Ухвала

від 04.03.2019 по справі 201/259/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

4 березня 2019 року

м. Київ

справа № 201/259/19

провадження № 51-926ск19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2019 року про відмову у відкритті провадження,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2019 року скасовано арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2017 року на майно, вилучене під час проведення обшуку 24 червня 2017 року за адресою м. Дніпро, пр. Нігояна Сергія, 100.

Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 6 лютого 2019 року відмовив

прокурору у відкритті провадження за його апеляційною скаргою на вищевказане рішення слідчого судді.

Не погодившись із таким рішенням апеляційного суду, прокурор звернувся

з касаційною скаргою в якій посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 6 лютого 2019 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На думку прокурора норми КПК не містять заборони щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про зняття арешту з майна.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надану до неї копію оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що захиснику необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надану до неї копію судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що прокурору необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами1та2 ст.309 КПК.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна,

або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені впорядку ст.173КПК.

При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті впорядку ст.174КПК, зокрема про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.

За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування

у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді абосуду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно єдоказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю

або впевній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді,

які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали

про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.

Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді проповне

або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст.174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про неможливість оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту накладеного на майно в апеляційному порядку. Таке рішення відповідає висновку викладеному в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 19 лютого 2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

За таких обставин апеляційний суд прийняв обґрунтоване рішення про відмову увідкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2019 року,оскільки її апеляційне оскарження не передбачено.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу

про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав

для задоволення скарги немає.

Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, враховуючи, що з касаційної скарги та копії оскарженого судового рішення вбачається, що підстави

для задоволення скарги відсутні, колегія суддів приходить до висновку,

що прокурору необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 6 лютого 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Судді: