Рішення

від 27.02.2019 по справі 160/9016/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року Справа № 160/9016/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Мосесові А.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горноремонт" про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, -

ВСТАНОВИВ :

29.11.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горноремонт" (надалі - відповідач), в якій позивач просить частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: в толочній - газовий котел Ferrolli; неорганізовані джерела викиду - в цеху №1 - дробарка ФМД та сита; в цеху №2 - заточувальний та сверлильний верстати Товариством з обмеженою відповідальністю «Горноремонт» (місцезнаходження: вул.Сулеймана Стальського, 2/1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014, код ЄДРПОУ 24228529) до повного усунення порушення.

Позов обґрунтовано необхідністю зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки за результатами перевірки були виявлені грубі порушення вимог природоохоронного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 19.12.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 р. Державній екологічній інспекції відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, сплату судового збору відстрочено до ухвалення рішення по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 р. за клопотанням відповідача суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 21.01.2019 р. о 10:30 год.

Відповідно до ч.6 ст.260 КАС України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

08.01.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач вказує, що його не повідомлено у встановлений у ч.4 ст. 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності 10-денний строк до дня проведення перевірки. Також позивачем не додержано тримісячний строк для звернення до суду, оскільки перебіг строку для подачі позову обчислюється з наступного дня після закінчення перевірки, - 23.08.2018 р., натомість позовну заяву подано 29.11.2018 р. Крім того, позовну заяву подано до сплину терміну наданого для усунення порушень, визначеного приписом, винесеним за наслідками перевірки. Відносно виявлених порушень вказано, що підприємством здійснюються заходи щодо усунення порушень, а саме по відновленню правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою під розміщення комплексу, укладено договір на утилізацію відходів з ТОВ ЕКОВДМ . Газовий котел Ferrolli був придбаний ТОВ Горноремонт для здійснення опалення приміщень, планувалось підключити його до мережі природного газу після отримання дозвільних документів, однак після значного зниження виробництва, підприємством було вирішено відмовитися від його користування. Згідно листа №112 від 10.06.2016 р. ПАТ Криворіжгаз подача природного газу до будівель товариства не здійснюється, використання газового котла не можливе. Дробарка СМД-115 та сита - не є власністю відповідача, а знаходиться в цеху №1 на підставі листа на відповідальне зберігання №1 від 14.08.2018 р. Будь-яка діяльність з використанням дробарки не ведеться. Заточувальний та свердлильний верстати знаходяться в неробочому стані та відповідачем не використовуються, про що 03.04.2018 р. складено акт про виведення з експлуатації обладнання. Відповідач вказує, що все обладнання, використання якого позивач просить зупинити не може вважатись джерелом викидів забруднюючих речовин. В акті перевірки та у приписі не вказано на підставі яких документів, обставин, нормативів позивач дійшов висновку про допущення порушень з боку підприємства. Висновки акту перевірки є суто суб'єктивною думкою позивача. Відповідач на підтвердження доводів відзиву посилається на рішення суду у справі №804/5238/17, №К/800/45456/14.

У підготовче судове засідання 21.01.2019 р. сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представником позивача подано клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із тим, що ним не отримано відзив на позовну заяву. Для повторного виклику сторін та надання відповіді на відзив розгляд справи відкладено до 11:00 год. 06.02.2019 р.

У підготовче судове засідання 06.02.2019 р. представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Для повторного виклику сторін, розгляд справи відкладено до 11:20 год. 27.02.2019 р.

08.02.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, за наявними у справі доказами.

У судове засідання 27.02.2019 р. представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якої інспекція підтримує позов у повному обсязі. Враховуючи письмову згоду представника позивача, судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючі визначені КАС України строки розгляду справи, гарантії додержання судом цих строків, дотримання принципу рівності сторін судового засідання та недопущення затягування судового процесу, а також клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по суті справи та з огляду на положення ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України за можливе перейти до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №454/2011, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України. Держекоінспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п.4 Положення, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (підпункт "г" пункту 2 частини 4 Положення).

