Рішення

від 04.03.2019 по справі 357/14098/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14098/18

2/357/875/19

Категорія 34

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 березня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дроздівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -

В С Т А Н О В И В :

29.11.2018 року позивач управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дроздівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, посилаючись на наступні обставини.

Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу (до яких, серед інших, також належить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства). Дане положення закріплено частиною 1 статті 11 Закону України Про тваринний світ .

Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - Київський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентсва як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водних об'єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.

Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Порушення Правил любительського і спортивного рибальства в водоймах України тягне за собою такі негативні наслідки, як зникнення цінних видів риб в рибогосподарських водоймах та порушує право власності Українського народу на природні ресурси. Таким чином, охорона рибних запасів України від незаконного заняття рибним промислом є безпосередніми інтересами держави.

Відповідно до статті 63 Закону України Про тваринний світ порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2017 року по справі № 357/12480/17 встановлено, що 22.09.2017 року о 07 годині 30 хвилин, в с. Дрозди Білоцерківського району, на р. Кам'янка гр. ОСОБА_1 проводив вилов риби забороненим знаряддям лову - сіткою з жилки 1 шт., в забрід. При цьому виловив рибу: карась - 12 шт., щука - 2 шт., загальною вагою 2 кг, чим наніс збитки рибному господарству України на суму 884 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушивши п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ , тобто здійснив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2017 року у справі № 357/12480/17 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Таким чином, вина ОСОБА_1 є доведеною, проте питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України судом не вирішено.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Київським рибоохоронним патрулем було направлено Відповідачу лист від 16.04.2018 року № 7-19/2620-18 з проханням добровільно заплатити суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Зазначений лист був отриманий ОСОБА_1 20.04.2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, станом на день подання позовної заяви, майнова шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в сумі 884,00 грн. відповідачем не була добровільно відшкодована.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 884,00 грн. (вісімсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.), яку необхідно сплатити на користь Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області за реквізитами: р/р 33113331010050, МФО 899998 в ГУДКСУ у Київській області, отримувач - БЦ УК/с.Дрозди/24062100, код отримувача - 38009832, призначення платежу: 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (р/р 35212085095064 в Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 40419475) судові витрати в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) ( а. с. 3-6 ).

Ухвалою судді 28 грудня 2018 року постановлено прийняти до провадження зазначену цивільну справу та провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 22-23 ).

06 лютого 2019 року судом отримано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просили викласти пункт 3 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: Стягнути ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 884,00 грн. (вісімсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.), яку необхідно сплатити на користь Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області за реквізитами: р/р 33113331010050, МФО 899998 в Казначейство України (ЕАП ), отримувач - БЦ УК/с.Дрозди/24062100, код отримувача - 38009832, призначення платежу: 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності .

В судове засідання позивач управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та київської області не з'явився, 01.03.2019 року за вх. № 8240 від позивача отримано заяву про розгляд справи за відсутності позивача, у вирішенні даного спору покладаються на розсуд суду, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та не заперечують щодо прийняття заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 04.03.2019 року за вх. № 8501 судом отримано заяву, в якій ОСОБА_1 просив справу розглядати у його відсутність та позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Третя особа Дроздівська сільська рада Білоцерківського району Київської області в судове засідання представника не направила, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2017 року по справі № 357/12480/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень без конфіскації водних живих ресурсів. Вилучене у ОСОБА_1 заборонене знаряддя лову, яке зберігається на складі управління Державного агентства рибного господарства в м. Києві та Київській області конфіскувати та стягнуто судовий збір у розмірі 320 гривень.

Зазначеної постановою суду встановлено, що 22.09.2017 року о 07 годині 30 хвилин, в с. Дрозди Білоцерківського району, на р. Кам'янка гр. ОСОБА_1 проводив вилов риби забороненим знаряддям лову - сіткою з жилки 1 шт., в забрід. При цьому виловив рибу: карась - 12 шт., щука - 2 шт., загальною вагою 2 кг, чим наніс збитки рибному господарству України на суму 884 грн. Своїми діями ОСОБА_1 порушивши п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ , тобто здійснив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП ( а. с. 12 ).

