Постанова

від 10.07.2007 по справі 15/736-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/736-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 липня 2007 р.                                                                                   № 15/736-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Панової І.Ю.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Рууккі Україна"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду  від  23  квітня 2007 року

у справі господарського суду№ 15/736-б м. Києва

за заявоюЗакритого акціонерного товариства "Рууккі Україна"

доБудівельного управління Державного управління справами

провизнання банкрутом,

за участю представників сторін:

ЗАТ "Рууккі Україна" –Леськов П.І. (дов. від 20.09.2006 р.),

Будівельного управління Державного управління справами –Запорожець І.А. (дов. від 09.01.2007 р.);

встановив:

          У листопаді 2006 року ЗАТ "Рууккі України" звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ДП "Будівельне управління Державного управління справи". Вказувало, що боржник добровільно не виконує рішення суду від 11.10.2005 р. у справі № 31/452, на виконання якого видано наказ та відкрито виконавче провадження.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.11.2006 р. порушено провадження у справі, заяву прийнято до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Хоменко М.Г.) провадження у справі припинено на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2007 р. (колегія суддів у складі: Коваленко В.М. –головуючий, Пантелієнко В.О., Вербицька О.В.) ухвалу господарського суду залишено без змін.

          В касаційній скарзі ЗАТ "Рууккі Україна" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, а справу передати на розгляд до господарського суду м. Києва. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ст.ст.1, 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та порушення норм процесуального права –ст.80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом  норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки  ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно до ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”  (далі Закон) у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Відповідно до ч.4  зазначеного Закону  у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. Таким чином, у підготовчому засіданні суд з'ясовує ознаки неплатоспроможності боржника та наявність чи відсутність перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону визначено ознаки неплатоспроможності боржника.

Згідно вказаної норми справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Відповідно до ст. 1 Закону безспірними вимогами визнаються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі, правильно встановив і виходив з того, що  ініціюючим кредитором на підтвердження безспірності вимог  надано рішення господарського м. Києва від 30.09.2005 р. у справі № 31/452, яким з БУ ДУС на користь ЗАТ "Рууккі Україна" стягнуто 166140,75 грн., з яких 84 347,94 грн. основного боргу, а решта – штрафні санкції та судові витрати.

Оскільки до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штрафи), то господарський суд, встановивши, що безспірні грошові вимоги заявника складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для подальшого провадження у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд правомірно погодився з висновком господарського суду першої інстанції, залишивши без змін ухвалу про припинення провадження у справі відповідно до п. 11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

В силу ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи визначені законом межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, доводи касаційної скарги щодо невідповідності висновків попередніх судових інстанцій обставинам справи не можуть бути прийняті судом  касаційної інстанції до уваги.

          За таких обставин справи колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального і процесуального права та підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Рууккі Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2007 року у справі № 15/736-б  залишити без змін.

Головуючий:                                                            М.І. Хандурін

Судді:                                                                               І.Ю. Панова

                                                                                О.С. Удовиченко