Рішення

від 25.02.2019 по справі 914/2146/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2019 Справа №914/2146/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Айзенбарт А.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання , м. Львів

про розірвання договору оренди від 01.08.2003 №252

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність №15 від 05.01.2018)

від відповідача: не з'явився

Обставини розгляду справи.

19.11.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання , м. Львів про розірвання договору оренди від 01.08.2003 №252.

Ухвалою суду від 23.11.2018 позовну заяву було залишено без руху.

05.12.2018 через канцелярію суду від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради надійшла заява про усунення недоліків (вх. №46500/18 від 05.12.2018).

Ухвалою від 05.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.12.2018.

Ухвалою від 20.12.2018 суд відклав підготовче засідання на 28.01.2019.

21.12.2018 через канцелярію суду від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №49352/18 від 21.12.2018).

03.01.2019 через канцелярію суду від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. №181/19 від 03.01.2019).

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, стороною зазначено, що нею подані усі докази, які доводять обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд ухвалою від 28.01.2019 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.02.2019.

Розгляд справи 11.02.2019 не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Мазовіти А.Б. у відпустці. Ухвалою від 12.02.2019 розгляд справи було відкладено на 25.02.2019.

Стороні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.08.2003 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №252, відповідно до умов якого відповідачу було передано в оренду цілісний майновий комплекс строком до 31.07.2028. За умовами вказаного договору відповідач зобов'язувався щоквартально сплачувати орендну плату. Проте, останній раз відповідач здійснив оплату орендної плати у грудні 2017 року. У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати протягом тривалого часу, позивач просив суд розірвати договір оренди №252 від 01.08.2003.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвали суду не виконав, виклик у судове засідання надсилався за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України. Таким чином, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

01.08.2003 між Управлінням з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання (орендар) було укладено договір оренди №252.

За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс ДКП Майстерні по ремонту і виготовленню спеціального аптечного обладнання , склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу вказаного підприємства, складеного за станом на 01.07.2003, становить 48 525,15 грн.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір діє з 01.08.2003 до 31.07.2028.

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем складено акт приймання-передачі від 01.08.2003. Вказаним актом підтверджено факт вступу орендаря у користування об'єктом оренди.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати і складає 3 відсотки залишкової вартості основних засобів та становить 1 455,75 грн. за рік.

Орендна плата за цілісний майновий комплекс підприємства перераховується до обласного бюджету щоквартально, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після дати укладення договору оренди, яка становить 126,89 грн.

Відповідно до листа Департаменту фінансів Львівської обласної державної адміністрації за вих. №03-18 від 25.07.2018, відповідач з квітня по грудень 2017 сплатив оренду плату у розмірі 10 783,05 грн., останній платіж було здійснено 08.12.2017. Упродовж січня-червня 2018 відповідачем орендна плата не сплачувалася.

У зв'язку із несплатою орендної плати, 11.09.2018 позивач надіслав відповідачу лист, в якому пропонував розірвати договір оренди №252 від 01.08.2003. Відповідачем вказаний лист залишено без розгляду.

Позивач звернувся з позовом до суду про розірвання договору оренди №252 від 01.08.2003 у зв'язку тривалою несплатою орендної плати.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 ГК України, ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна та п. 5.2. договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, в силу ч. 1 ст. 19 цього ж закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 285, ст. 286 ГК України, ст. 762 ЦК України, ст.ст. 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 5.2. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Факт несплати такої свідчить про істотне порушення умов договору.

Згідно із ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Матеріалами справи підтверджується, що, зокрема, не спростовано відповідачем, факт несплати орендної плати протягом більше трьох місяців. Дана обставина свідчить про істотне порушення умов договору оренди №252 від 01.08.2003 з боку відповідача. З огляду на викладене, суд вбачає обґрунтованою позовну вимогу про розірвання договору оренди №252 від 01.08.2003.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди №252 від 01.08.2003, укладений між Управлінням з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (ідентифікаційний код 25255072) та Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання (ідентифікаційний код 32568425).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерні по ремонту та виготовленню спеціального аптечного і медичного обладнання , м. Львів, вул. Базарна, 36 (ідентифікаційний код 32568425) на користь Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів, вул. Винниченка, 18 (ідентифікаційний коди 25255072) 1 762,00 судового збору.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 25.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 05.03.2019.

Суддя Мазовіта А.Б.