Рішення

від 04.03.2019 по справі 515/1595/18

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №515/1595/18

Провадження №2/515/206/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сметаняка О.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок, АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_2, який залишився після смерті його бабусі ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області померла його бабуся ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_2. 13.07.2016 року позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі за законом, проте отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, з причини невідповідності площі житлового будинку, зазначеної у правовстановлюючому документі та у технічній документації, та йому було рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання щодо успадкування майна померлої.

Тому, позивач просив суд захисти право на спадщину шляхом його визнання (а.с. 2-4).

Позивач та його представник про час та місце судового розгляду повідомлялись в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явились, надали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, повністю підтримуючи позовні вимоги (а.с. 100).

Відповідач Дмитрівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області про час та місце судового розгляду повідомлялась в установленому законом порядку, до судового засідання представника не направила, надіслала до суду заяву з про розгляд справи за відсутності представника, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала (а.с. 58, 64, 83, 99).

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, надали до суду письмові заяви, в яких розгляд справи просили проводити за їх відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 просили задовольнити в повному обсязі, зазначили що спору із позивачем не мають (а.с. 101-107)

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області суду від 11.10.2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.11.2018 року витребувано спадкову справу від приватного нотаріуса Татарбунарського районного нотаріального округу Монастирліу О.П.

Ухвалами Татарбунарського районного суду Одеської області від 05.12.2018 року та 15.01.218 року продовжено строк підготовчого судового засідання та залучено співвдповідачів.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові докази долучені до матеріалів справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7, у віці 95 років (а.с. 5).

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 15.08.2000 року встановлено, що, батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_4 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 22.08.1957 року, матір'ю ОСОБА_4 є ОСОБА_6 (а.с. 11).

Із копії договору купівлі-продажу від 20.09.1990 року (а.с. 17-18), засвідченого заступником голови Дмитрівської сільської ради, народних депутатів Татарбунарського району Одеської області ОСОБА_9 та внесеного до реєстру під № 68, слідує, що ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_10 житловий будинок житловою площею 75 кв.м. з надвірними спорудами, який належить продавцю на підставі запису із погосподарської книги за № 9, особистий рахунок № НОМЕР_7 та довідки за № 432, що видана Дмитрівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області (а.с. 17-18).

Довідками Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 783 від 12.09.2018 року та № 779 від 12.09.2018 року, витягом з погосподарської книги встановлено, що житловому будинку, який значиться за ОСОБА_6, 1921 року народження присвоєна адреса: АДРЕСА_2 та в якому ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала по день смерті, інших осіб в будинку не було зареєстровано (а.с. 14, 15, 16, 87).

Матеріалами спадкової справи за № 175/2016 встановлено, що померла, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, за її життя, склала заповіт 23.10.1990 року, яким заповідала все її майно ОСОБА_1 (а.с. 88).

Листом приватного нотаріуса Монастирліу О.П. від 11.09.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по причині наявності розбіжностей між даними правовстановлюючого документу та технічним паспортом об'єкту щодо площі житлового будинку, який входить до складу спадщини (а.с. 47).

Технічним паспортом виготовленим Татарбунарським районним бюро технічної інвентаризації Одеської області щодо житлового будинку АДРЕСА_2 зазначено житлову площу спірного будинку, а саме, 53,8 кв. м. (а.с. 6-10).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості житлового будинку загальною площею 53,8 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, проведеного оцінювачем ТОВ Імперіал-777 , вартість вказаного будинку станом на 07.09.2018 рік складає 39656 грн. (а.с. 19-46).

Також судом встановлено, що спадкоємцями після смерті померлої ОСОБА_6 є її діти ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які визнали позовні вимоги ОСОБА_1 та не заперечували щодо їх задоволення (а.с. 101-107), тому обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доведенню (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Відповідно до ст. 1234 та ст. 1235 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; право на заповіт здійснюється особисто; заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.

Так, з договору купівлі-продажу від 20.09.1990 року житлового будинку, технічного паспорту виготовленого Татарбунарським районним бюро технічної інвентаризації Одеської області щодо житлового будинку АДРЕСА_2 вбачається, що житлова площа спірного будинку складає 75 кв.м., проте за технічним паспортом житлова площа будинку складає 53,8 кв. м. (а.с. 6-10, 17-18).

Отже, у договорі купівлі-продажу від 20.09.1990 року існує розбіжність у зазначенні площі житлового будинку, яка не може бути усунута. Із цього слідує, що свідоцтво про право на спадщину не може бути видано саме у зв'язку з наявністю розбіжностей між даними правовстановлюючого документа та матеріалами технічної інвентаризації щодо площі житлового будинку, який успадковується, тобто в нотаріальному порядку спадщину позивач оформити не зміг.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та можуть бути задоволені.

Разом із цим суд зазначає, що позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, як за спадкоємцем п'ятої черги.

Як встановлено судом, померла, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, за її життя, склала заповіт 23.10.1990 року, яким заповідала все її майно ОСОБА_1 (а.с. 88).

Відтак, вирішуючи позовні вимоги в залежності від встановлених у справі фактичних обставин, суд не зв'язаний нормами матеріального права, на які вказує сторона, та в силу вимог ст. 5, п. 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України до повноважень суду при ухваленні рішення по суті спору належить вирішення питання про те, яка правова норма підлягає застосуванню до встановлених правовідносин. Крім того, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом.

Наявність заповіту посвідченого секретарем Дмитрівської сільської ради Татарбунарького району Одеської області 23.10.1990 року, складеного на ім'я позивача, який не скасований та не змінений, відсутність заперечень з боку відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відсутність у відповідачів права на обов'язкову частку у спадщині, неможливість в позасудовому порядку оформити спадщину за наявністі розбіжностей в правовстановлюючих документах, дають суду підстави для захисту прав позивача ОСОБА_1 шляхом визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 з господарськими спорудиами, що розташований по АДРЕСА_2.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, належить задовольнити в повному обсязі та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 з господарчими спорудами, що розташований по АДРЕСА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1217, 1218, 1223, 1233, 1234, 1235, 1261 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_2, який залишився після смерті його бабусі ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_7.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_2;

відповідач Дмитрівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04378818, адреса: Одеська область, Татарбунарський район, село Дмитрівка, вулиця Сільська, буд. 49б;

співвідповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_3;

співвідповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, адреса: АДРЕСА_4;

співвідповідач ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 04.03.2019 року.

Суддя О. Я. Сметаняк