Рішення

від 19.02.2019 по справі 200/13295/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 р. Справа№200/13295/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі Картавих Г.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТРАНС» (код ЄДРПОУ 343770542: місце реєстрації: 85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, б. 149, офіс 110) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТРАНС» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002741502 від 10.11.2015; про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0046954503 від 06.09.2018; про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування пені та зобов'язання здійснити коригування даних Інтегрованої картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТРАНС» за платежем Податок на додану вартість шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 370877,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 19.06.2015 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТРАНС подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, якою задекларована сума податку на додану вартість за травень 2015 року у сумі 1596,00 грн.

10.11.2015 податковим органом на підставі висновків акта перевірки № 53/05-62- 15-01/3474054 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 319,20 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

17.04.2015 ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТРАНС подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року, якою задекларовано сума податку на додану вартість за березень 2015 року у розмірі 789961,00 грн.

06.09.2018 податковим органом на підставі висновків акта перевірки № 341/05-99-45-03/14747054 від 14.08.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за затримку на 1173 календарних дні сплати грошового зобов'язання в сумі 737803,56 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 147560,71 грн.

13.09.2018 позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу № 13/09-1 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2.

20.11.2018 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТРАНС отримано рішення Державної фіскальної служби України від 13.11.2018 № 36860/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0046954503, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.11.2015 на суму 319,20 грн. та № НОМЕР_2 від 06.09.2018 на суму 147560,71 грн. суперечать нормам чинного законодавства, посилаючись на норми Податкового кодексу України, Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII), розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» від 2 грудня 2015 року № 1275-р (надалі - Розпорядження № 1275-р).

Посилаючись на вказані обставини просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.11.2015 року, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) сплатити штраф у сумі 319,20 грн. (триста дев'ятнадцять гривень 20 копійок).

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 06.09.2018 року, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) сплатити штраф у розмірі 147 560,71 грн. (сто сорок сім тисяч п'ятсот шістдесят гривень 71 копійку).

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) пені у загальному розмірі 370 877,90 гри. (триста сімдесят тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 90 копійок) та зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити коригування даних Інтегрованої картки платника Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) за платежем Податок на додану вартість (код платежу 30 14010100 00) шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 370 877,90 грн. (триста сімдесят тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 90 копійок).

- стягнути з Головного управління ДФС У Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДТМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) витрати по сплаті судового збору в сумі 5286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Представники позивача під час судового засідання на позовних вимогах наполягали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача під час судового засідання проти задоволення позовних заперечував у повному обсязі, про що надав відзив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 34747054, місцезнаходження: 85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 149, оф. 110).

Судом встановлено, що відповідачем 14.08.2018 проведено камеральну перевірку ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2015 № НОМЕР_3 від 17.04.2015, податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 № НОМЕР_4 від 19.06.2015 про що складено акт № 341/05-99-45-03/34747054.

На підставі висновків акта № 341/05-99-45-03/34747054 від 14.08.2018 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за затримку на 1173 календарних дні сплати грошового зобов'язання в сумі 737803,56 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 147560,71 грн.

10.11.2015 податковим органом на підставі висновків акта перевірки № 53/05-62-15-01/3474054 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% на суму 319,20 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до платіжного доручення № 117 від 26.06.2015 позивачем сплачено за кодом 14010100 штраф у розмірі 1596,00 грн.; № 106 від 09.07.2018 на суму 2000,00 грн.; № 107 від 16.07.2018 перераховано до бюджету кошти у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ у розмірі 735885,42 грн.

13.09.2018 позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу № 13/09-1 на податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2.

20.11.2018 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТРАНС отримано рішення Державної фіскальної служби України від 13.11.2018 № 36860/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0046954503, а скаргу без задоволення.

Крім того, з Інтегрованої картки платника за 2018 рік за платежем Податок на додану вартість (код платежу 30 14010100 00), починаючи з 09.07.2018 нараховуються суми пені (код операції 221, 2N1): 09.07.2018 нарахована пеня у сумі 998,78 грн. за період з 30.07.2015 по 09.07.2018; 16.07.2018 нарахована пеня у сумі 368928,96 грн. за період з 30.07.2015 по 09.07.2018; 16.07.2018 нарахована пеня у сумі 727,37 грн. за період з 29.09.2015 по 16.07.2018; 16.07.2018 нарахована пеня у сумі 222,79 за період з 23.11.2015 по 15.07.2018, загальна сума нарахованої податковим органом пені, яка відображається в Інтегрованій картці платника, як залишок несплаченої пені становить 370877,90 грн.

Позивач вважає податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 10.11.2015 та № НОМЕР_2 від 06.09.2018 прийняті податковим органом протиправними, а тому звернувся за захистом свого порушеного права до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.

Так, згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі по тексту - ПК України).

За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналогічну норму для ПДВ передбачено ст. 203 Податкового кодексу, п. 203.1 якої визначено, що декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, який дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податковою боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Згідно з п. 100.2 ст.100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання. Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст.100 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення (п.116.1 ПКУ) .

