, що позов подано до неналежного відповідача, мав повноваження за здійснення заміни неналежного відповідача або залучення іншої особи до участі в справі як співвідповідача, якщо позивач був не згоден на таку заміну.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що судом неправильно обраний спосіб захисту порушеного права, що й стало підставою для відмови у задоволенні позову, є помилковим, у зв'язку з чим суд скасовує рішення суду першої інстанції.
Судом встановлено, що ТОВ Профнастил-Захід є юридичною особою, код ЄДРПОУ 39778339, є платником податку на додану вартість.
16.01.2017 р. між ТОВ Профнастил-Захід як продавцем та ТДВ Червоноградський завод металоконструкцій як покупцем укладено договір купівлі-продажу № 16011/17, предметом якого є поставка товару.
На виконання умов договору ТОВ Профнастил-Захід виставлено покупцю рахунок на оплату товару № 1014 від 07.09.2017 р. на загальну суму 997 720,46 грн., у тому числі податок на додану вартість - 166 286,74 грн.
У період з 26.11.2017 р. по 27.11.2017 р. ТОВ Профнастил-Захід здійснено поставку товару (профілі сталеві листові) за видатковими накладними № 777 від 26.11.2017 р. та № 775 від 27.11.2017 р.
14.09.2017 р. ТДВ Червоноградський завод металоконструкцій здійснено авансовий платіж за поставлений товар.
14.09.2017 р. ТОВ Профнастил-Захід складено податкову накладну № 55 на суму авансового платежу в розмірі 500 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 83 333,33 грн., яку 29.09.2017 р. направлено в електронному вигляді для реєстрації в ЄРПН до ДФС України.
ТОВ Профнастил-Захід отримано квитанцію № 1 від 29.09.2017 р., в якій зазначено, що відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД: 7216; запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Квитанція не містить конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.
28.03.2018 р. позивачем подано до ДФС повідомлення № 1 від 23.03.2018 р. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТДВ Червоноградський завод металоконструкцій , надано письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо складання податкової накладної № 55 від 14.09.2017 р.
Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 02.04.2018 р. № 624537/39778339 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.09.2017 р. № 55 в ЄРПН.
Позивачем 05.04.2018 р. засобами телекомунікаційного зв'язку надіслано скаргу на рішення комісії від 02.04.2018 р. № 624537/39778339.
Згідно з квитанцією № 1 від 05.04.2018 р. скаргу не прийнято. Виявлені помилки: порушено вимоги наказу Міндоходів України від 29.11.2013 р. № 729, а саме: форма відсутня в Довіднику звітних документів - код: J13113201. Форма не введена в дію. Запропоновано виправити документ та відправити його знову.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у зазначеній вище редакції визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, контролюючим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).
Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - постанова № 190) та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - постанова № 117).
Пунктом другим постанови № 117 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Пунктами 19-21 постанови № 117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення, серед іншого, про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Судом встановлена безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, оскільки у квитанції від 29.09.2017 р. відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом № 567. Натомість платником податків надано контролюючому органу первинні документи на підтвердження реальності господарської операції.
Всупереч визначеній у рішенні підставі його прийняття контролюючим органом у рішенні від 02.04.2018 р. № 624537/39778339 не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Таким чином, суд доходить до висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
За приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, так само як і пункту 28 постанови № 117, податкова накладна, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 14.09.2017 р. № 55 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскаржених рішень, які були предметом судового контролю у межах цієї справи.
При цьому обов'язок здійснення реєстрації податкової накладної покладається на ДФС, оскільки відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
На користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Профнастил-Захід на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р. в справі № 0440/6063/18 задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 р. в справі № 0440/6063/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профнастил-Захід до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити в справі № 0440/6063/18 нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Профнастил-Захід до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 624537/39778339 від 02.04.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.09.2017 р. № 55 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14.09.2017 р. № 55, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Профнастил-Захід .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профнастил-Захід судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ять) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 04.03.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.03.2019 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2019 |
Оприлюднено | 06.03.2019 |
Номер документу | 80231447 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Горбалінський Володимир Володимирович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні