Рішення

від 04.03.2019 по справі 925/5/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/5/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М, у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

- Черкаської обласної державної адміністрації, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185

- державного підприємства Золотоніське лісове господарство , Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи

- Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області, Черкаська область, Канівський район, с. Ліпляве, вул. Центральна, 2

до приватного підприємства А-Центр , Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 36

про розірвання договору довгострокового тимчасового користування лісами та стягнення 5 183,48 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

прокурор: Синецька О.Ю. - прокурор відділу - за посадою;

від позивач (ОДА): ОСОБА_1 - за довіреністю;

від позивача (ДП): не з'явився;

від позивача (сільська рада): ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Заступник керівника Золотоніської місцевої прокуратури звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі: Черкаської обласної державної адміністрації, державного підприємства Золотоніське лісове господарство , Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області з позовом до приватного підприємства А-Центр , в якому просить суд:

- стягнути з ПП „А-Центр" (код ЄДРПОУ 36488134, 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Енергетиків, 36) на розрахунковий рахунок Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області (код ЄДРПОУ 35821118, 19020, Черкаська обл., Канівський район, с. Ліпляве, вул. Центральна, 2) №31419502023635, МФО 899998, одержувач УК/ОТГ с. Ліпляве/код доходу 13010200, банк ГУ Казначейство України, код ЄДРПОУ 38048557, призначення платежу: рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, плату за довгострокове тимчасове користування лісами в сумі 5183,48 грн., з них:

основний борг в сумі 1989,19 грн.,

інфляційні втрати - 2760,14 грн.,

3 відсотки річних - 387,78 грн.,

пеня - 46,37 грн.;

- розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами, що був укладений 23.07.2009р. між постійним лісокористувачем - державним підприємством Золотоніське лісове господарство та тимчасовим лісокористувачем - приватним підприємством А-Центр , відповідно до якого у користування строком на 49 років надана лісова ділянка загальною площею 0,71 га, яка розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради ОТГ Черкаської області, за межами населеного пункту, для використання її в культурно-оздоровчих цілях (договір зареєстровано у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від 29.07.2009р. за №3);

- відшкодувати судові витрати.

Прокурор та учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання.

Позивач (ДП) участь свого представника у судове засідання втретє не забезпечив. Подав до суду заяву від 27.02.2019р. №88/01, в якій позовні вимоги заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури підтримує повністю та просить їх задовольнити. ДП не може забезпечити явку представника в судове засідання, у зв'язку з чим просить розглянути справу без участі представника позивача (ДП).

Відповідач участь свого представника у судове засідання втретє не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Для забезпечення дотримання прав відповідачів бути поінформованими про час і дату призначення наступного судового засідання судом розміщено інформацію про виклик приватного підприємства А-Центр на офіційній сторінці господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України.

Судом з'ясовано та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

На підставі статті 23 Закону України Про прокуратуру , Канівським відділом Золотоніської місцевої прокуратури встановлено, що розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 22.06.2009р. за №175 Про виділення в довгострокове тимчасове користування лісових ділянок (а.с. 21) приватному підприємству А-Центр виділено у платне довгострокове тимчасове користування (без вилучення) лісову ділянку площею 0,71 га, що знаходиться в постійному користуванні державного підприємства Золотоніське лісове господарство в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області, а на даний час в адміністративних межах Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області, за межами населеного пункту, для використання в культурно-оздоровчих та рекреаційних цілях терміном на 49 років.

Вказане розпорядження голови Черкаської ОДА прийнято за результатами розгляду клопотання ПП А-Центр від 15.04.2009р. (а.с. 25), обгрунтування необхідності виділення лісової ділянки, враховуючи погодження постійного лісокористувача ДП Золотоніське лісове господарство та позитивні висновки спеціально уповноважених органів та служб.

В обгрунтуванні необхідності виділення лісової ділянки для використання в культурно-оздоровчих цілях ПП А-Центр від 15.04.2009р. директор зазначеного підприємства ОСОБА_3 зазначив, що лісова ділянка планується під організацію діяльності у сфері спорту та іншої діяльності у сфері охорони здоров'я людини - 0,3 га, а також проведення культурно-оздоровчих заходів для населення - 0,3 га та надання місць кемпінгам - 0,11 га при дотриманні вимог Земельного та Лісового кодексів України, тобто використання лісової ділянки в культурно-оздоровчих цілях (а.с. 26).

Разом з цим, враховуючи клопотання, обгрунтування та бажання відповідача ПП А-Центр отримати лісову ділянку в довгострокове тимчасове користування лісами для культурно-оздоровчих цілей, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства та ДП Золотоніське лісове господарство погодили надання лісової ділянки ПП А-Центр за умови дотримання вимог діючого законодавства.

Як наслідок, 23.07.2009р. між державним підприємством Золотоніське лісове господарство (Постійним лісокористувачем) та приватним підприємством А-Центр (Тимчасовим лісокористувачем) було укладено договір довгострокового тимчасового користування лісами (далі Договір, а.с. 22-23).

Згідно пунктів 1-6 Договору у тимчасове користування надана лісова ділянка площею 0,71 га строком на 49 років, що розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області, за межами населеного пункту - для використання її в культурно-оздоровчих цілях.

У лісової ділянки, що передається в користування, відсутні недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інших особливостей лісової ділянки, які можуть вплинути на її використання - немає (п.п. 4,5 Договору).

Пунктами 7-11 Договору передбачена плата за довгострокове тимчасове користування лісами. Зокрема, плата за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою становить 291,10 грн. за 1 га на рік і вноситься Тимчасовим лісокористувачем у грошовій формі на рахунок Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області. Обчислення розміру плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Плата вноситься за півріччя не пізніше 20 числа наступного календарного місяця. Розмір орендної плати переглядається щорічно, якщо змінюються умови господарювання, передбачені договором; змінюються ціни, тарифи, у тому числі внаслідок інфляції; погіршується стан лісової ділянки не з вини тимчасового лісокористувача, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. При невнесенні плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 14 Договору передача лісової ділянки тимчасовому лісокористувачу здійснюється після нотаріального його посвідчення, реєстрації в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, за актом приймання-передачі у 10-денний строк.

Договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 23.07.2009р. зареєстровано у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від 29.07.2009 за №3 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Черкаської області під №1827.

Пунктом 24 Договору передбачені обов'язки тимчасового лісокористувача, зокрема:

приступити до використання лісової ділянки у строки, визначені договором;

виконувати встановлено обмеження в обсязі, передбаченому законом та договором;

дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об'єктів;

своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;

не порушувати прав інших лісокористувачів.

Однак, тимчасовий лісокористувач всупереч визначеним у договорі обов'язкам вчасно не сплачує плату за використання лісової ділянки площею 0,71 га, яка розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області.

Вказане підтверджується листом Ліплявської сільської ради ОТГ Черкаської області №953 від 12.12.2018р. (а.с. 42-44), відповідно до якого сума заборгованості по виплаті плати за довгострокове тимчасове користування лісами, починаючи з 01.01.2012р. становить 1989,19 грн., та листом Канівського відділення Черкаської ОДПТ ГУ ДФС у Черкаській області від 12.09.201р. №8745/23-06-08-013 (а.с.33), відповідно до якого відповідачем ПП А-Центр не подавалися декларації з рентної плати за користування лісовими ресурсами та не вносилася відповідна плата в бюджет.

Крім того, вказана лісова ділянка користувача ПП А-Центр , упродовж всього терміну використання в порушення умов Договору та чинного законодавства, не використовувалася ним за цільовим призначення для культурно-оздоровчих цілей.

Згідно інформації ДП Золотоніське лісове господарство від 19.09.2018р. №852/02 (а.с. 35), всупереч вимогам Договору, приватне підприємство А-Центр не виконує належним чином покладені на нього обов'язки.

Так, з початку дії Договору та станом на момент подачі позовної заяви, ПП А-Центр не приступило до використання наданої їм лісової ділянки, не здійснювало на ній будь-яку культурно-оздоровчу діяльність, не зводило тимчасові будівлі, споруди, навіси тощо. Лісгосп не отримував від підприємства запитів щодо режиму та порядку використання лісової ділянки, пропозицій стосовно внесення змін, перегляду чи розірвання договору. Лісова охорона ДП Золотоніське лісове господарство має безперешкодний доступ на об'єкт, перевіряє його стан та відповідність напрямкам використання.

Окрім зазначеного, тимчасовий лісокористувач ПП А-Центр не вживає на лісовій ділянці, наданій йому у довгострокове тимчасове користування, заходів щодо забезпечення її охорони, захисту та покращення корисних властивостей, не контролює дотримання режиму використання землі, не вживає заходів з метою дотримання правил протипожежної та екологічної безпеки, недопущення її засмічення, підтримання належного санітарного стану тощо.

Як зазначає Постійний лісокористувач, ПП А-Центр жодним чином не сприяє ДП Золотоніське лісове господарство у веденні лісового господарства та здійсненні лісогосподарських заходів на переданій відповідачу лісовій ділянці.

