Рішення

від 06.03.2019 по справі 824/349/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/349/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоподіум" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області Державної фіскальної служби про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоподіум" (позивач) просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000151401 від 09.01.2018 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000161401 від 09.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000151401 від 09.01.2018 року та № 0000161401 від 09.01.2018 року прийняті неправомірно, мають бути скасовані.

Податкове повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000151401 від 09.01.2018 року, яке стосується податку на додану вартість, є неправомірне та підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що помилка в показниках податкової звітності з ПДВ була допущена не в жовтні-листопаді 2016 року, а в травні 2014 року. Тому хоч показники податкової звітності з ПДВ травня 2014 року і вплинули а показники податкової звітності з ПДВ жовтня-листопада 2016 року, однак донарахування зобов'язань з ПДВ у тому ж таки жовтні-листопаді 2016 року є незаконним з огляду на те, що показники податкової звітності з ПДВ жовтня-листопада 2016 року не можуть бути відкориговані на підставі показників податкової звітності з ПДВ травня 2014 року за наслідками отримання ТОВ Автоподіум податкового повідомлення-рішення, оскільки сплив строк у 1095 днів.

Податкове повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000161401 від 09.01.2018 року, яке стосується податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, є неправомірне та підлягає скасуванню, оскільки ТОВ Автоподіум 03.02.2016 року звернулося до позивача з запитом на отримання індивідуальної податкової консультації щодо права на застосування пільги з податку на нерухоме майно. В індивідуальній податковій консультації за вих. № 234/10/24-17-04-05 від 12.02.2016 року зазначено: Таким чином, у випадку, якщо у власність юридичної особи на території міста Чернівці перебуває об'єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності або користуванні, та за яку сплачується земельний податок або оренда плата за землю, ставку з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є 0 (нуль) відсотків . Вважає, що відповідно до п.53.1. ст. 53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення.

18.06.2018 року до суду надійшов відзив Головного управління ДФС України у Чернівецькій області, відповідно до якого зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0000151401 від 09.01.2018 року винесене у зв'язку з тим, що при придбанні автомобіля Renault Duster 21.03.2014 року у дилера ТОВ Автоподіум було включено суму ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду в загальній сумі 36827,01 грн. При реалізації даного автомобіля ТОВ Автоподіум не нараховано податкові зобов'язання у сумі 36827,01 грн. Таким чином ТОВ Автоподіум занижено грошові зобов'язання всього в сумі 36827,01 грн., в тому числі: за жовтень 2016 року в сумі 28286,01 грн., за листопад 2016 року в сумі 8541,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000161401 від 09.01.2018 року винесено у зв'язку з тим, що ТОВ Автоподіум неправомірно застосовано пільгу із сплати з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік та три квартали 2017 року у загальній сумі 44270,60 грн., не будучи платником ні плати за землю ні орендної плати за землю. Крім того зазначає, що податкова консультація від 12.12.2016 року не містить посилання на наявність пільги 0 відсотків для суборендаря.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, надавши відповідні пояснення, при цьому зазначили, що у своїй діяльності керуються Податковим кодексом України, Законом України Про бухгалтерський облік . 21.03.2014 року ТОВ Автоподіум придбало з метою подальшої реалізації у імпортера товарів торгової марки Renault - Приватне акціонерне товариство РЕНО УКРАЇНА за договором поставки № 071159 від 15.07.2011 року автомобіль Renault Duster за ціною 220962,08 грн. з урахуванням ПДВ у сумі 36827,01 грн. (податкова накладна № 497 від 21.03.2014 року). (т. 1 а. с. 90-94).

05.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Автоподіум та Новоселицька районна державна адміністрація уклали договір купівлі-продажу автомобіля № 0505/14-1.

Згідно Акту передачі автомобіля № 0705-14/1 від 07.05.2014 року, видаткової накладної № 1226 від 07 травня 2014 року відповідно до договору № 0505/14-1 від 054.05/14-1 ТОВ Автоподіум передало Новоселицькій РДА автомобіль Renault Duster. Вказану операцію відображено в бухгалтерському обліку підприємства, а також в податкових деклараціях підприємства з податку на додану вартість в яких було зазначено заниження податкового зобов'язання на загальну суму 36827,01 грн. по день проведення перевірки, що не заперечувалось представниками позивача. Однак, позивачем та його посадовими особами в добровільному порядку сума грошового зобов'язання у розмірі 36827,01 грн. не була сплачена, а також не була сплачена і в ході перевірки. Про причини добровільного погашення податкового зобов'язання не зазначили проте, просили суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 ст. 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоподіум" зареєстроване як юридична особа за адресою: 58007, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Енергетична, будинок 2 В, код ЄДРПОУ 37722736 та 24.06.2011 року взято на облік платника податків за № 49816 у ДПІ у місті Чернівці. (т. 2 а. с. 186, 187)).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100346649, ТОВ Автоподіум зареєстрований платником податку на додану вартість з 03.08.2011 року, дата початку дії свідоцтва з 03.08.2011 року. (т. 2 а. с. 188).

