Рішення

від 18.02.2019 по справі 910/12458/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2019Справа № 910/12458/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери-КФТП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна компанія "Хатіса"

про розірвання договору, стягнення 6 849 931,20 грн.

за участю представників:

від позивача: Бендза О.М. - представник за довіреністю № б/н від 01.12.17; Усик М.Г. - представник за довіреністю № б/н від 20.03.18

від відповідача: Кузьмич С.О. - представник за довіреністю № б/н від 01.10.18

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери-КФТП" (далі - ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП", позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна компанія "Хатіса" (далі - ТОВ "ІТК "Хатіса") про розірвання договору купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р. та стягнення попередньої оплати у сумі 6 849 931,20 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р. в частині своєчасної поставки обладнання належної якості, а саме - змонтованої, налагодженої та введеної в експлуатацію "Лінії гранулювання 2 тонни за годину". Відповідач здійснив поставку лише частини обумовленого обладнання, яке було передане позивачу без технічної документації, а також без налагодження та вводу його в експлуатацію. Указані порушення господарського зобов'язання позивач вважає істотними, а тому просить розірвати договір купівлі-продажу та повернути покупцю (позивачу) суму частково сплаченої вартості такого обладнання сумі 6 849 931,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2018 р. вказану заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надано можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.

У строк, встановлений законом, відповідач надав відзив, у якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні.

Також подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України, у зв'язку із тим, що до господарського суду Чернігівської області у справі № 927/490/18 за позовом ТОВ "ІТК "Хатіса" до ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" про стягнення заборгованості останнім був поданий аналогічний зустрічний позов. Проте, в підготовчому засіданні відповідач відмовився від вказаного клопотання, пославшись на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 12.11.2018 р. про відмову у відкритті провадження за зустрічним позовом ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" до ТОВ "ІТК "Хатіса" у справі № 927/490/18 про розірвання договору купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р. та стягнення попередньої оплати у сумі 6 849 931,20 грн.

Також у підготовчому засіданні представник відповідача подав клопотання про витребування доказів від Державної фіскальної служби, а саме - інформації про декларування, реалізацію та експорт ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" деревообробної продукції, а також інформації щодо наявності у позивача на балансі устаткування деревообробної промисловості.

Розглянувши вказане клопотання та заслухавши думку сторін, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання, якою відмовив відповідачу у задоволенні вказаного клопотання. При цьому суд виходив з того, що інформація про декларування ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" операцій з реалізації продукції на території України чи експорт її за межі країни, а також інформація стосовно наявних основних засобів у ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП", не свідчить про належне виконання відповідачем зобов'язання у спірних правовідносинах. а надані на виконання такого клопотання докази не будуть належними та допустимими доказами у даній справі.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представники позивача підтримали та обґрунтували позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив про відсутність підстав для розірвання договору купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р., зі свого боку ТОВ "ІТК "Хатіса" належним чином виконало свої зобов'язання зі своєчасної поставки лінії гранулювання позивачу належної якості, а також робіт з налагодження та введення лінії в експлуатацію. Стосовно акту введення в експлуатацію даного обладнання, то представник відповідача зазначив, що такий обов'язок покладався саме на позивача, як на власника придбаного обладнання. Також заявив клопотання про застосування спеціального строку позовної давності до заявлених вимог щодо недоліків проданого товару в один рік на підставі ст. 681 ЦК України та просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 14.07.2016 р. між ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" (покупець) та ТОВ "ІТК "Хатіса" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 407/4-16 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору продавець зобов'язується не пізніше 60 календарних днів з моменту оплати, відповідно до п. 3.1.1 договору, виготовити товар - обладнання "Лінія гранулювання 2 тонни за годину" за специфікацією до договору (додаток № 1), а також виконати комплекс робіт з монтажу, налагодження та здачі в експлуатацію покупцю даного обладнання.

Поставка обладнання (відповідно до специфікації) здійснюється на склад покупця за власний рахунок продавця, протягом 5 днів з моменту оплати, згідно з п. 3.1.3 договору (п. 1.1). Покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти й оплатити поставлене обладнання відповідно до умов даного договору (п. 1.2).

Відповідно до розділу 2 договору продавець несе відповідальність за якість та комплектність обладнання, його відповідність до стандартів і технічних умов, а також гарантує, що змонтована із поставленого обладнання лінія забезпечує відповідність виробленої продукції вимогам чинних ДСТУ та директив Європейського Союзу (п. 2.1).

Розділом 3 договору встановлена вартість обладнання і умови розрахунків за нього. Так, сума договору становить 8 916 552,00 грн. та визначається додатком 1, що є невід'ємною частиною до цього договору. Покупець зобов'язується здійснити попередню оплату в розмірі:

- 30% від суми даного договору, протягом 5 банківських днів, з моменту підписання даного договору;

- 30% від суми даного договору - протягом 14 банківських днів, з моменту підписання даного договору;

- 30 % від суми даного договору - протягом 5 банківських днів, після повідомлення покупця про готовність до відвантаження та перевірки покупцем обладнання за якістю, комплектністю й кількістю на складі продавця та на складах партнерів продавця (у разі необхідності);

- 10 % від суми даного договору - протягом 5 днів після введення обладнання в експлуатацію, про що складається відповідний акт. Право власності на обладнання переходить до покупця після повної оплати обладнання згідно додатку 1 (п.п. 3.1, 3.4 договору).

Прийом обладнання за якістю, комплектністю й кількістю здійснюється за адресою продавця, під час передачі обладнання, про що складається відповідний документ (акт, ТТН, накладна або інше) і підписується уповноваженими на те представниками сторін (п. 4.1 договору).

Доставка обладнання здійснюється після письмового повідомлення продавця про готовність щодо отримання обладнання на виробничому майданчику і здійснюється за рахунок продавця, не пізніше 5 днів з моменту оплати покупцем згідно з п. 3.1.2 даного договору на умовах: DDP (Інкотермс 2010) (DDP - м. Корюківка, Чернігівська обл., Україна). При цьому, покупець забезпечує належне зберігання обладнання на виробничому майданчику до моменту введення його в експлуатацію (п. 4.2 договору).

Специфікацією до договору сторони погодили комплект обладнання: "Лінія гранулювання 2 тонни за годину", яка складається з живлювача-дозатора 1 од.; транспортера ланцюгового (з магнітним сепаратором) 2 од.; теплогенератора 1 од.; подовжувача теплогенератора 1 од.; сушильного контуру 1 од.; головного циклону 1 од.; пилового вентилятора 1 од.; уловлювача механічного 1 од.; подрібнювача молоткового 1 од.; вузла транспортування сухої сировини 1 од.; бункера-дозатора гранулятора 1 од.; гранулятора 2 од.; матриці 4 од.; ролика 8 од.; конвеєра стрічкового 1 од.; колони охолодження з просіювачем 1 од.; конвеєра стрічкового 1 од.; колони охолодження з просіювачем 1 од.; конвеєра стрічкового 1 од.; бункера-накопичувача-дозатора 1 од.; пакувальної машини 1 од.; ваг електронних 1 од.; фільтруючого блоку/пасивного циклону 1 од.; електрообладнання 1 од.; автоматизації 1 од., а також із комплексу робіт з монтажу та налагодження обладнання.

