Ухвала

від 04.03.2019 по справі 910/4697/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2019Справа № 910/4697/18

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА УКРАЇНА

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста

Києва від 03.07.2018 у справі № 910/4697/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" в особі

уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "Старокиївський банк" Грошової С.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА УКРАЇНА

про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права

власності

Суддя Літвінова М.Є.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/4697/18 позов Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" Грошової С.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІВА УКРАЇНА" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності задоволено повністю: визнано за Публічним акціонерним товариством "Старокиївський банк" право власності на нерухоме майно, реєстраційний номер нерухомого майна 87943280000 - нежилі приміщення з № 1 по № 26 групи приміщень № 36 (в літ. А) загальною площею 304, 00 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 7/9; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІВА УКРАЇНА" на користь Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" нерухоме майно, реєстраційний номер нерухомого майна 87943280000 - нежилі приміщення з № 1 по № 26 групи приміщень № 36 (в літ. А) загальною площею 304, 00 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 7/9; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІВА УКРАЇНА" на користь Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" 78 561, 98 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 вищевказане судове рішення залишено без змін.

26 лютого 2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/4697/18 за нововиявленими обставинами.

Розглянувши вищевказану заяву суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Із зазначеною конституційною гарантією узгоджуються положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), згідно з яким кожен має право на розгляд його справи судом.

Як на тому наголошено у рішенні Конституційного Суду України № 22-рп/2004 від 24.12.2004 відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод.

У рішенні № 9-зп від 25.12.1997 Конституційним Судом України сформульовано позицію, частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 від 14.12.2011 в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Враховуючи вищевикладене, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур), в тому числі вимог стосовно оформлення заяв, скарг та інших документів, що подаються до суду.

Частиною 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (пункт 3 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями пункту 2 частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Судом встановлено, що при поданні позову у даній справі було сплачено судовий збір у розмірі 78 561, 98 грн., що перевірено судом та є сумою, яка відповідає вимогам Закону України Про судовий збір .

Таким чином, враховуючи вищевказані положення чинного законодавства а також те, що предметом позову у даній справі є вимоги майнового характеру, при зверненні до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 117 842, 97 грн. (78 561, 98 грн. х 150%).

Проте, в порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України відповідачем до заяви не було надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Крім того, положеннями пункту 4 частини 3 статті 322 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви додаються документ, який підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником.

Судом встановлено, що заяву підписано представником Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА УКРАЇНА - адвокатом Харіним Олексієм Миколайовичем, на підтвердження повноважень якого надано Ордер серії КС № 511879 від 22.02.2019.

Разом з тим, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Таким чином, обов'язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в сумі свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.

Частинами 1 та 3 статті 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє (частина 1 статті 240 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 248, 249 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, суд зобов'язаний перевірити щонайменше дві складових представництва, а саме факт наявності повноважень на представництво інтересів певної особи та обсяг таких повноважень, зокрема право на звернення з відповідним процесуальним документом до суду у конкретний момент часу.

Таке право представника на звернення від імені довірителя може бути підтверджено лише документом, який демонструє дійсне волевиявлення учасника справи на надання повноважень конкретному адвокату, та є належним доказом, що дозволяє суду перевірити весь обсяг наданих повноважень.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю, проте ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.

Повноваження адвоката, в даному випадку щодо підписання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, повинні підтверджуватись домовленість сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між відповідачем та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Статтею 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відмінністю цих чотирьох документів є те, що три з них (договір, довіреність та доручення) одночасно підтверджують і факт наявності у повіреного права бути представником, і обсяг такого представництва.

Це зумовлено тим, що ці документи, зазвичай, є двосторонніми та містять підпис довірителя.

У свою чергу, ордер є одностороннім документом, що самостійно (без договору) може підтверджувати лише факт наявності у повіреного права бути представником та не містить інформації про обсяг такого представництва.

Положеннями частини 2 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з пунктом 3 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого Рішення Ради адвокатів України 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Пунктом 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого Рішення Ради адвокатів України 17.12.2012 № 36, передбачено, що ордер повинен містити такий реквізит як посилання на договір про надання правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа.

Таким чином, суд може виконати імперативну вимогу процесуального закону та перевірити наявність права на підписання конкретного документу лише за умови, якщо разом з ордером додано завірену належним чином копію договору про надання правової допомоги, про який зазначено у такому ордері.

Зазначена правова позиція суду ґрунтується імперативних вимогах закону та, головним чином, спрямована на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, на гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що, у свою чергу, забезпечує справедливе і ефективне судочинство.

З доданого до заяви Ордеру серії КС № 511879 від 22.02.2019 вбачається, що він виданий адвокату Харіну Олексію Миколайовичу на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 24.09.2018, проте самого договору, який би дозволив суд достеменно визначити обсяг повноважень адвоката надано не було.

Згідно з частиною 3 статті 323 Господарського процесуального кодексу України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 322 цього Кодексу, застосовуються правила статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, оскільки подана відповідачем заява не відповідає вимогам статті 322 Господарського процесуального кодексу України, задля уникнення будь-яких сумнівів у наявності повноважень на представництво в суді інтересів відповідача адвокатом Харним О.М., суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати відповідачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 323 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВІА УКРАЇНА про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 910/4697/18 за нововиявленими обставинами - залишити без руху .

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю АВІА УКРАЇНА строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху .

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю АВІА УКРАЇНА спосіб усунення недоліків заяви шляхом подання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 117 842, 97 грн., підписаного уповноваженою посадовою особою і скріпленого печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення, а також належним чином завіреної копії Договору про надання правової допомоги б/н від 24.09.2018.

4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю АВІА УКРАЇНА , що в разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набирає законної сили 04.03.2019 року та оскарженню не підлягає.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя М.Є. Літвінова