Рішення

від 27.02.2019 по справі 463/3287/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/3287/18

Провадження №2/463/339/19

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення з останнього суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 4848 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що працював за сумісництвом неповний робочий день неповний робочий тиждень на посаді старшого бухгалтера підприємства відповідача. 19.05.2014р. звільнився із цієї посади, проте в день звільнення відповідач не виплатив йому всіх сум. На підставі судового наказу від 16.11.2015р. з відповідача було стягнуто нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 3662,69 грн., проте кошти фактично перераховані йому лише 07.03.2018р. У зв'язку з затримкою у виплаті належних при звільненні сум, просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 19.05.2014р. по 06.03.2018р. включно в розмірі 4848 грн.

Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 18.06.2018р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Крім того, також звільнено позивача від сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. за пред'явлення даного позову.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

В подальшому, ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28.09.2018р. розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками. Крім того, з ініціативи суду справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

В судове засідання позивач не з'явився, хоча про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Скерував до суду заяву про підтримку позовних вимог та розгляд справи у його відсутності. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не направив. Зі згоди позивача та на підставі наявних у справі даних і доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані докази та ухвалюючи рішення у відповідності до вимог ст. 264 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Відповідно до копії довідки відповідача від 15.05.2014р. (а.с.5), станом на дату звільнення позивача - 19.05.2014р., заборгованість із виплати заробітної плати становила 3662,69 грн.

Згідно копії судового наказу, виданого Сихівським районним судом м. Львова 16.11.2015р. (а.с.4), з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість із виплати заробітної плати в розмірі 3662,69 грн.

При цьому, як вбачається з виписки по банківському рахунку позивача (а.с.10), вказана сума заборгованості фактично перерахована відповідачу 07.03.2018р.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Згідно зі статтею 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з положеннями частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року заходами державного регулювання оплати праці є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України: Про оплату праці , Про індексацію грошових доходів населення , Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ; Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427.

Разом із тим статтею 34 Закону України Про оплату праці встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

За наявності зазначених умов, про що зазначив Верховний Суд України під час розгляду цивільної справи № 6-43цс14, у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення.

Згідно розрахунку позивача (а.с.12), який проведено шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць на коефіцієнт приросту споживчих цін, загальний розмір компенсації за період з 19.05.2014р. по 06.03.2018р. становить 4848 грн.

Враховуючи, що інформації про розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за вказаний період відповідач не надав, суд приймає такий розрахунок, внаслідок чого стягує з відповідача зазначену суму в примусовому порядку і тим самим, задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки ухвалою від 18.06.2018р. позивача звільнено від сплати судового збору в розмірі 704,80 грн., такий підлягає стягненню з відповідача безпосередньо в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1 2,81,82,141,223,263-265,268,280-282 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 9, 16 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 116, 117 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання (79005, м. Львів, вул. Зелена, 115-Б, ЄДРПОУ 00231320) на користь ОСОБА_1 (79049, м. Львів, вул. Скрипника, 7/34, ідентифікаційний код НОМЕР_1) компенсацію за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 4848 (чотири тисячі вісімсот сорок вісім грн.).

Стягнути з Державного підприємства Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання в дохід держави 704,80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст. ст. 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя: Леньо С. І.