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань (п. 8.1).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За змістом статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що в даному випадку між сторонами був укладений договір змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи різних договорів, а саме - поставки товару (лінії гранулювання) та підряду (в частині виконання робіт з монтажу, налагодження та здачі в експлуатацію лінії гранулювання).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором підряду, як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із загальними вимогами до виконання зобов'язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Однією з умов належного виконання зобов'язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів визначаються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами та, як вже зазначалось, в силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов договору купівлі-продажу сторони вчинили дії на виконання вказаного правочину, зокрема, покупець - ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" у період з 20.07.2017 р. по 25.11.2016 р. здійснив часткову оплату вартості обладнання на користь продавця (згідно з умовами пунктів 3.1, 3.4 договору) у сумі 6 849 931,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 154680201 від 20.07.2016 р., № 155049021 від 04.08.2016 р., № 157219067 від 25.11.2016 р., тобто сплатив 90% вартості лінії гранулювання. Іншу частину суми вартості обладнання - 2 066 620,80 грн. (10 %), ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" за умовами договору повинно було перерахувати на рахунок ТОВ "ІТК "Хатіса" протягом 5 днів після введення обладнання в експлуатацію (п. 3.1.4 договору).

У свою чергу, продавець (ТОВ "ІТК "Хатіса") поставив позивачу лише комплектуючі частини обладнання, тобто не змонтовану та не введену в експлуатацію лінію гранулювання, та ще й з простроченням встановленого сторонами строку, про що свідчать видаткові накладні № 20 від 07.12.2016 р. на суму 1 211 476,76 грн., № 21 від 09.12.2016 р. на суму 2 920 297,36 грн. та № 2 від 20.01.2017 р. на суму 4 787 777,88 грн., а також товарно-транспортні накладні.

У той же час, згідно з умовами договору (п. 1.1) покупець зобов'язався здійснити поставку (більше того - увесь комплекс робіт: виготовити, поставити, змонтувати та ввести в експлуатацію обладнання) протягом 60 календарних днів з моменту сплати першої частини вартості обладнання у розмірі 30 %, яка була здійснена покупцем 20.07.2016 р., тобто строк виконання відповідачем зобов'язання був визначений договором - до 18.09.2016 р.

Також встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" (зберігач) уклало із ТОВ "ІТК "Хатіса" (поклажодавець) договір зберігання № 407/4-16 від 14.07.2016 р. та підписало акти прийому-передачі на зберігання товарно-матеріальних цінностей № 1 від 10.01.2017 р., № 2 від 20.01.2017 р. щодо поставленої частини обладнання, яке на час розгляду справи продовжує зберігатись у позивача.

Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на вимоги ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" працівники ТОВ "ІТК "Хатіса" (продавця) у серпні 2017 року прибули на адресу покупця для виконання робіт з монтажу та введення обладнання в експлуатацію. Однак, після того, як спеціалістами ТОВ "ІТК "Хатіса" була змонтована лінія гранулювання, виявилось, що вона не відповідає заявленим характеристикам та вимогам для виробництва пелет в обсязі 2 тонни за годину.

У зв'язку з виявленими недоліками лінії, покупець - ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" не прийняв обладнання в експлуатацію та акт здачі-прийняття такого обладнання не підписав, проте, досяг з продавцем домовленості щодо приведення даного обладнання до вимог заявлених характеристик.

Разом з тим, встановлено, що у подальшому усні вимоги покупця про виправлення недоліків або заміни обладнання належної якості, яке відповідало б заявленим характеристикам щодо виробництва паливних гранул в обсязі 2 тонни за годину, були залишені продавцем без реагування.

14.11.2017 р. ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" листом № 417/1 направило відповідачу претензію, у якій повідомило про припинення дії договору купівлі-продажу з 31.12.2017 р. та вимагало повернути сплачену за договором попередню оплату у розмірі 6 849 931, 20 грн., а також сплатити штраф за неналежне виконання зобов'язань продавцем. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У судовому засіданні відповідач, не спростувавши факту прострочення зобов'язання, вказував, що поставка обладнання була здійснена у належній якості, тобто у вигляді єдиного працюючого комплексу, що підтверджується вищевказаними товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, у яких зазначено про поставку всієї лінії гранулювання.

Суд, перевіряючи такі доводи відповідача, встановив, що, дійсно, у видаткових накладних № 20 від 07.12.2016 р., № 21 від 09.12.2016 р. та № 2 від 20.01.2017 р. зазначено, що у якості товару поставляються не певні частини обладнання, а лінія гранулювання 2 тонни за годину вцілому, без конкретизації комплектуючих частин.