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п. 28 Договору).

У зв'язку з тим, що ПП А-Центр систематично не виконує істотні умови договору, а саме упродовж тривалого часу не сплачує плату за довгострокове користування лісами, а відтак постійний лісокористувач ДП Золотоніське лісове господарство та отримувач бюджетних платежів Ліплявська сільська рада Канівського району (на даний час - Ліплявська сільська рада ОТГ Черкаської області) не отримували тих благ, на які розраховували при укладенні договору, та не використовує лісову ділянку за призначенням в культурно-оздоровчих цілях, не вживає заходів щодо збереження та відтворення корисних властивостей лісів, в діях (бездіяльності) тимчасового лісокористувача ПП А-Центр вбачається істотне порушення договірних зобов'язань.

На думку прокурора, договір довгострокового тимчасового користування лісами повинен бути розірваний за рішенням суду та ділянка має бути повернута постійному лісокористувачу ДП Золотоніське лісове господарство , що й стало підставою для звернення прокурора до суду для захисту порушених прав держави, органу виконавчої влади та територіальної громади.

Згідно ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає, державний орган, якому надано повноваження органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Статтею 7 Лісового кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

У державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону (ст. 8 Лісового кодексу України).

Рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення приймаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними. Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (ст. 6 ст. 31 Лісового кодексу України).

Згідно Статуту державного підприємства Золотоніське лісове господарство , затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України 12.04.2017р. за №117, державне підприємство Золотоніське лісове господарство засноване на державній власності, відповідно до наказу Міністерства лісового господарства Української РСР від 31.10.1991р. за №133 Про організаційну структуру управління лісовим господарством України , належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і входить до сфери управління Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Державне підприємство Золотоніське лісове господарство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності.

Крім того, вимогами ст. 636 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Отже, у даному випадку органами, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Черкаська обласна державна адміністрація, як розпорядник лісової ділянки, ДП Золотоніське лісове господарство , як постійний користувач лісів та Ліплявська сільська рада ОТГ Черкаської області, як отримувач плати в місцевий бюджет за довгострокове тимчасове користування лісами.

Враховуючи, що Черкаською ОДА, ДП Золотоніське лісове господарство та Ліплявською сільською радою ОТТ Черкаської області тривалий час, не ініціювалося питання щодо припинення дії договору довгострокового тимчасового користування лісами та стягнення плати за користування лісами, лісова ділянка була в занедбаному стані, не використовувалася за цільовим призначенням, не здійснюватися заходи щодо збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів, та, виходячи з наданих органам прокуратури повноважень у сфері представництва в суді законних інтересів держави, виникла необхідність у зверненні Золотоніської місцевої прокуратури до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської ОДА та ДП Золотоніське лісове господарство Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду (п. 61 Постанови Верховного суду від 17.10.2018 у справі №910/11919/17).

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що лісова ділянка, що знаходиться в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області, приватним підприємством А-Центр в культурно-оздоровчих цілях, як передбачено умовами Договору, не використовується взагалі, а це у свою чергу, може призвести до занедбання, захаращення лісової ділянки, погіршення корисних властивостей лісів, та як наслідок завдання значних збитків державі.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних та реєстраційних документів:

позивач1 є органом державної виконавчої влади на місцях. Його діяльність регламентована приписами Конституції України, ЗУ Про місцеві державні адміністрації , ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , нормами ЦК, ГК, ПК України, Земельного та Лісового кодексів України.

Позивач2 є суб'єктом господарювання на ринку лісорозведення та супутніх послуг.

Позивач3 є органом місцевого самоврядування. Його діяльність регламентована приписами Конституції України, ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , нормами Цивільного, Господарського, Земельного, Лісового кодексів України в частині укладання господарських договорів; Податкової кодексу України в частині справляння плати за використання земельних ділянок, в тому числі і лісових ділянок.

Відповідач є самостійною юридичною особою та суб'єктом господарювання на ринку послуг України, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ.

Місце здійснення ними господарської діяльності відповідає місцю їх реєстрації - приписи ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Використання земель лісогосподарського призначення для культурно-оздоровчих цілей врегульоване Земельним кодексом України, вимогами Лісового кодексу України та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.08.2012р. №502 Про затвердження Правил використання корисних властивостей лісів (далі Наказ №502).

Зокрема, статтею 55 Земельного кодексу України (у відповідній редакції станом на час прийняття спірних розпоряджень) вказано, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 57 Земельного кодексу України визначено умови використання земель лісового фонду, відповідно до яких земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а па умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Порядок використання земель лісового фонду визначається законом.

