Рішення

від 20.02.2019 по справі 916/2366/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2366/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС

до відповідача: Сільськогосподарського підприємства ВЕККА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення, -

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 03.12.2018р.

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського підприємства ВЕККА , в якому просить господарський суд: про стягнення 24306,56грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2366/18; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2366/18; призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2019р. о 13:45 год.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, приймаючи до увагу належне повідомлення учасників справи, даний спір вирішено судом по суті заявлених вимог за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

07.03.2018р. між Сільськогосподарським підприємством ВЕККА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - СП ВЕККА ТОВ; Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС (надалі - ТОВ КИІВ-ГАЗ- СЕРВІС в особі Одеської філії ТОВ КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС Позивач) було укладено Договір поставки № ОД-07/03/18-1 (надалі - Договір).

Так, відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (Позивач) зобов'язується за замовленням Покупця (Відповідача) передавати у власність Покупця (поставляти) запасні частини, комплектуючі, паливно-мастильні матеріали, автомобільні шини, тощо до транспортних засобів, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати цей ОСОБА_2 на умовах даного Договору.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що Покупець (Відповідач) зобов'язаний оплатити всю вартість ОСОБА_2, зазначену у відповідній видатковій накладній, протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати цієї видаткової накладної, у гривнях у безготівковій формі на рахунок Постачальника (Позивача).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ОСОБА_2 поставляється Постачальником, відповідно до заявок Покупця. Так, п. 3.8. Договору зазначено, що підписанням видаткової накладної Покупець підтверджує відсутність претензій стосовно строків поставки, кількості і комплектності ОСОБА_2.

Згідно п. 3.15. Договору право власності на ОСОБА_2, а також ризик випадкової загибелі ОСОБА_2, переходять до Покупця в момент підписання відповідальною особою Покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної, що є підтвердженням належного виконання Постачальником умов даного Договору. Підписання представником Покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника Покупця на видатковій накладній засвідчує належне виконання Постачальником умов даного Договору та засвідчує узгодження з Покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) ОСОБА_2 зазначеної в видатковій накладній.

Відповідно до ОСОБА_3 накладної № ОД00000701 від 18.05.2018 р., Позивач постави Відповідачу ОСОБА_2 на загальну суму 21 527,46 грн.

Як зазначає Позивач, він виконав взяті на себе зобов'язання, підписана Відповідачем ОСОБА_3 накладна свідчить про відсутність будь-яких зауважень та претензій щодо поставленого ОСОБА_2 зі сторони Відповідача, однак станом на сьогоднішній день, Відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за поставлені товари.

Позивач стверджує, що сума простроченої заборгованості Відповідача перед Позивачем поставлені товари складає 21 527,46 (грн.

Як зазначає Позивач, станом на подання даного позову, зобов'язання за договором не виконані, а тому позивач стверджує, він був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області з відповідним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів шляхом стягнення з Відповідача суми основного боргу пені та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договір поставки № ОД-07/03/18-1 Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 21527,46 грн., що підтверджується ОСОБА_3 накладною від 18.05.2018р.

Належних та допустимих доказів оплати даної накладної матеріали справи №916/2366/18 не містять.

Отже, Відповідачем порушено умови Договору поставки № ОД-07/03/18-1.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором поставки № ОД-07/03/18-1 за період 09.06.2018р. по 10.10.2018, по накладній від 18.05.2018р. становить суму у розмірі 2559,70грн.

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних за прострочення оплати за Договором поставки № ОД-07/03/18-1 за період 09.06.2018р. по 10.10.2018, по накладній від 18.05.2018р. становить суму у розмірі 219,40грн.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором поставки № ОД-07/03/18-1 за період 09.06.2018р. по 10.10.2018, по накладній від 18.05.2018р. у розмірі 24306,56 грн., яка складається з суми основного боргу - 21527,46грн., пені - 2559,70 грн. та 3% річних - 219,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача, згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС до Сільськогосподарського підприємства ВЕККА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського підприємства ВЕККА у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Центральна,1, с. Благодатне, Лиманський район, Одеська область, 67540, код ЄДРПОУ 30820151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВ-ГАЗ-СЕРВІС (АДРЕСА_1, Київ, 02156 код ЄДРПОУ 36192323) основний борг в сумі 21527,46грн. пеню в сумі 2559,70 грн. 3 % річних в сумі 219,40 грн. та витрати по сплаті судового збору 1762,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2019р.

Суддя О.Ю. Оборотова