29.12.2011 року рішенням № 368 Чернівецької міської ради Про надання юридичним особам та підприємствам земельних ділянок в оренду та внесення змін в рішення міської ради надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю Карпати Автоцентр (ідент. код 34382778), яке зареєстроване за адресою вул. Енергетична, 2-В, передати в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю Автоподіум (ідент. код 37722736), яке зареєстроване за адресою вул. Енергетична, 2-В, земельну ділянку за адресою вул. Енергетична, 2-В, площею 0,1563 га терміном до 01.10.2056 року для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів (підстава: лист ТОВ Автоподіум , зареєстрований 18.11.2011 року за № 7-4857, лист ТОВ Карпати Автоцентр від 01.11.2011 року № 3044, договір оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року № 4334). (т. 3 а. с. 124).

23.01.2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю Карпати Автоцентр (далі - Орендар) та Товариство з обмеженою відповідальністю Автоподіум (далі - Суборендар) уклали між собою договір суборенди земельної ділянки (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 розділу 1 Договору орендар зобов'язується за плату передати суборендареві земельну ділянку у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення, а суборендар зобов'язується прийняти і використовувати земельну ділянку відповідно до умов цього договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 3 розділу 1 Договору в суборенду передається земельна ділянка площею 0,1563 га., що є частиною земельної ділянки, загальна площа якої складає 0,6584 га., з кадастровим номером 7310136900:41:004:0113.

Відповідно п. 1 розділу 3 Договору суборендар сплачує орендну плату в розмірі: 870,00 (вісімсот сімдесят) гривень щомісячно. (т. 3 а. с. 129-136).

21.03.2014 року ТОВ Автоподіум придбало з метою подальшої реалізації у імпортера товарів торгової марки Renault - Приватне акціонерне товариство РЕНО УКРАЇНА за договором поставки № 071159 від 15.07.2011 року автомобіль Renault Duster за ціною 220962,08 грн. з урахуванням ПДВ у сумі 36827,01 грн. (податкова накладна № 497 від 21.03.2014 року). (т. 1 а. с. 90-94).

05.05.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Автоподіум (далі - Продавець) та Новоселицька районна державна адміністрація (далі - Покупець) уклали договір купівлі-продажу автомобіля № 0505/14-1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Продавцю відповідно до умов цього Договору автомобіль модель, марка та комплектація якого вказані в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 2.1 Договору ціна товару складає 229100 грн., без урахування ПДВ (двісті двадцять дев'ять тисяч сто гривень), що становить 14500 євро за курсом НБУ на момент укладення Договору (1 євро=15,80 грн., за курсом НБУ станом на 05.05.2014). (т.1 а.с.78-79).

Згідно Акту передачі автомобіля № 0705-14/1 від 07.05.2014 року, видаткової накладної № 1226 від 07 травня 2014 року відповідно до договору № 0505/14-1 від 054.05/14-1 Товариство з обмеженою відповідальністю Автоподіум передало Новоселицькій районній державній адміністрації автомобіль 2014 року випуску, модель Renault Duster, колір білий, № кузова X7LHSRDVN50286224, яку відображено в бухгалтерському обліку підприємства, а також в податкових деклараціях з податку на додану вартість по день проведення перевірки, що не заперечувалось представниками позивача, відповідача. (т. 1 а. с. 80).

03.02.2016 року позивач звернувся з листом № 3/02 до ГУ ДФС у Чернівецькій області про надання роз'яснення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, а саме чи потрібно ТОВ Автоподіум сплачувати податок на нерухоме майно протягом 2016 року. (т. 1 а. с. 88, т. 3 а. с. 147).

12.02.2016 року ГУ ДФС у Чернівецькій області надало податкову консультацію що звернення позивача відповідно до якої зазначила, що рішенням Чернівецької міської ради від 25.06.2015 року № 1635 у 2016 році на території міста Чернівці встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 (один) м 2 у розмірі 1 відсотку для всіх типів об'єктів нежитлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебувають у власності платника податку, крім об'єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у власності або користуванні, та за які сплачується земельний податок або орендна плата за землю (п. 6.2. додатку 1 до Рішення).

