Вирок

від 05.03.2019 по справі 440/2610/18

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №440/2610/18

Провадження №1-кп/440/62/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 року

Буський районнийсуд Львівськоїобласті

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140170000384 від 01.11.2018 року, про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта середня спеціальна, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , наприкінці жовтня 2018 року, перебуваючи на території цеху №1 Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку і телебачення, що знаходиться по АДРЕСА_3 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, підійшов до приміщення шлейфу антени А26 типу СГД 4/8 РА та шляхом пошкодження дверного механізму, незаконно проник у середину вищевказаного приміщення, звідки таємно викрав частину фідера вказаної антени, а саме 720 метрів біметалічного дроту марки БСМ-1 діаметром 4 мм., чим заподіяв Львівській філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку і телебачення матеріальну шкоду на загальну суму 7560,00 грн.

Відтак, ОСОБА_4 вищевказаними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаному із проникненням у житло, інше приміщення, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім того, 5 листопада 2018 року близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території цеху №1 Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку і телебачення, що знаходиться по АДРЕСА_3 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, підійшов до приміщення шлейфу антени А26 типу СГД 4/8 РА, повторно, шляхом вільного доступу, таємно намагався викрасти майно Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку і телебачення, а саме частину фідера вищевказаної антени, а саме 70 метрів біметалічного дроту марки БСМ-1 діаметром 4 мм., вартістю 735,00 грн., однак свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_4 довести не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки на місці вчинення правопорушення останній був виявлений працівником цеху №1 Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку і телебачення ОСОБА_6 .

Таким чином, ОСОБА_4 зазначеними своїми діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторну, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив, що він дійсно, наприкінці жовтня 2018 року, точної дати і часу не пригадує, проник у приміщення на території Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку і телебачення, що знаходиться по АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав 720 метрів біметалічного дроту за обставин, які вірно зазначені у обвинувальному акті. Згодом, 05.11.2018 року, проникнувши на згадану територію, намагався повторно таємно викрасти ще 70 метрів біметалічного дроту марки за обставин, які зазначені у обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати, оскільки вперше притягується до кримінальної відповідальності за вищевказані дії.

Враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю, ним, як і іншими учасниками судового провадження не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення його у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю. Відтак, суд вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

Окрім того, ОСОБА_4 вищеописаними своїми діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненому повторну, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених ним діянь, які відноситься до злочинів середньої тяжкості (ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК), а також тяжких злочинів (ч. 3 ст. 185 КК), їх наслідки, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліку нарколога чи психіатра не перебуває.

Щире каяття та добровільне відшкодуванняобвинуваченим завданихзбитківє обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 .

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Разом із тим, призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд ураховує думку представника потерпілого директора Львівської філії КРРТ ОСОБА_8 , який направив до суду письмову заяву від 26.02.2019 року про залишення цивільного позову про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 19152,10 грн. без розгляду у зв`язку із добровільним відшкодуванням їх обвинуваченим, а також заяву від 04.03.2019 року про розгляд справи за відсутності потерпілого (цивільного позивача), який не має до обвинуваченого жодних претензій, оскільки матеріальна шкода потерпілому повністю відшкодована, а при призначенні покарання потерпілий покладається на розгляд суду.

Відтак, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_7 слід обрати відповідно до статей, за якими кваліфіковано злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, із урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, тобто за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкцій вищезазначених статей.

Ураховуючи вищенаведене, особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі вимог ст. 75 КК України, поклавши на обвинуваченого обов`язки, передбачені положеннями ст. 76 КК України, яке, на думку суду, буде справедливе, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, арешт на майно не накладався, а процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов Львівської філії КРРТ, яке визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні, про стягненняіз обвинуваченого ОСОБА_4 на користьпотерпілого завданихвнаслідок вчиненнязлочину матеріальнихзбитків урозмірі 19152,10грн.,слід залишити без розгляду, враховуючи заяву про це представника потерпілого про залишення цивільного позову без розгляду у зв`язку із добровільним відшкодуванням збитків обвинуваченим ОСОБА_4 на підставі платіжного доручення №10010887 від 25.02.2019, що підтверджується відповідною заявою директора Львівської філії КРРТ ОСОБА_8 від 26.02.2019 року.

Речових доказів у даному кримінальному провадженні не має.

Ураховуючи наведене та керуючись ч. 3 ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання:

-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі;

-за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі.

Згідно частини першої статті 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

На підставіст.76КК України,у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення даного вироку.

Залишити без розгляду цивільний позов Львівської філії КРРТ про стягненняіз обвинуваченого ОСОБА_4 завданихвнаслідок вчиненнязлочину матеріальнихзбитків врозмірі 19152,10грн.

Копію цього вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1