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, суд звертає увагу, на те, що позивачем на підтвердження погашення податкового боргу надано до матеріалів справи платіжні доручення № 117 від 26.06.2015 позивачем сплачено за кодом 14010100 штраф у розмірі 1596,00 грн.; № 106 від 09.07.2018 на суму 2000,00 грн.; № 107 від 16.07.2018 перераховано до бюджету кошти у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ у розмірі 735885,42 грн.

Позивач не заперечує факт несвоєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, проте вказує на те, що сталось це через обставин непереборної сили, що унеможливило здійснення своєчасної сплати податкових зобов'язань за графіками встановленими договорами про відстрочення.

Так, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За положеннями статті першої цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи період проведення АТО триває.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Пунктом 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено обов'язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 жовтня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1669, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1079-р, яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 та від 05 листопада 2014 року №1079-р.

Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р м. Покровськ включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Отже сертифікат ТПП є документом, що засвідчує настання обставин непереборної сили при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів.

Позивачем надано Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати № 4096 від 05.05.2015, яким товариству засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.04.2015 при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Тобто, позивач з 01.04.2015 року є звільненим від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати узгоджених сум податкових зобов'язань тому нарахування штрафних санкцій в даних правовідносинах є неправомірним.

Згідно з п. 3 розд. І вказаного Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідно до п. 2 розд. І вказаного Порядку:

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Відповідно до п. 1 розд. ІІ вказаного Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Правила відображення в ІКП нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС, визначені п. 7 розд. ІІІ вказаного Порядку, який регулює питання обліку надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 вказаного Кодексу пеня є одним із видів фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, яка встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.

Правила нарахування пені встановлені ст. 129 Податкового кодексу України, які пов'язують початок нарахування пені з останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Нарахування пені відбулося в інтегрованій картці платника автоматично на підставі п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

В той же час, про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання (зокрема, пеню), визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, такий орган приймає податкове повідомлення-рішення (пп.14.1.157 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу).

Податкове повідомлення-рішення щодо пені контролюючим органом не виносилося і, як пояснив представник відповідача, виноситися не буде, оскільки кошти, які були сплачені позивачем в рахунок погашення основного платежу, через наявну в інтегрованій картці пеню, в автоматичному режимі були спрямовані на її погашення.

Вказані обставини відображені в інтегрованій картці платника.

Отже, інтегрована картка платника є єдиним можливим документом щодо позивача, в якому відображено факт нарахування контролюючим органом в автоматичному режимі пені.

Оскільки протягом спірного періоду позивач був звільнений від орендної плати за користування державним та комунальним майном, і від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тому це автоматично звільняло його від відповідальності (в даному випадку - від фінансової відповідальності у виді пені) за невиконання вказаних зобов'язань.

Між тим, в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі була нарахована пеня, що потягло за собою порушення прав платника податків - спрямування коштів, які були сплачені позивачем в рахунок погашення основного платежу, на погашення цієї пені.

У зв'язку з наведеним дії відповідача щодо нарахування в інтегрованій картці платника податків пені в розмірі 370877,90 грн. підлягають визнанню протиправними.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника шляхом виключення з неї відомостей про нараховану пеню.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право на ефективний засіб юридичного захисту, та визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд» , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «ОСОБА_2 проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)» .

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи неправомірне нарахування в інтегрованій картці платника податків пені потягло за собою спрямування коштів, які були сплачені позивачем в рахунок погашення основного платежу, на погашення цієї пені, що також відображено в інтегрованій картці платника.

Згідно з п. 5 розд. І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Таким чином в разі необхідності контролюючий орган має можливість здійснювати коригування облікових показників інтегрованої картки платника, в тому числі в ручному режимі.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника шляхом внесення до неї змін - виключення відомостей про нараховану пеню в розмірі 370877,90 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд вважає недоведеною законність дій відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 5286,00 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 122, 132, 139, 143, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРТРАНС» (код ЄДРПОУ 343770542: місце реєстрації: 85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, б. 149, офіс 110) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028; Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б. 114) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.11.2015 року, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) сплатити штраф у сумі 319,20 грн. (триста дев'ятнадцять гривень 20 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 06.09.2018 року, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) сплатити штраф у розмірі 147 560,71 грн. (сто сорок сім тисяч п'ятсот шістдесят гривень 71 копійку).

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) пені у загальному розмірі 370 877,90 гри. (триста сімдесят тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 90 копійок) та зобов'язати Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити коригування даних Інтегрованої картки платника Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) за платежем Податок на додану вартість (код платежу 30 14010100 00) шляхом виключення (зменшення) нарахованої пені в сумі 370 877,90 грн. (триста сімдесят тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 90 копійок).

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ УКРТРАНС (код ЄДРПОУ 34747054) витрати по сплаті судового збору в сумі 5286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19 лютого 2019 року.

Повний текст рішення суду виготовлено 01 березня 2019 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Галатіна О.О.