За ст. 9 Лісового кодексу України користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.

У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Право тимчасового користування земельними ділянками оформляється договором.

У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди (ч. 1 ст. 10 Лісового кодексу України).

Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному Земельним та Лісовим кодексом України (ч. 5 ст. 6 Лісового кодексу України).

Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкового платного використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до п. 4.1 Наказу №502 використання лісових ділянок для культурно-оздоровчих цілей здійснюється з метою забезпечення масового відпочинку та оздоровлення громадян, що включає в себе організацію дозвілля на існуючих туристичних базах, кемпінгах, базах відпочинку, дитячих та спортивних таборах, стаціонарних та пересувних (наметових) оздоровчих таборах, інших аналогічних об'єктах, що використовуються для відпочинку; проведення культурно-оздоровчих заходів (оглядів, конкурсів, вистав, гулянь); прогулянок у лісі, відпочинку біля води; прогулянок верхи на конях, на велосипедах: проведення екскурсій; профілактики захворювань і лікування громадян.

Пунктом 5.3 Наказу №502 передбачено, що при використанні корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей тимчасовий лісокористувач забезпечує на виділеній лісовій ділянці створення сприятливих умов для перебування громадян шляхом проведення робіт з благоустрою цих ділянок. При виконанні робіт з благоустрою лісової ділянки мають зберігатись ліси та природні ландшафти, дотримуватись правила пожежної безпеки та санітарні правила в лісах.

Права та обов'язки постійних або тимчасових користувачів, власників лісів визначаються Лісовим кодексом України, умовами договору або лісовим квитком (пункт 5.4 Наказу №502).

Зокрема, статтею 20 Лісовою кодексу України передбачені обов'язки тимчасових лісокористувачів на умовах довгострокового користування, а саме останні зобов'язані: 1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором;

2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором;

3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, то перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі;

5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;

6) не порушувати прав інших лісокористувачів.

Статтею 105 Лісового кодексу України передбачена відповідальність за порушення лісового законодавства, в тому числі за знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушення інших вимог пожежної безпеки в лісах: знищення або пошкодження лісу внаслідок його забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу; порушення строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів: невнесення плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки.

Пунктом 5.5 Наказу №502 встановлено, що заходи щодо благоустрою лісової ділянки повинні бути спрямовані на збереження лісового середовища в умовах рекреаційних навантажень, створення необхідного комфорту та зручностей для відпочиваючих і включати в себе:

оформлення входу;

облаштування майданчиків для стоянки автомобілів;

встановлення контрольно-пропускних пунктів;

облаштування оглядових майданчиків, санвузлів;

виготовлення та встановлення покажчиків, художніх барельєфів та скульптур;

улаштування драбин, перил на маршрутах;

облаштування місць розведення багать;

установлення урн для сміття, облаштування спусків до води, благоустрій природних джерел, облаштування дорожньо-стежкової мережі;

інші заходи, необхідні для цілей використання лісової ділянки.

Згідно п. 6.6 Наказу №502 тимчасові лісокористувачі повинні забезпечити належне використання лісових ділянок, виділених для використання корисних властивостей лісів.

Статтею 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України проголошує принцип обов'язковості договору. Іншими словами Цивільний кодекс закріплює принцип непорушності досягнутих сторонами правочину домовленостей, а відтак і закріплених в договорі відповідних умов.

Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Договором від 23.07.2009р. сторони передбачили випадки припинення договору шляхом його розірвання, в тому числі за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно Постанови Вищого господарського суду України від 29 січня 2015 року у справі №911/1889/14, якщо право на розірвання спірного договору передбачено його умовами, висновок судів про наявність підстав для задоволення позову про розірвання договору довгострокового користування лісами є правомірним.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду, істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 65 1 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017р. №6-1449цс17, постанові Верховного Суду від 03.07.2018р. у справі №908/109/17.

В даному випадку, наявне не лише істотне порушення договору, але й наявна шкода, завдана цим порушенням другою стороною, яка виражена у вигляді реальних збитків, а саме не сплати відповідачем плати за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою, передбаченої пунктами 7-9, 24 Договору, що не дозволяє постійному лісокористувачу отримати очікуване при укладенні договору. Як зазначалося вище, відповідно до вказаних пунктів Договору відповідач мав би вносити на рахунок Ліплявської сільської ради раз на півріччя не пізніше 20 числа наступного календарного місяця плату за довгострокове тимчасове користування лісами.

Як вбачається з матеріалів справи, плата за довгострокове тимчасове користування лісами не вносилась, у зв'язку з чим за ПП А-Центр рахується заборгованість.