Проте, слід зазначити, що зі змісту вказаних накладних, вбачається, що передавалась "Лінія гранулювання 2 тонни за годину" із кількісними показниками - 0,1358683 шт. (видаткова накладна № 20 від 07.12.2016 р.), 0,3257514 шт. (видаткова накладна № 21 від 09.12.2016 р.), 0,5366177 шт. (№ 2 від 20.01.2017 р.), тому можна дійти висновку, що передавались саме комплектуючі до обладнання, а не у цілому "Лінія гранулювання 2 тонни за годину". Водночас, які саме комплектуючі частини були передані продавцем, фактично встановити ні покупцю, ні суду неможливо, оскільки будь-якої технічної та бухгалтерської документації продавець разом з обладнанням покупцю не передав.

Указане також свідчить про порушення відповідачем вимог ст. 662 Цивільного кодексу України, відповідно до якої продавець зобов'язаний одночасно з передачею товару передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), які стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно з п. 2.3 договору, укладеного між сторонами, продавець додає до обладнання бухгалтерські та технічні документи - паспорт виробника; інструкцію з монтажу, експлуатації, ремонту та технічного обслуговування; гарантійний талон; накладну; копію сертифікату відповідності.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували відповідність поставленого обладнання (як окремих складових частин лінії, так і лінії у цілому) технічним характеристикам, заявленим у договорі (специфікації), зокрема відсутні паспорт виробника; інструкція з монтажу, експлуатації, ремонту та технічного обслуговування; гарантійний талон; копія сертифікату відповідності, надання яких передбачено законом та договором.

Більш того, судом встановлено, що акт прийому-передачі обладнання сторони не підписували, а товарно-транспортні накладні, на які посилався відповідач, не є належними доказами поставки якісного обладнання (лінії гранулювання), оскільки свідчать лише про перевезення вказаного у цих документах товару автомобільним транспортом.

Статтею 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно з п. 30 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Державного арбітража при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.1966 р., якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншої компетентної організації.

Матеріали справи свідчать, що позивач замовив таке експертне дослідження поставленого відповідачем обладнання, за результатами якого експертом ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" був складений висновок товарознавчої експертизи № 10/18 від 12.10.2018 р. Указаним висновком підтверджено, зокрема, що комплект обладнання, поставлений ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" від ТОВ "ІТК "Хатіса" у рамках виконання договору купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р. не відповідає вимогам зазначеного договору, більша частина наданого покупцем обладнання була раніше в експлуатації або виготовлена кустарним способом; технічні параметри устаткування не відповідають відповідним параметрам, що зазначені в специфікації договору щодо технічних характеристик обладнання, яке повинно складати лінію для виготовлення пелет потужністю 2 тонни за годину. Також не все обладнання, зазначене у специфікації, продавцем було поставлене.

Отже, за висновком суду усі встановлені обставини та зібрані по справі докази свідчать про грубе порушення ТОВ "ІТК "Хатіса" своїх зобов'язань зі своєчасної поставки обладнання належної якості.

Згідно зі ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу продавець зобов'язується поставити покупцю обладнання належної якості та комплектності у відповідності до стандартів і технічних умов.

Слід зазначити, що обов'язком продавця є не тільки постачання комплектуючих "Лінії гранулювання 2 тонни за годину", а й виконання усього комплексу робіт з монтажу, налагодженню та введення в експлуатацію цього обладнання.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно зі ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Відповідно до ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Як встановлено договором (розділ 2), покупець (ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП"), мав з поставленого обладнання отримати змонтовану лінію гранулювання 2 тонни за годину, введену продавцем в експлуатацію, а сторони зобов'язані були підписати акт введення її в експлуатацію (п. 2.4). Така лінія повинна відповідати характеристикам, викладеним у технічних документах, із підтвердженням сертифікатом відповідності, обов'язок надати який покладений на продавця (п. 2.3).

