Рішення

від 25.02.2019 по справі 910/15985/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2019Справа № 910/15985/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"

до Публічного акціонерного товариства "Євпаторійський рибзавод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Мозир Трейд"

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 200 000 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ніколенко О.В., довіреність № 364 від 08.01.2019;

від відповідача - 1: не з'явився;

від відповідача - 2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Хрещатик звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства Євпаторійський рибзавод та Товариства з обмеженою відповідальністю ТЦ Мозир Трейд про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 200 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 зобов'язань за Кредитним договором № 08-08/15 від 28.11.2013 в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.

12.12.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2019.

У судове засідання 28.01.2019 представник позивача з'явився, представники відповідачів не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладено на 11.02.2019.

У судове засідання 11.02.2019 представник позивача з'явився, представники відповідачів не з'явились.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.02.2019.

У судове засідання 25.02.2019 представник позивача з'явився, представники відповідачів не з'явились.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та їх право подати відзиви на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверти з ухвалами суду від відповідача-2 були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку із закінченням терміну їх зберігання на відділенні, в свою чергу від відповідача-1, з відміткою не знаходиться

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачами та повернення їх до суду з поміткою повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання та не знаходиться є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідачів.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Водночас, відповідачами не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечення внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, оскільки неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 25.02.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик (далі - позивач, кредитор) та Публічним акціонерним товариством Євпаторійський рибзавод (далі - відповідач-1, позичальник) укладено Кредитний договір № 08-08/15 (далі - Кредитний договір), за умовами якого, банк відкриває позивальнику в порядку, передбаченому цим Договором відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 50 000 000 грн., далі кредит, строком на 1 рік 1 місяць терміном повернення 30 грудня 2014 року згідно з графіком, зазначеним у п. 4.4.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим Договором, сплатити банку проценти за користування кредитом у розмірі та порядку, передбачених цим Договором, та повернути банку суму кредит в порядку і строки, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору кредит надається позичальнику для погашення кредитної заборгованості за кредитними договорами № 08-08/01 від 08.09.2008, № 08-08/12 від 25.06.2011 відкритими в межах Генерального кредитного договору № 08-08 від 08.09.2008, за кредитним договором № 02-12 від 20.12.2012 та поповнення бігових коштів.

За користування кредитом позичальник сплачує банку проценти у розмірі 14,75% річних (п. 4.1 Кредитного договору).

За умовами п. 4.4 Кредитного договору повернення банку позичальник здійснює у кінці терміну дії кредитного договору на позичковий рахунок № 20637000370288 у ПАТ КБ Хрещатик , згідно з наступним графіком: 30.12.2014 - 50 000 000 грн.

У відповідності до п. 6.1 Кредитного договору банк зобов'язаний надати позичальнику кредит в сумі 50 000 000 грн. в порядку і при виконанні ним умов, передбачених п. 2 цього Договору.

Згідно з пунктами 7.1-7.4 Кредитного договору позичальник зобов'язаний використовувати кредит на цілі, передбачені умовами цього Договору; забезпечити своєчасне повернення кредиту відповідно до обумовлених цим Договором строків на позичковий рахунок № 20637000370288 у ПАТ КБ Хрещатик ; своєчасно сплачувати нараховані проценти а користування кредитом згідно п. 4.1 цього Договору.

05 грудня 2014 року сторонами укладено Додатковий договір № 2 до Кредитного договору, відповідно до якого, сторони дійшли згоди викласти п. 4.4 Кредитного договору у новій редакції, встановивши наступну дату погашення кредиту - 30.01.2015.

10 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик (далі - банк), Товариством з обмеженою відповідальністю Енерготех (далі - поручитель, відповідач-2) та Відкритим акціонерним товариством Євпаторійський рибзавод (далі - позичальник) укладено Договір поруки № 08-08/04 (далі - Договір поруки).

В подальшому сторонами укладено ряд додаткових договорів до Договору поруки, зокрема 28.11.2013 сторонами укладено Додатковий договір № 6 до Договору поруки, відповідно до якого, сторони дійшли згоди викласти п. 1.1 та 2.1 Договору поруки у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки (в редакції Додаткового договору № 6 від 28.11.2013) поручитель зобов'язується перед банком нести в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань перед банком по погашенню одержаного кредиту відповідно до генерального кредитного договору № 08-08 від 08.08.2018, укладеного між банком та позичальником кінцевим терміном погашення 30.12.2014, належних за користування кредитом процентів з розрахунку 14.75% річних. а також комісій, штрафів і пені.

Згідно з п. 2.1 Договору поруки (в редакції Додаткового договору № 6 від 28.11.2013) у випадку неповернення позичальником кредиту, несплати процентів за користування кредитом, комісій та штрафних санкцій в строки і в сумах, передбачених генеральним кредитним договором № 08-08 від 08.08.2008, у випадках настання права банку на вимогу дострокового повернення кредиту та відсотків за користування ним, передбачених генеральним кредитним договором № 08-08 від 08.09.2008, банк направляє поручителю відповідне письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості.