Крім того, також наявне істотне порушення договору, яке виражене у невикористанні лісової ділянки за призначенням, що призводить до занедбання та захаращення лісової ділянки, що може призвести до значних збитків державі, невиконання заходів щодо забезпечення охорони, захисту лісових насаджень, посилення корисних властивостей лісів, невиконання заходів щодо збереження об'єктів користуванні від пожеж та явищ, які можуть вплинути на екологічний стан лісової ділянки, не підтримані санітарного стану лісової ділянки тощо та головне не проведенням культурно-оздоровчих та рекреаційних заходів з метою забезпечення масового та індивідуального відпочинку людей, що не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Так, одним із обов'язків відповідача було приступити до використання лісів у строки, передбачені договором (п.24).

Враховуючи п. 14 Договору, лісова ділянка передана тимчасовому користувачу, оскільки договір нотаріально посвідчений, зареєстрований в Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства та згідно акту прийому-передачі від 19.08.2009р. лісова ділянка передана для використання.

Тобто, з моменту дотримання певних умов передбачених договором, лісова ділянка вважається такою, що передана ПП А-Центр , внаслідок чого підприємство зобов'язане було використовувати її в культурно-оздоровчих цілях.

Натомість, відповідач з моменту отримання лісової ділянки у користування, упродовж майже 10 років не приступив до використання наданої йому лісової ділянки та не здійснював на ній будь-яку культурно-оздоровчу діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір оренди є обов'язковим до виконання.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість із плати за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою становить 1 989,19 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 11 Договору при невнесенні плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,5 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На підставі наявного прострочення грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу 46,37 грн. пені за період з 20.01.2018р. по 12.07.2018р. з урахуванням п.11 Договору, яку просить стягнути з Відповідача з урахуванням облікової ставки НБУ за спірний період.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки оформлено між сторонами письмовим договором (п. 11) відповідно до положень та вимог ст.ст. 546-549 ЦК України.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон за період з 20.01.2018р. по 12.07.2018р. Розрахунок виконано вірно. Вимога про стягнення 46,37 гри. пені підлягає до задоволення.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано Відповідачу за період з 20.01.2012р. по 20.07.2018р. 387,78 грн. - 3% річних та 2 760,14 грн. інфляційних за період з лютого 2012 року по червень 2018 року, які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон . Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 387,78 грн. 3% річних та 2 760,14 грн. інфляційних.

Суд вважає, що прокурор та позивачі використали належний спосіб захисту порушених прав, відповідно до приписів ст.ст. 15-16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Суд вважає доведеними вимоги прокурора про розірвання договору та стягнення боргу, тому позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідач не спростував доводи прокурора та не подав доказів належного виконання договору на право довгострокового тимчасового користування лісами. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд зазначає, що здійснення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь прокуратури Черкаської області 3 524,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: приватного підприємства А-Центр , 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 36, код ЄДРПОУ 36488134, номер рахунку в банку невідомий

на користь Ліплявської сільської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області (19020, Черкаська область, Канівський район, с. Ліпляве, вул. Центральна, 2, код ЄДРПОУ 35821118,) рахунок №31419502023635, МФО 899998, одержувач УК/ОТГ с. Ліпляве/код доходу 13010200, банк ГУ Казначейство України, код ЄДРПОУ 38048557, призначення платежу: рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, плату за довгострокове тимчасове користування лісами в сумі 5183,48 грн., з них:

основний борг в сумі 1989,19 грн.,

інфляційні втрати - 2760,14 грн.,

3 відсотки річних - 387,78 грн.,

пеня - 46,37 грн.

Розірвати з моменту набрання рішенням законної сили договір довгострокового тимчасового користування лісами, що був укладений 23.07.2009р. між постійним лісокористувачем - державним підприємством Золотоніське лісове господарство , 19736, Черкаська область, Золотоніський район, с. Вільхи, код ЄДРПОУ 00993366, номер рахунку в банку невідомий

та тимчасовим лісокористувачем - приватним підприємством А-Центр , 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 36, код ЄДРПОУ 36488134, номер рахунку в банку невідомий

(договір зареєстровано у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісами вчинено запис від 29.07.2009р. за №3)

Стягнути з відповідача: приватного підприємства А-Центр , 19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 36, код ЄДРПОУ 36488134, номер рахунку в банку невідомий

на користь прокуратури Черкаської області, 18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, за кодом класифікації видатків бюджету 2800

3524,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 05.03.2019р.

Суддя Г.М. Скиба