Таким чином, у випадку, якщо у власності юридичної особи та території міста Чернівці перебуває об'єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності або користуванні, та за яку сплачується земельний податок або орендна плата за землю, ставкою з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є 0 (нуль) відсотків.

Відповідно, при заповненні декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, у колонці ставка податку ставиться 0 (нуль). (т. 1 а. с. 89-90, т. 3 а. с. 148-149).

На підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області від 08.11.2017 року № 1066 Про проведення документальної планової перевірки (т. 2 а. с. 7), повідомлення від 08.11.2017 року № 116 (т.3 а. с. 87), направлень на перевірку від 21.11.2017 року № 2118, 2119, 2120, 2121, 2122, 2123 від 21.11.2018 року (т.3 а. с. 86) працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області проведена документальна планова перевірка позивача.

01.12.2017 року наказом ГУ ДФС у Чернівецькій області № 1146 Про продовження строків проведення документальної перевірки продовжено строк проведення документальної планової перевірки ТОВ Автоподіум . (т. 3 а. с. 79).

За результатами документальної планової перевірки позивача складено Акт від 18.12.2017 року № 6850/24-13-14-01/37722736 Про результати документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Автоподіум , код ЄДРПОУ 37066947, тел. 0972422621, податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року . (т. 1 а. с. 15-43, т. 3 а. с. 18-75).

У ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем:

1) п. 44.1., п. 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції, що діє з 01.01.2015 року ) в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 1655640,00 грн, у тому числі за 9 місяців 2017 року в сумі 1655640,00 грн.;

2) п. 198.5 ст. 198 п. ст.. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами), в результаті чого занижено податкові зобов'язання всього в сумі 36827,01 грн., в тому числі: за жовтень 2016 року в сумі 28286,01 грн. та за листопад 2016 року в сумі 8541,00 грн.;

3) п. 176.2.б) ст. 176 та п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.10.2010 року, а саме: не включено в повному обсязі виплати фізичним особам-підприємцям, чим порушено у формі № 1 -ДФ протягом 2 квартал 2015 року;

4) п. п. 266.1.1 п. 266.1, п. п. 266.2.1 п. 266.2, п. п. 266.7.5 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.10.2010 року (із змінами та доповненнями) в результаті чого ТОВ Автоподіум занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальній сумі 44270,60 грн., а сааме: за 2016 рік в сумі 16147,40 грн. та за три квартали 2017 року в сумі 2812,20 грн.

26.12.2017 року позивачем подано до Головного управління ДФС у Чернівецькій області заперечення на акт № 6850/24-13-14-01/37722736 від 18.12.2017 року. (т. 1 а. с. 59-61).

04.01.2018 року до Головне управління ДФС у Чернівецькій області листом № 25/10/24-13-14-01 надало відповідь про результати розгляду заперечень, в якій вказали, що викладені в акті документальної перевірки від 18.12.2017 року № 6850/24-13-14-01/37722736 ТОВ Автоподіум є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. (т. 1 а. с. 62-65, т. 3 а. с. 107-114).

04.01.2018 року відповідачем складено висновок № 2/24-13-14-01/37722736 за результатами розгляду заперечення від 26.12.2017 року № 3 до акту виїзної планової документальної перевірки від 18.12.2017 року №6850/24-13-14-01/37722736. (т. 3 а. с. 96-106).

На підставі Акту планової перевірки позивача від 18.12.2017 року №6850/24-13-14-01/37722736 відповідачем, з урахуванням виявлених порушень, винесено податкові повідомлення-рішення № 0000151401 від 09.01.2018 року, яким визначено суму грошового зобов'язання-податкове зобов'язання на суму 36827,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями 9206,75 грн. на загальну суму 46033,75 грн., та № 0000161401 від 09.01.2018 року, яким визначено суму грошового зобов'язання-податкове зобов'язання на суму 44270,6 грн., за штрафними фінансовими санкціями 11067,65 грн. на загальну суму 55338,25 грн. (т. 1 а. с. 66-67).

01.02.2018 року посадовою особою відповідача складено протокол № 4 Про адміністративне правопорушення на головного бухгалтера позивача Осичко М.М. про те, що вчинила правопорушення щодо ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку передбаченого п. п. 44.1., 44.2. статті 44; п. п. 134.1.1. п. 134.1. статті 134 ПК України. З висновками викладеними в акті, згідна Осичко М.М.. (т. 4 а. с. 164).

13.02.2018 року постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці (справа № 3/727/626/18) притягнуто головного бухгалтера ТОВ Автоподімум Осичко М.М. до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КпАП України і накладено на неї штраф в сумі 85 грн. в дохід держави. В суді свою вину визнала в повному обсязі. Рішення суду набрало законної сили. (т. 4 а. с. 165).

