Рішення

від 19.02.2019 по справі 334/5375/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 19.02.2019

Справа № 334/5375/18

Провадження № 2/334/883/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Сагайдак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району провизнання відмови у приватизації житла неправомірною та зобов'язання провести приватизацію ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про визнання відмови у приватизації житла неправомірною та зобов'язання провести приватизацію .

В позові зазначили, що в 1971 році, на підставі ордеру вони отримали житлове приміщення, квартиру №61, розташовану в багатоквартирному будинку №6 по вул. Рельєфній в м. Запоріжжі, є наймачами житлового приміщення, яке належить комунальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради та користуються ним на підставі договору найму житлового приміщення . В 2018 році позивачі вирішили приватизувати своє житлове приміщення,тому був зібраний необхідний пакет документів, однак в них не було державного ордеру на дане житлове приміщення. Ордер на житлове приміщення був переданий позивачами в КП ВРЕЖО №7 , яке на теперішній час перебуває в стадії ліквідації, а його правонаступником було МКП ОСНОВАНІЄ , тому позивачі усно звернулися до МКП ОСНОВАНІЄ та КП ВРЕЖО №7 , де їм повідомили, що державного ордера на житлове приміщення в них немає, оскільки він був втрачений при передачі документів від КП ВРЕЖО №7 до МКП ОСНОВАНІЄ . Позивачі, звернулись до департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради та до архіву за видачею копії корінця державного ордеру на дане житлове приміщення, однак отримали відповідь,про неможливість його отримання у зв'язку з тим, що інформація про ці корінці державних ордерів зберігається починаючи лише з 1984 року, а позивачі отримали ордер в 1971 році. Не отримавши державного ордеру позивачі зі всіма зібраними документами звернулися до районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району м. Запоріжжя з заявою про проведення приватизації житлового приміщення № 61 розташованого в будинку №6 по вул. Рельєфній в м. Запоріжжя. Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Дніпровському району було надано відповідь, згідно якої позивачам не дозволили провести приватизацію вищевказаного житлового приміщення, оскільки у заявників відсутній державний ордер на житлове приміщення, або його корінець. Позивачі вважають, що відмова в праві приватизації з боку відповідача є незаконною, порушує їх права, тому вони вимушені звернутися до Ленінського районного суду міста Запоріжжя за захистом своїх прав шляхом визнання неправомірною відмову районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району у приватизації житла, та зобов'язання районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району провести приватизацію житлового приміщення (квартири)№61 в будинку №6 по вул. Рельєфній в місті Запоріжжі.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до судового засідання не з'явилися, надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача за довіреністю - ОСОБА_4, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, залишила вирішення даного позову на розсуд суду з урахуванням обставин, викладених у письмовому відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 12.02.1971 року,що підтверджується копією паспорту, та довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 04-2614-7616 від 23.054.2018р. (а.с. 7-8,18).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 12.02.1971 року, що підтверджується копією паспорту, та довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 04-2614-7617 від 23.05.2018р. (а.с. 9,17).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 04.06.1991 року, що підтверджується копією паспорту, та довідкою про реєстрацію місця проживання особи № 04-2614-7632 від 24.05.2018р. (а.с. 10-11,16).

Квартира №61 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рельєфна, буд. 6 була виділена позивачам в 1971 році на підставі ордеру.

На сьогоднішній день позивачі тривалий час проживають у вищезазначеній квартирі, яка знаходиться в ОСББ РЕЛЬЄФНА-6 (ЄДРПОУ 40771530), особовий рахунок № 603910061 оформлений на ім'я позивачки ОСОБА_1,дана квартира не приватизована та відноситься до державного житлового фонду (а.с.19).

З метою приватизації вищезазначеної квартири позивачі звернулись до Департаменту з управління житлово-комунального господарства, однак, згідно відповіді директора Департаменту № В-2848 від 29.05.2018р., у відділі обліку та розподілу житлової площі департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради корінці ордерів зберігаються лише з 1984 року, тому надати корінець державного ордеру на квартиру №61 за адресою вул. Рельєфна,6, виданого в 1971 році не уявляється можливим (а.с.14).

Згідно відповіді з Державного архіву Запорізької області № 01-32/В-1621 від 11.07.2018р., в протоколах засідань Ленінського райвиконкому за 1970 рік містяться рішення про затвердження протоколів адміністрацій на профкомів установ, підприємств і організацій міста Запоріжжя про надання працівникам квартир (зазначені назви підприємств та кількість сімей, яким надається житло). Списки працівників у матеріалах до зазначених рішень відсутні (а.с.13).

Також, позивачі звернулись до відділу приватизації Районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району з відповідною заявою, однак, згідно Листа заступника голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 26.12.2016 року за № В-0498 відмовила у приватизації квартири АДРЕСА_2, посилаючись на п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, оскільки серед наданих позивачами документів відсутня копія ордеру на вищезазначену квартиру (а.с. 12).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно до ст.. 2 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду об'єктом приватизації є квартири, які перебувають в віданні місцевих Рад, державних підприємств, установ, організацій, незалежно від їх відомчої належності.

Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки),житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва,історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Квартира позивачів до зазначеного переліку не відноситься.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Згідно ч. 10, 11 ст. 8 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009р. №396, громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордеру про надання жилої площі, документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документу, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири.

До теперішнього часу позивачі не використали своє право на безкоштовну передачу житла, що підтверджується Довідкою № 0251 від 22.05.2018 року, виданої Територіальним відокремленим без балансовим відділенням № 10007/0285 Філії-Запорізького обласного управління ПАТ Державний ощадний банк України , згідно якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_3, у приватизаційних списках значаться в основному списку. Житлові чеки не використано (а.с.15).

З 1971 року до теперішнього часу власником квартири або балансоутримувачами не пред'являлося до позивачів претензій щодо незаконності мешкання у квартирі.

Враховуючи, що позивачі вселені до квартири на законних підставах, законність проживання ніхто не оспорює, а відсутність оригіналу ордеру, а відповідно і копія останнього, на право вселення в житлове приміщення позбавляє позивачів реалізувати своє право на приватизацію квартири та враховуючи, що у позивачів є всі необхідні документи для проведення приватизації вищезазначеного житлового приміщення, крім копії ордеру, яку позивач не може надати з незалежних від нього причин, за таких обставин, суд вважає, що позивачі мають право у встановленому законом порядку на приватизацію житлового приміщення, в якому зареєстровані та фактично проживають, а відмова відповідача в реалізації їх права на приватизацію порушує права позивачів.

Керуючись ст.ст. 9-13, 77, 81, 229, 263-265, 268, 354ЦПК України, ст.15, 16 ЦК України, Законом України Про приватизацію державного житлового фонду , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Зобов'язати Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району прийняти від ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 документи за відсутності ордера на житлове приміщення на приватизацію квартиру№61 у будинку №6 по вул. Рельєфній у м. Запоріжжі та прийняти рішення відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.