Пунктом 2.3 Договору узгоджено, що у випадку невиконання позичальником протягом п'яти днів зобов'язання зазначеного в п. 2.2 банк направляє поручителю відповідне письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості позичальника. Поручитель, отримавши письмове повідомлення банку про факт невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, повідомляє про це позичальник, і протягом п'яти днів з дня наступного за отриманням повідомлення, перераховує банку суму заборгованості згідно з розрахунком банку.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за генеральним кредитним договором № 08-08 від 08.09.2008 (п. 4.1 Договору поруки).

Позивач зазначає, що банк виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав позичальнику кредитні кошти, позичальник в свою чергу допустив порушення умов Кредитного договору, внаслідок чого за позичальником обліковується заборгованість у загальному розмірі 68 584 223,82 грн., в зв'язку з чим, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 200 000 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 4.4 Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 2 від 05 грудня 2014 року до Кредитного договору) повернення банку позичальник здійснює у кінці терміну дії кредитного договору на позичковий рахунок № 20637000370288 у ПАТ КБ Хрещатик , згідно з наступним графіком: 30.01.2015 - 50 000 000 грн.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, оскільки позичальник своїх зобов'язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами, заявлена до стягнення заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 200 000,00 грн. документально доведена та відповідно підлягає задоволенню.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитними договорами, між банком, позичальником та поручителем було укладено Договір поруки № 08-08/04 від 10.09.2008, відповідно до умов якого, з урахуванням укладених до нього Додаткових договорів, поручитель зобов'язується перед банком нести в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання позичальником зобов'язань перед банком по погашенню одержаного кредиту відповідно до генерального кредитного договору № 08-08 від 08.08.2018, укладеного між банком та позичальником кінцевим терміном погашення 30.12.2014, належних за користування кредитом процентів з розрахунку 14,75% річних. а також комісій, штрафів і пені..

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як вбачається з частин 1 та 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Водночас, за змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання позичальником зобов'язань за генеральним кредитним договором № 08-08 від 08.09.2008 (п.4.1 Договору поруки).

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, пунктом 4.1 Договору поруки не встановлено строку його дії, а відтак і не встановлено строку дії поруки за вказаним договором.

Отже до правовідносин сторін за Договором поруки підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При цьому, пунктом 2.3 Договору узгоджено, що у випадку невиконання позичальником протягом п'яти днів зобов'язання зазначеного в п. 2.2 банк направляє поручителю відповідне письмове повідомлення з розрахунком суми непогашеної заборгованості позичальника. Поручитель, отримавши письмове повідомлення банку про факт невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, повідомляє про це позичальник, і протягом п'яти днів з дня наступного за отриманням повідомлення, перераховує банку суму заборгованості згідно з розрахунком банку.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення банку до поручителя із вимогою про погашення заборгованості позичальника за Кредитним договором.

Разом з тим, згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 17.09.2014 у справі №6-53цс14, словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Таким чином, банк повинен був пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання, тобто з 31.12.2014.

В свою чергу, позивач подав до суду позовну заяву 29.11.2018, що підтверджується штемпелем відділу діловодства суду.

З урахуванням зазначених правових норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення банком вимоги до поручителя про сплату заборгованості позичальника за Кредитним договором повинен обчислюватись з 31.12.2014, оскільки саме означена дата визначена сторонами у Договорі поруки як кінцева дата повернення кредиту, а оскільки такі вимоги були заявлені до поручителя з пропуском шестимісячного строку, а саме 29.11.2018, шляхом подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви у даній справі, що підтверджується штемпелем відділу діловодства, у силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України, порука припинилась.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 17 вересня 2014 року у справі N 6-53цс14, від 20 квітня 2016 року у справі N 6-2662цс15, від 29 березня 2017 року у справі N 6-3087цс16 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 у справі N 408/8040/12 (провадження N 14-145цс18).

При цьому, суд враховує, що 04.11.2018 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування № 2478-VIII від 03.07.2018, який діє з 04.02.2019, внесено зміни, зокрема до статті 559 ЦК України.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування № 2478-VIII від 03.07.2018, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.

Таким чином, оскільки на момент введення в дію наведеного Закону між сторонам не існувало правовідносин за Договором поруки, у зв'язку з припиненням поруки, судом не застосовуються положення Цивільного кодексу України у редакції, що діє з 04.02.2019.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач-1 під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача-1 в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Євпаторійський рибзавод (04071, м. Київ, вул. Межигірська, будинок 37, офіс 3; ідентифікаційний код: 20663004) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-А; ідентифікаційний код: 19364259) частину простроченої заборгованості по поверненню кредиту у розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.

3. В частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЦ Мозир трейд відмовити повністю.

4. Витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЦ Мозир трейд покласти на позивача.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.03.2019.

Суддя О.А. Грєхова