28.03.2018 року Державна фіскальна служба України листом №11042/6/99-99-1-01-01-25 надіслало позивачу рішення про результат розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення № 0000151401 від 09.01.2018 року та № 0000161401 від 09.01.2018 року залишено без змін (т. 1 а. с. 69-71).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Сторони у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податковим кодексом України.

Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Частиною 1 ст. 2 Закону № 996-XIV визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

У частині 1 статті 3 Закону № 996-XIV зазначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Статтею 5 Закону № 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Статтею 15 Закону № 996-XIV визначено, що Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно п. п. 3. 1. ст. 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000151401 від 09.01.2018 року суд зазначає наступне.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначено вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 44.2. статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 134.1. статті 134 Податкового кодексу України визначено, що є об'єктом оподаткування є:

Пунктом 134.1.1. статті 134 Податкового кодексу України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Абзацом 3 пункту 50.1. статті 50 ПК України визначено, що платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 50.2. статті 50 ПК України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно п. 189.1 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що при придбанні автомобіля Renault Duster позивачем включено суму ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду в загальній сумі 36827,01 грн.

При реалізації даного автомобіля позивачем без додержання вимог п. 198.5. ст. 198 ПК України не сплачено нараховані податкові зобов'язання в сумі 36827,01 грн.

При цьому, за результатами перевірки встановлено заниження рядка 18 позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду декларації за жовтень 2016 року в сумі 28286,00 грн. та завищення рядка 19 від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду декларації за жовтень 2016 року в сумі 8541,00 грн., а також заниження рядка 18 декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року в сумі 8541,00.

Таким чином позивачем занижено грошові зобов'язання всього на суму 36827,01 грн., в тому числі за жовтень 2016 року в сумі 28286,01 грн., та за листопад 2016 року в сумі 8541,00 грн.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що представники позивача у ході судового розгляду справи визнали факт добровільної не сплати нарахованих податкових зобов'язань у сумі 36827,01 грн. за реалізацію вищевказаного автомобіля. А також і той факт, що знаючи та самостійно виявивши факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язані надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, як передбачено податковим кодексом України. Однак в добровільному порядку всупереч вимогам Законів позивач самостійно не сплатив занижену суму грошового зобов'язання у сумі 36827,01 грн.

З урахуванням виявлених порушень, посадовою особою відповідача за наслідками перевірки складено протокол № 4 від 01.02.2018 року Про адміністративне правопорушення на головного бухгалтера позивача Осичко М.М. про те, що остання допустила правопорушення, які передбачені п. п. 44.1., 44.2. статті 44; п. п. 134.1.1. п. 134.1. статті 134 Податкового кодексу України за які притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 1631 КпАП України та накладення штрафу. (т. 4 а. с. 165).

Проаналізувавши вимоги статті 67 Конституції України про те, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також вищенаведені положення податкового законодавства України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV слід дійти висновку, що усі платники податку на додану вартість зобов`язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, подавати до контролюючого органу податкові декларації у строки встановлені Податковим кодексом України із наданням повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Таким чином, триваючим адміністративним правопорушенням є порушення, пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила які-небудь встановлені дії або бездіяльність, і далі перебуває в стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

З урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що Головне Управління ДФС у Чернівецькій області правомірно прийняло податкове повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000151401 від 09.01.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю Автоподіум за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 46033, 75 грн., у тому числі на 36827,00 грн., за основним платежем та на 9206,75 грн., за штрафними фінансовими санкціями, а тому підстав для його скасування, не має.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000161401 від 09.01.2018 року суд зазначає наступне.

Перевіркою повноти визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року встановлено його заниження в загальній сумі 44270,60 грн, а саме за 2016 рік в сумі 16147,40 грн, та за три квартали 2017 року в сумі 28123,20 грн.

Перевіркою встановлено неправомірне застосування товариством пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так в перевіряємому періоді ТОВ Автоподіум скористалось пільгою з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: код пільги 18010402 - в загальній сумі 44270,60 грн, а саме: за 2016 рік в сумі 16147,40 грн та за три квартали 2017 року в сумі 28123,20 грн.

Перевіркою встановлено, що позивач платить щомісячно суборенду в розмірі 8640,00 грн. ТОВ Карпати Автоцентр .

Згідно проведеного аналізу баз даних АІС 2Податковий блок ТОВ Карпати Автоцентр є платником орендної плати за землю, щорічна сума сплати за земельну ділянку загальною площею 0,6584 га становить 78274,59 грн. та платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки із правом застосування пільги з даного податку, відповідно до рішення Чернівецької міської ради від 25.06.2015 року № 1635 Про надання юридичним особам та підприємцям земельних ділянок .

