Ухвала

від 04.03.2019 по справі 420/1097/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1097/19

УХВАЛА

04 березня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали позову ТОВ БЛАГОЄ до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування розрахунку,

В С Т А Н О В И В:

25.02.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ БЛАГОЄ до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпекив Одеській області щодо складання Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.1.2.2018 р. 08.13, Акта № 042313 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.12.2018 р. та Розрахунку без номеру плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 042313 від 18.12.2018 р.

визнати протиправним та скасувати Розрахунок без номеру плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 042313 від 18.12.2018 р на суму 258,39 Євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

В обґрунтування позовної заяви позивач, вказує на протиправність дій відповідача щодо складання Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, Акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши даний позов, суддя дійшов висновку, що існують підстави для відмови у відкритті провадження у даній адміністративній справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну «адміністративна справа» , а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права та охоронювані законом інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин, які є складовою частиною правових відносин, що виникають у суспільстві.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

Так, частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

При вирішенні питання про наявність публічно-правового спору, суд враховує правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 10.09.2013 в адміністративній справі №21-237а13, де зазначено, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті перевірки, не породжують обов'язкових юридичних наслідків;

Крім того, ОСОБА_1 Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 вказала, що:

- Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу;

- за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування;

- спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції;

- спір за позовом Укртрансбезпеки до перевізника про стягнення з нього плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в розмірі […] в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

Разом з тим, ОСОБА_1 Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 по справі №823/2042/16 вказала, що помилковим є застосування статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У даному позові позивач оскаржує правильність та правомірність розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, котрий по суті є додатком до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів.

Визначений у розрахунку розмір плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим/ великогабаритним транспортним засобом відображає позицію Укратрансбезпеки щодо розміру завданої перевізником шкоди дорогам загального користування.

Проте, суддя зазначає, що спірний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статей 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не породжує для перевізника прав чи обов'язків в сфері публічно-правових відносин.

Поряд із тим, суддя зазначає, що розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, акт та довідка є носіями доказової інформації, що засвідчують позицію Укратрансбезпеки щодо перевищення транспортним засобом, що належить перевізнику, допустимих вагових нормативів при проїзді автомобільними дорогами загального користування, а тому суддя дійшов висновку, що спір щодо правильності та правомірності визначення розміру збитків (плати за проїзд дорогами загального користування великоваговим транспортом) має розглядати суд, що розглядає в порядку цивільного/господарського судочинства спір про стягнення цих збитків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з правовою позицією, викладеною ОСОБА_1 Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №803/3/18, оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому ОСОБА_1 Верховного Суду зазначила, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

З урахуванням зазначеного, суддя дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 256, 294 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ БЛАГОЄ до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування розрахунку - відмовити.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.

Копія позову з додатками залишається в суді.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.

Ухвала підлягає оскарженню у встановлений статтями 295, 297 та Перехідних положень КАС України строк і порядок.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Корой С.М.