Постанова

від 05.07.2007 по справі 7/401(16/4)-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/401(16/4)-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 липня 2007 р.                                                                                   № 7/401(16/4)-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Глос О.І.,

суддів:Кривди Д.С., Цвігун В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПП "Аудиторська фірма "Експерт Плюс"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р.

у справі№7/401(16/4)-06

господарського суду Дніпропетровської області

за позовомПП "Аудиторська фірма "Експерт Плюс"

до Дніпропетровського державного аграрного університету

про стягнення 2 663, 15 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Шапошнікова Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007 р. у справі №7/401(16/4)-06 (суддя Коваль Л.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. (судді: Джихур О.В., Виноградник О.М., Лисенко О.М.), у позові ПП "Аудиторська фірма "Експерт Плюс" до Дніпропетровського державного аграрного університету про стягнення 2 663, 15 грн. відмовлено; витрати у справі віднесено на позивача.

У касаційній скарзі ПП "Аудиторська фірма "Експерт Плюс" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. у справі №7/401(16/4)-06, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача та всі судові витрати по справі покласти на відповідача, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 837, 853 Цивільного кодексу України, оскільки факт виконання робіт за договором від 01.07.2004 р. №47/04 підтверджено наявними у справі доказами, а саме: експертним висновком від 04.08.2004 р., актом від 05.08.2004 р., експертним висновком від 02.09.2004 р., актом від 16.08.2004 р., актом від 02.09.2004 р., які були передані позивачем головному бухгалтеру відповідача та надіслані на адресу відповідача листом від 01.09.2005 р. №03-08/05.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

01.07.2004 р. між приватним підприємством "Аудиторська фірма "Експерт Плюс" (виконавцем) та Дніпропетровським державним аграрним університетом (замовником) було укладено договір №47/04, згідно із п. 1.1 якого виконавець приймає на себе зобов'язання з проведення експрес-перевірки фінансової документації замовника з податку на додану вартість за період із 01.01.2002 р. по 31.08.2004 р.

Згідно з преамбулою до договору, договір від імені замовника —Дніпропетровського державного аграрного університету укладено ректором —Шемавньовим Володимиром Іллічем, який діє на підставі статуту.

Відповідно до п. 1.2 договору під експрес-перевіркою розуміється проведення аналізу фінансової, бухгалтерської та податкової документації замовника, пов'язаної з нарахуванням, декларуванням та сплатою ПДВ; складання звіту про проведену роботу з зазначенням виявлених порушень з нарахування, декларування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ, а також рекомендацій щодо усунення виявлених порушень.

Згідно з п. 2.3 договору виконавець зобов'язується за результатами проведення експрес-перевірки надати звіт у письмовій формі, завірений підписом та печаткою.

Строки проведення перевірки сторонами обумовлені в розділі 3 договору та визначені у додатку 1 до договору, який є невід'ємною його частиною. Згідно календарного плану експрес-перевірка складається з трьох етапів. За результатами кожного виконаного етапу виконавцем надається звіт про проведену роботу відповідно до вимог п.п. 1.2 та 2.3 договору. У звіті надається аналіз по кожному місяцю, а також фіксуються порушення по кожному місяцю. Після надання замовнику звіту факт надання послуг виконавцем за кожним з етапів підтверджується підписанням обома сторонами акта про надання послуг (п. 3.2 договору).

У будь-якому випадку експрес-перевірка фінансової документації повинна буди виконана не пізніше 30.09.2004 р. (п. 3.3 договору).

Розмір та умови оплати сторонами встановлені у розділі 4 договору.

Відповідно до п. 4.2 договору розмір винагороди за кожен виконаний етап складає 1 300,00 грн. Кошторис по формуванню розміру винагороди наведений у додатку 2, який є невід'ємною частиною договору. Загальна сума винагороди за цим договором складає 3 900,00 грн.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що замовник до 10.07.2004 р. здійснює передплату в розмірі 30% від суми винагороди за виконання першого етапу по договору. Після підписання обома сторонами акта про надання послуг по кожному з етапів замовником протягом 10 днів здійснюється перерахування решти 70% винагороди за виконаний етап, а також передплати в розмірі 30% від вартості наступного етапу.

Позивач, вважаючи, що ним було виконано зобов'язання за договором від 01.07.2004 р. №47/04 щодо проведення експрес-перевірки фінансової документації замовника з податку на додану вартість за період із 01.01.2002 р. по 31.08.2004 р., звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості по розрахункам за договором від 01.07.2004 р. №47/04 на підставі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, посилаючись на попереднє звернення до відповідача з вимогою про оплату боргу в розмірі 2 210,00 грн. (лист від 01.09.2005 р. №03-08/05).

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, позивачем виконання обумовлених договором робіт належними доказами не підтверджено, оскільки звіти про виконані роботи та акти про надання послуг у зазначені в них дати повноважному представнику відповідача позивачем не передавалися і акти виконаних робіт повноважним представником відповідача не підписані та печаткою не скріплені; по-друге, до акта про надання послуг включено консультаційне обслуговування з питань бухгалтерського та податкового обліку, здійснення якого не передбачено договором від 01.07.2004 р. №47/04, як і не встановлена вартість таких робіт і обов'язок відповідача їх оплатити; по-третє, правові підстави для визнання договору недійсним відсутні, оскільки платіжне доручення від 12.07.2004 р. №972 про перерахування на розрахунковий рахунок позивача коштів у розмірі 390,00 грн. підписано повноважною особою відповідача —ректором Шемавньовим В.І., що свідчить про схвалення відповідачем цього договору і відповідає ст. 241 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій всебічно та повно дослідили всі обставини справи і дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що звіт про виконані роботи та акти про надання послуг у зазначені в них дати повноважному представнику відповідача не передавалися, акти про надання послуг відповідачем не підписані та печаткою відповідача не скріплені.

Крім того, господарськими судами встановлено, що умовами договору №47/04 не передбачено здійснення позивачем консультаційного обслуговування з питань бухгалтерського та податкового обліку, яке включено до акта про надання послуг від 05.07.2004 р., не встановлена вартість таких робіт та обов'язок відповідача їх оплатити.

За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що виконання та передача відповідачу обумовлених договором робіт належними доказами не підтверджується.

Факт підписання вищезазначеного договору проректором з науково-педагогічної роботи Карцевим О.О. (у вступній частині договору зазначено, що він укладається від імені відповідача ректором Шемавньовим В.І.) встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується.

Статутом Дніпропетровського державного аграрного університету визначено, що ректор університету відповідно до законодавства діє від імені університету, представляє його без доручення в усіх органах, організаціях, установах, розпоряджається майном університету, укладає угоди (контракти), дає доручення, відкриває в установах банків рахунки університету.

Як встановлено господарськими судами, будь-яких доказів наявності у проректора з науково-педагогічної роботи Карцева О.О. повноважень на підписання договору від 01.07.2004 р. №47/04 від імені відповідача позивачем не надано.

Однак, враховуючи, що платіжне доручення від 12.07.2004 р. №972 на перерахування позивачу за договором коштів у сумі 390,00 грн. підписане ректором відповідача Шемавньовим В.І., висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання договору від 01.07.2004 р. №47/04 недійсним є законними й обґрунтованими, оскільки перерахування грошових коштів у розмірі 390,00 грн. на підставі платіжного доручення від 12.07.2004 р. №972, підписаного повноважною особою відповідача —Шемавньовим В.І., свідчить про схвалення відповідачем цього договору та відповідає ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України.

Доводи касаційної скарги щодо надіслання відповідачу актів про надання послуг листом від 01.09.2005 р. №03-08/05 не можуть бути взяті до уваги, оскільки умовами договору передбачено кінцевий термін виконання робіт за договором —30.09.2004 р. (п. 3.3 договору).

Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, оцінку яких надано господарськими судами попередніх інстанцій.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. у справі №7/401(16/4)-06 відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП "Аудиторська фірма "Експерт Плюс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. у справі №7/401(16/4)-06 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. у справі №7/401(16/4)-06  —без змін.

Головуючий                                                                                           О.Глос

Судді                                                                                                        Д.Кривда

                                                                                                       В.Цвігун