Земельна ділянка площею 0,1563 га., яка знаходиться у суборенді ТОВ Автоподіум є частиною земельної ділянки загальною площею 0,6584 га., яка надана рішенням Чернівецької міської ради в оренду ТОВ Карпати Автоцентр .

Таким чином, на думку відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Автоподіум неправомірно застосувало пільгу із сплати з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік та три квартали 2017 року у загальній сумі 44270,60 грн., не будучи платником ні плати за землю ні орендної плати за землю.

Однак, суд не може погодитись з позицією відповідача, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Автоподіум є власником об'єкту нерухомого майна, а саме автомобільного салону та станції технічного обслуговування автомобілів площею 1171,8 м 2 , що знаходиться за адресою м. Чернівці, вул. Енергетична, 2В.

Рішенням від 29.12.2011 року № 368 Чернівецької міської ради Про надання юридичним особам та підприємствам земельних ділянок в оренду та внесення змін в рішення міської ради надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю Карпати Автоцентр (ідент. код 34382778), яке зареєстроване за адресою вул. Енергетична, 2-В, передати в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю Автоподіум (ідентифікаційний код №37722736), яке зареєстроване за адресою вул. Енергетична, 2-В, земельну ділянку за адресою вул. Енергетична, 2-В, площею 0,1563 га терміном до 01.10.2056 року для будівництва та обслуговування станції технічного обслуговування вантажних автомобілів (підстава: лист ТОВ Автоподіум , зареєстрований 18.11.2011 року за № 7-4857, лист ТОВ Карпати Автоцентр від 01.11.2011 року № 3044, договір оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року № 4334). (т. 3 а. с. 124).

03.02.2016 року позивач звернувся листом за № 3/02 до ГУ ДФС у Чернівецькій області про надання роз'яснення щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, а саме чи потрібно ТОВ Автоподіум сплачувати податок на нерухоме майно протягом 2016 року. У вказаному зверненні позивач зазначив, що у власності підприємства знаходиться станція технічного обслуговування та автосалон загальною площею 1171,80 м 2 , відповідно до свідоцтва про право власності від 01.04.2013 року. Дана будівля розташована на земельній ділянці, яка є державною власністю, та за яку підприємство сплачує суборенду плату ТОВ Карпати Автоцентр .(т. 1 а. с. 88, т. 3 а. с. 147).

12.02.2016 року ГУ ДФС у Чернівецькій області надало податкову консультацію що звернення позивача відповідно до якої зазначила, що рішенням Чернівецької міської ради від 25.06.2015 року № 1635 у 2016 році на території міста Чернівці встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для юридичних осіб у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 (один) м 2 у розмірі 1 відсотку для всіх типів об'єктів нежитлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебувають у власності платника податку, крім об'єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться на земельних ділянках, які перебувають у власності або користуванні, та за які сплачується земельний податок або орендна плата за землю (п. 6.2. додатку 1 до Рішення).

Таким чином, у випадку, якщо у власності юридичної особи та території міста Чернівці перебуває об'єкт нежитлової нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності або користуванні, та за яку сплачується земельний податок або орендна плата за землю, ставкою з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є 0 (нуль) відсотків.

Відповідно, при заповненні декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, у колонці ставка податку ставиться 0 (нуль). (т. 1 а. с. 89-90, т. 3 а. с. 148-149).

Відповідно п. 53.1. ст. 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Водночас, відповідач не надав суду належних доказів, які б вказували на те, що вищевказана податкова консультація визнана такою, яка надана всупереч вимогам Законів України, не відповідає вимогам Законів України, змінена та скасована.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач діяв в межах наданої відповідачем податкової консультації, як передбачено Податковим кодексом України, тому, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000161401 від 09.01.2018 року слід визнати протиправним та скасувати.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 20.02.2018 року справа № 813/2617/15 (К/9901/8571/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, не надав належних доказів, які б вказували на протиправність дій позивача - невідповідність наданих бухгалтерських документів та правомірність прийнятого рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6870 від 16.04.2018 року та № 6943 від 10.05.2018 року.

Оскільки, позов задоволено частково, а саме одна вимога із двох, тому, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1762,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми "Р" №0000161401 від 09.01.2018 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автоподіум судовий збір у сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоподіум" (58007, м. Чернівці, вулиця Енергетична, 2в, код ЄДРПОУ 37722736).

Відповідач: - Головне управління ДФС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 39392513).

Суддя П.Д. Дембіцький