Відповідно до пункту 7 Положення, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерство екології та природних ресурсів України Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції №312 від 11.08.2017 р. (надалі - Положення №312).

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, яка створена для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У період з 16.08.2018 р. по 22.08.2018 р. на підставі наказів про проведення перевірки №645-П від 24.07.2018 р., №708-П від 13.08.2018 р., направлень на перевірку від 24.07.2018 р. №4-6585-4-3, від 13.08.2018 р. №4-8366-4-3, посадовими особами державного нагляду (контролю) проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного ТОВ Горноремонт (місцезнаходження: вул.Сулеймана Стальського 2/1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014, код ЄДРПОУ - 24228529).

За результатами перевірки складено акт №434/4-8/18 від 22.08.2018 р. (надалі - акт перевірки).

Примірник акту перевірки було отримано директором підприємства, що підтверджується відповідною відміткою.

Посадовими особами Державної екологічної служби було встановлено, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві не проведена. При обстеженні території ТОВ Горноремонт встановлене обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме: в топочній газовий котел Ferrolli (за візуальним оглядом природний газ обрізаний, подача опломбована); неорганізовані джерела викиду - в цеху №1 дробарка ФМД та сита; в цеху №2 заточувальний та свердильний верстати, тощо. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел відсутній, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря . Підприємством не забезпечується проведення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства, що є порушенням ст.ст. 10, 29 Закону України про охорону атмосферного повітря .

За наслідками встановлених порушень винесений припис про усунення порушень та притягнено директора ТОВ Горноремонт до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн. (постанова про накладення адміністративного стягнення від 14.09.2018 р. №04308, №04309, №04310, №04311, №04071).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і прав, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовані законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (надалі - Закон №877-V).

Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частиною 5 ст. 4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У ч. 4 ст.5 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до положень ч.ч. 6, 7 ст. 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з пунктом 5 Положення №312 Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до статті 34 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища від 25 червня 1991 року № 1264-XII (надалі - Закон № 1264-XII) завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом пункту а частини першої статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про поводження з відходами; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Із наведеного вбачається, що контроль за охороною навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено на Державну екологічну інспекцію України та її територіальні органи, яким, зокрема, є позивач.

З цією метою вони в межах своїх повноважень та у визначеному законодавством порядку проводять перевірки, з-поміж іншого, суб'єктів господарювання на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства та виявивши порушення вимог природоохоронного законодавства звертаються до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

При цьому, Законом № 877-V чітко визначено, що екологічна інспекція звертається до суду з позовом про застосування заходів реагування на підставі акту у встановлені законом строки (ч.7 ст.7).

Судом встановлено, що перевірка була завершена 22.08.2018 р.

Частиною 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Отже, строк звернення до суду з даним позовом обчислюється з 23.08.2018 р. до 23.11.2018 р.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (ч.8 ст. 122 КАС України).

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (ч.9 ст. 122 КАС України).

Згідно матеріалів справи, позивач направив позовну заяву 23.11.2018 р. рекомендованим поштовим відправленням №4901001885300, тобто у встановлений ст. 122 КАС України тримісячний строк, що спростовує доводи відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Суд також вважає неприйнятними доводи відповідача про передчасне звернення до суду з огляду на те, що строк виконання припису винесеного за наслідками перевірки встановлений до 31.12.2018 р., оскільки законом визначено право Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на звернення до суду з метою застосування заходів реагування на підставі акту, яким зафіксовані порушення виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання.

Крім того, з аналізу норм Закону № 877-V вбачається, що звернення уповноваженого органу державної влади до суду із позовом про тимчасову заборону (зупинення) діяльності та/або експлуатації певного обладнання повністю або частково та винесення припису про усунення виявлених порушень є різними видами заходів реагування.

Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, у рішенні Верховного суду по справі №К/800/45456/16, на який посилається відповідач.

Доводи відповідача про неповідомлення його про проведення перевірки у десятиденний строк, визначений ч. 4 ст. 5 Закону № 877-V, на переконання суду, не можуть слугувати підставою для неможливості часткового зупинення експлуатації означеного позовними вимогам обладнання, оскільки не спростовують виявлених під час перевірки порушень законодавства про охорону атмосферного повітря.