Зазначена постанова суду набрала законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 6 цієї ж статті ЦПК України зазначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії ( бездіяльність ) та чи вчинені вони цією особою.

Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу (до яких, серед інших, також належить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства). Дане положення закріплено частиною 1 статті 11 Закону України Про тваринний світ .

Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - Київський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію та акваторію водних об'єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.

Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Відповідно до статті 10 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Стаття 34 Закону України Про тваринний світ передбачає, що користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу, використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Порушення Правил любительського і спортивного рибальства в водоймах України тягне за собою такі негативні наслідки, як зникнення цінних видів риб в рибогосподарських водоймах та порушує право власності Українського народу на природні ресурси. Таким чином, охорона рибних запасів України від незаконного заняття рибним промислом є безпосередніми інтересами держави.

Відповідно до статті 63 Закону України Про тваринний світ порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно пункту 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання,), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Також, стаття 52-1 Закону України Про тваринний світ передбачає, що для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електротону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

За приписами статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА_1 є доведеною.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди, ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству України на суму 884,00 грн. ( а. с. 13 ).

Встановлено, що розрахунок матеріальної шкоди було проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів .

Відповідно до статті 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

На підставі статті 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Встановлено, що Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме: Київським рибоохоронним патрулем було направлено відповідачу ОСОБА_1 лист від 16.04.2018 року № 7-19/2620-18 з проханням добровільно заплатити суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів ( а. с. 15 ).

Зазначений лист був отриманий ОСОБА_1 20.04.2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а. с. 16 ).

Проте, зазначений лист залишився відповідачем по заувагою та майнова шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в сумі 884,00 грн. відповідачем не була добровільно відшкодована.

Отже, шкода, завдана рибному господарству, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому вказана норма встановлює підставу для звільнення завдавача шкоди від обов'язку її відшкодування, а саме, якщо він доведе, що шкоду завдано не з його вини.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.

Таким чином, для відшкодування майнової шкоди, позивач повиннен довести наявність заподіяної шкоди, так і вину заподіювача шкоди.

Як докази заподіяння шкоди позивач надав постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.11.2017 року, що доводить факт заподіяння збитків з вини відповідача.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Крім того, звертаючись до суду з заявою про розгляд справи за відсутності відповідача, отримано судом 04.03.2019 року за вх. № 8501, ОСОБА_1 позов визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на наведене та з урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що вина відповідача в завданні шкоди доведена, позовні вимоги визнані відповідачем, тому з відповідача підлягає стягненню завдана шкода у сумі 884 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Тому, з відповідача підлягає стягненню понесені позивачем судові витрати у сумі 1 762,00 гривень, які документально підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією ( а. с. 2 ).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 1167 Цивільного кодексу України, 2, 5, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 133, 141, 206, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Дроздівська сільська рада Білоцерківського району Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ( реквізити: р/р 33113331010050, МФО 899998 в Казначейство України (ЕАП ), отримувач - БЦ УК/с.Дрозди/24062100, код отримувача - 38009832, призначення платежу: 24062100 ) матеріальну шкоду у розмірі 884 ( вісімсот вісімдесят чотири ) гривень.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області ( р/р 3521 НОМЕР_1 в Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 40419475 ) судові витрати в розмірі 1762 ( одна тисяча сімсот шістдесят дві ) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області потягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач:Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області ( адреса місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 82-а, ЄДРПОУ: 40419475 );

Відповідач: ОСОБА_1 ( адреса реєстрації та проживання: 09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Калініна, буд. 33 );

Третя особа: Дроздівська сільська рада Білоцерківського району Київської області ( адреса місцезнаходження: 09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, вул. Польова, буд. 2, ЄДРПОУ: 04363018 ).

Повний текст судового рішення суду виготовлено 04 березня 2019 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяОСОБА_2