Водночас, матеріали справи свідчать, що поставлене ТОВ "ІТК "Хатіса" обладнання не було змонтовано у цілісну лінію із замовленою характеристикою - вироблення паливних гранул в обсязі 2 тонни за годину, і така лінія не була введена в експлуатацію (акт введення в експлуатацію відсутній), чого не заперечували сторони.

Відповідач вказував на те, що в матеріалах справи містяться належні докази, якими підтверджене виконання робіт з монтажу "Лінії гранулювання 2 тонни за годину" та введення її в експлуатацію, а саме - накази про відрядження своїх працівників, які були направлені позивачу з метою здійснення монтажу обладнання, висновок про здійснення технічного обстеження обладнання відповідачем, програма соціального економічного розвитку Корюківщини, матеріали інтернет-видань, у яких зазначено про запуск лінії гранулювання в ПАТ "Слов'янські шпалери-КФТП". Проте, оцінюючи такі докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Зі змісту цієї норми вбачається, що первинний документ має дві обов'язкові ознаки - він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала у здійсненні господарської операції. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, враховуючи положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вбачається, що єдиним документом на підтвердження виконання відповідачем робіт по монтажу лінії гранулювання 2 тонни на годину є акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг), а щодо введення такої лінії в експлуатацію - є акт введення в експлуатацію, що мають бути підписані обома сторонами.

Однак, як встановлено судом, відповідачем не надано жодного доказу, який би у відповідності до вимог вказаного закону містив дані про зміст та обсяг господарської операції з монтажу "Лінії гранулювання 2 тонни за годину", а також введення її в експлуатацію.

Таким чином, надані відповідачем документи, на які він посилався у своїх поясненнях, не є належними доказами, що підтверджують факт прийняття та введення в експлуатацію обладнання за договором купівлі-продажу. Натомість, доказом того, що поставлене ним обладнання не було введено в експлуатацію та воно не відповідало заявленим у договорі характеристикам, свідчить лист ТОВ "ІТК "Хатіса" (меморандум про подальшу співпрацю та вирішення неузгоджених питань за договором купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р.), направлений на електронну адресу позивача, у якому продавець визнав наявність проблем з обладнанням та обставина не введення його в експлуатацію.

Також з долученого позивачем до матеріалів справи дозволу Управління Держпраці у Чернігівській області № 042.17.74-17.24 від 13.02.2017 р., виданого ПАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" на експлуатацію технологічного устаткування деревообробної промисловості, вбачається, що серед переліку технологічного обладнання деревообробної промисловості, яке дозволяється експлуатувати ПАТ "Слов'янські шпалери-КФТП", таке обладнання, як "Лінія гранулювання пелет 2 тони за годину" не значиться.

Крім того, висновком товарознавчої експертизи № 10/18 від 12.10.2018 р., про який зазначалось вище, встановлено, що комплекс робіт з монтажу, налагодження та здачі в експлуатацію комплекту обладнання лінії гранулювання неможливо виконати через низку причин, а саме - відсутність конструкторської та технологічної документації; низьку якість наданого устаткування; невідповідність технічних параметрів складових елементів лінії відповідним показникам специфікації договору, а також у зв'язку з некомплектністю поставки.

Щодо доводів відповідача про те, що на покупця обладнання покладений обов'язок скласти акт введення в експлуатацію, оскільки саме він зараховує придбані об'єкти (обладнання) до своїх основних засобів, то суд їх відхиляє з огляду на те, що необхідною умовою для прийняття покупцем обладнання у власність та відображення його у своєму бухгалтерському обліку є перехід права власності на обладнання від покупця до продавця. Проте, такий перехід права власності за умовами договору купівлі-продажу не може передувати введенню обладнання в експлуатацію, засвідченням чого є відповідний акт введення в експлуатацію, підписаний обома сторонами, а також здійснення покупцем повного розрахунку за обладнання, сума якого також сплачується після введення обладнання в експлуатацію (п. 3.1.4 договору).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ТОВ "ІТК "Хатіса" у строки, визначені договором купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р., не виконало свого обов'язку щодо своєчасної поставки, монтажу та введення в експлуатацію обладнання - "Лінії по виробництву пелет (гранулювання) потужністю 2 тони за годину", як єдиного працюючого комплексу, із наданням повного супровідного пакету технічної документації, яка підтверджує його якість та умови експлуатації. При цьому доводи відповідача не спростовують зроблених судом висновків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За загальним правилом (стаття 188 Господарського кодексу України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно з п. 7.2 укладеного сторонами договору розірвання договору купівлі-продажу може мати місце з ініціативи будь-якої сторони через істотне порушення стороною умов даного договору.

Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладені договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Також критерієм істотного порушення законодавець визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору, тобто позбавляється можливості отримання очікуваних результатів виконання договору (вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 р. по справі № 904/4628/17).

Із матеріалів справи вбачається, що наслідком поставки відповідачем обладнання неналежної якості, без здійснення монтажу обладнання та введення його в експлуатацію та ще й з порушенням строку ПАТ "Слов'янські шпалери - КФТП" тривалий час позбавлене того, на що воно розраховувало при укладенні договору купівлі-продажу - можливості використання у своїй господарській діяльності працюючого єдиного комплексу "Лінії гранулювання потужністю 2 тонни за годину" та отримання від цього певної вигоди.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з істотним порушенням продавцем своїх зобов'язань, є обґрунтованою, а тому договір купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р. має бути розірваним, як просив позивач, - з 31.12.2017 р.

Щодо вимоги про повернення позивачу сплачених ним наперед коштів за лінію гранулювання, яка не була йому поставлена, то суд приймає до уваги таке.

Статтею 678 ЦК України визначені правові наслідки у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), у зв'язку з чим покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Отже, виходячи з наведених положень закону та враховуючи, що договір купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р. вже є розірваним, суд вважає, що з ТОВ "ІТК "Хатіса" (продавця) на користь покупця (ПАТ "Слов'янські шпалери - КФТП") підлягає стягненню сума попередньої оплати за обладнання неналежної якості у розмірі 6 849 931,20 грн.

Розглядаючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності в 1 рік до вимог щодо якості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, строк обчислення якої розпочинається: 1) від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу; 2) якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Відповідно до ч. 2 ст. 680 ЦК України строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.

Також пунктом 2.4 договору передбачена наявність гарантії на обладнання, яка набирає сили з моменту підписання акта введення в експлуатацію та діє протягом 12 місяців.

Однак, оскільки акт прийому-передачі обладнання "Лінія гранулювання 2 тонни за годину" та акт введення обладнання цієї лінії в експлуатацію сторонами не складались, то строк позовної давності, визначений ст. 681 ЦК України, не розпочався, а тому не може бути пропущений позивачем. З тих самих підстав не підлягає застосуванню строк позовної давності, визначений ч. 8 ст. 269 ГК України, на який додатково посилався відповідач.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "Слов'янські шпалери-КФТП" про розірвання договору купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р. та стягнення попередньої оплати у сумі 6 849 931,20 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери-КФТП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна компанія "Хатіса" про розірвання договору, стягнення 6 849 931,20 грн. задовольнити.

Розірвати договір купівлі-продажу № 407/4-16 від 14.07.2016 р., укладений між Приватним акціонерним товариством "Слов'янські шпалери-КФТП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна компанія "Хатіса".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-технологічна компанія "Хатіса" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 105, ідентифікаційний код 36337266) на користь Приватного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери-КФТП" (15300, Чернігівська обл., місто Корюківка, вул. Передзаводська, 4, ідентифікаційний код 00278876) попередню оплату у сумі 6 849 931 (шість мільйонів вісімсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 20 коп., судовий збір у розмірі 104 510 (сто чотири тисячі п'ятсот десять) грн 97 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 18 лютого 2019 року.

Повний текст рішення складений 1 березня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.