Суд звертає увагу, що відповідач не оскаржував дії та/або рішення інспекції щодо проведення перевірки.

За положеннями ч. 4 ст.5 Закону №877-V суб'єкт господарювання має право не допустити до проведення перевірки у разі неотримання повідомлення про проведення планового заходу. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки директор підприємства був присутній, був ознайомлений з направленням на перевірку, отримав примірник акту перевірки під підпис і без зауважень, скарг на дії посадових осіб щодо проведення перевірки подано не було. Тобто, допустивши перевіряючих до перевірки, відповідач фактично підтвердив свою обізнаність про запланований захід.

За таких обставин, суд не знаходить процедурних порушень з боку екологічної інспекції при проведенні перевірки, які б могли слугувати підставами для відмови у застосуванні заходів реагування до ТОВ Горноремонт за наслідками перевірки.

По суті встановлених порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про охорону атмосферного повітря від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Статтею 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря визначено обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря. Так, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Як передбачено ч. ч. 5, 6 статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Законом України Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону).

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.

Відповідно до статті 12 Закону України Про охорону атмосферного повітря господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Як було зазначено вище, положеннями ч.ч.6, 7 статті 7 Закону № 877-V обумовлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому, відповідно до ч.5 ст. 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Судом встановлено, що плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем встановлено наявність на території, де здійснює господарську діяльність ТОВ Горноремонт обладнання, яке є джерелами утворення викидів.

Акт перевірки підписаний відповідачем без жодних зауважень та заперечень.

Відповідачем не спростовувалась відсутність у нього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Доказів отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до суду надано не було.

Обґрунтування незгоди відповідача з позовними вимогами по суті виявлених порушень дотримання законодавства про охорону атмосферного повітря полягають в тому, що обладнання на підприємстві не є джерелами утворення забруднюючих речовин, оскільки на підприємстві не експлуатується.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що дробарка СМД-115 та сита не є власністю ТОВ Горноремонт та знаходяться у відповідача на відповідальному зберіганні, оскільки наданий на підтвердження означених обставин лист від директора ПП Горноремонт ОСОБА_2 адресований на ім'я директора ТОВ Горноремонт ОСОБА_3 та акт прийому-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 14.08.2018 р. підписаний з обох сторін однією особою, - ОСОБА_3

Згідно листа за вих.№1 від 03.01.2019 р. підписаного головним бухгалтером ТОВ Горноремонт ОСОБА_4 про те, що станом на 16.08.2018 р. дробарка не знаходиться на балансі підприємства.

Безпосередньо відповідного балансу підприємства до матеріалів справи не долучено, підтверджень займаної посади головного бухгалтера також відсутні. Разом з тим, суд зазначає, що відсутність на балансі та/або у приватний власності юридичної особи того чи іншого обладнання не вказує на відсутність можливості його використання як орендованого або на підставі будь-яких інших умовах.

Також, слід зазначити, що відповідачем ніяким чином не обґрунтовано необхідність зберігання дробарки саме в приміщенні цеху №1.

Наданий до суду Акт про тимчасове виведення обладнання з виробничого процесу від 03.04.2018 р. свідчить, що комісія у складі директора ОСОБА_3 та начальника цеху ОСОБА_5 вирішили вивести верстати з експлуатації, від'єднати від електромережі, повісити табличку не вмикати , провести експертну оцінку даного обладнання для вирішення питання про доцільність ремонту та відновлення верстатів.

Суд зазначає, що вказаним актом не обумовлені ані терміни виведення обладнання з експлуатації ані терміни виконання означених в ньому рішень. Підтвердження займаної посади начальника цеху не надано. Станом на час розгляду справи до суду не долучені матеріали щодо виконання або перебування у процесі виконання експертної оцінки верстатів, рішення щодо питання про доцільність їх ремонту та відновлення. Також, суд вказує, що посадовими особами інспекції не було зафіксовано того, що верстати від'єднанні від електромережі та містять застереження не вмикати .

Лист ТОВ Горноремонт голові ПАТ Криворіжгаз за №112від 10.06.2016 р. про прохання виконати відсічку газопроводу на об'єкті по вул. Сулеймана Стальського 2/1, лист голові правління ПАТ Криворіжгаз за №105 від 21.12.2018 р. про прохання видати дублікат акту про відсічку від газопровідної системи на об'єкті за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Сулеймана Стальського буд. 2/1 також беззаперечно не свідчать про не використання газового котлу Ferolli на час проведення перевірки, на час розгляду справи та неможливості його використання у майбутньому.

Не зважаючи на те, що у акті перевірки вказано, що за візуальним оглядом газового котлу подача природного газу опломбована, його наявність на підприємстві у тому стані і місці, які були зафіксовані перевіркою, свідчить про недотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Відповідачем суду надані лише листування та внутрішню документацію підприємства, натомість безпосередньо документів, які свідчать про обґрунтованість наведених доводів, відсутні.

Крім того, надання зазначених вище документів до суду не свідчать про їх надання відповідачем під час перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позовні вимоги у даній справи стосуються виключно того обладнання, яке за поясненнями відповідача, не використовується і не використовувалось на час проведення перевірки. Тому зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітряне спірного обладнання не має породжувати для відповідача негативних наслідків і збитків, та такі негативні наслідки та збитки відповідачем наведені не були.

При вирішенні справи судом, серед іншого, враховано, що основним видом діяльності ТОВ Горноремонт згідно КВЕД 33.12 є ремонт та технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, у зв'язку із чим використання спірного обладнання є необхідним для ведення господарської діяльності.

Також, слід звернути увагу, що при проведенні позапланової перевірки ТОВ Горноремонт у період з 18.01.2019 р. по 21.01.2019 р. посадовими особами державного нагляду (контролю) встановлено невиконання вимог щодо усунення виявлених попередньо порушень, про що складено акт №18/4-8/19 від 21.01.2019 р. Відповідачем не було забезпечено огляд території та надання документів у повному обсязі.

Таким чином, порушення, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом не перестали існувати.

Окремо слід зазначити, що не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про не визначення у акті перевірки та приписі на підставі яких документів, обставин та нормативів позивач дійшов висновку про порушення, які стали підставою звернення до суду з даним позовом, посилаючись при цьому на рішення судів у справах №К/804/45456/14 та №804/5238/17, оскільки зміст акту перевірки містить всю інформацію, яка була наявна у посадових осіб екологічної інспекції і перелічена та документація, що була відсутня через те, що її не було надано. Акт перевірки містить детальний опис порушень, норми законодавства які порушені, конкретизовано обладнання, вказано вид виробництва (діяльності), реквізити обладнання, їх розташування. За наслідками виявлених порушень, позивач звернувся до суду про зупинення експлуатації певного переліку обладнання та наведено обґрунтування застосування заходів реагування щодо кожного з них.

За наведених обставин, наведені відповідачем обставини та надані на їх підтвердження документи не є достатніми та належними доказами в розумінні КАС України при розгляді даної справи.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Оскільки ТОВ Горноремонт не дотримані вимоги ст. ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , що створює загрозу здоров'ю людей та має шкідливий вплив на навколишнє природне середовище, суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області обґрунтованими та такими, що доводами відповідача не спростовані. Отже, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 р. Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області відстрочено сплату судового збору за подання даної позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи той факт, що на день розгляду справи судовий збір за подання адміністративного позову до суду позивачем не сплачено, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з позивача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255, 257, 261, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горноремонт" про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, - задовольнити;

Частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: в толочній - газовий котел Ferrolli; неорганізовані джерела викиду - в цеху №1 - дробарка ФМД та сита; в цеху №2 - заточувальний та сверлильний верстати Товариством з обмеженою відповідальністю «Горноремонт» (місцезнаходження: вул.Сулеймана Стальського, 2/1, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014, код ЄДРПОУ 24228529) до повного усунення порушення;

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн. стягнути з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 27.02.19

Суддя В.С. Віхрова

З оригіналом згідно

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун