Рішення

від 26.02.2019 по справі 540/2644/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2644/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Каланчацького управління водного господарства до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови від 06.12.2018 р. № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС про накладення штрафу,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що 22.11.2018 року за результатами проведення інспекційного відвідування був складений акт № ХС2753/1147/АВ. Акт був підписаний з запереченням, надісланий на електронну адресу та на поштову адресу Держпраці та на електронну адресу вказану головним державним інспектором Держпраці Дудченко Н.В.

06.12.2018 року на підставі акта першим заступником Держпраці ОСОБА_4 винесена постанова № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС про накладення штрафу на Управління у розмірі 3723 грн.

Позивач вважає постанову незаконною з наступних підстав.

Працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6 були звільнені з Каланчацького управління водного господарства згідно поданих заяв за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію. У день звільнення зазначені працівники не працювали.

Працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6 звільнені з Управління згідно поданих заяв за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію, жодних вимог до Управління щодо розрахунку при звільнені не пред'являли. Платіжні доручення про перерахування коштів ОСОБА_5 від 12.06.2017 р. № 209, ОСОБА_6 від 23.10.2018 р. № 379 були надані до УДКСУ у Каланчацькому районі 12.06.2017 р. та 23.10.2018 р. та відповідно зараховані на карткові рахунки зазначених працівників.

11.12.2018 року Управління отримало від Держпраці письмову відповідь від 30.11.2018 року № 01-08/8255 на заперечення до акта, в якій зазначено про те, що працівники ОСОБА_5, ОСОБА_6 не протабельовані, тому факт роботи чи відсутності працівників на роботі в день звільнення не підтверджений.

Позивач зазначає, що у законодавстві України відсутня норма про те, які відмітки треба ставити працівникам у табелі обліку робочого часу, які звільняються за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію. День відсутності зазначених працівників на роботі підтверджується заявами працівників про звільнення, наказами по Управлінню, що є підставою не відображати у табелі обліку робочого часу їхню відсутність чи присутність на роботі.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області від 06.12.2018 року № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС про накладання штрафу уповноваженими особами на Каланчацьке управління водного господарства у розмірі 3723 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 21.01.2019 року.

17.01.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що Каланчацьким управлінням водного господарства не дотримано вимог ч. 1 статті 116 КЗпП України в частині не виплати у день звільнення всіх сум, що належать працівникові від підприємства, установи, організації, а також вимог ч. 1 статті 117 КЗпП України в частині невиплати середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку із заробітної плати звільненому працівникові по день фактичного розрахунку. Крім того, відповідач наголошує на тому, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 повинні були знаходитися на роботі у день звільнення.

У останній робочий день ОСОБА_5 12.06.2017 р. та ОСОБА_7 23.10.2018 р. не були присутні на роботі без поважних причин та не протабельовані належним чином.

Відповідач вважає, що дії інспектора праці Головного управління Держпраці у Херсонській області щодо проведення у період з 20.11.2018 р. по 22.11.2018 р. інспекційного відвідування Каланчацького управління водного господарства вчинені на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними.

Постанова Головного управління Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 06.12.2018 року є такою, що прийнята відповідно до вимог чинного законодавства.

21.01.2019 року розгляд справи відкладено на 13.02.2019 року за клопотання представника позивача.

29.01.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що форма Табелю обліку використання робочого часу затверджена наказом Держкомстату України "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" носить рекомендаційний характер. Крім того, код про звільнення працівника за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію у типовій формі № П-5 відсутній. Працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у день звільнення не працювали та не протабельовані на підставі їхніх заяв про звільнення за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію та відповідних наказів Управління.

13.02.2019 року розгляд справи відкладено на 26.02.2019 року за клопотання представника позивача.

У судовому засіданні представники позивача наполягали на позовних вимогах, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки невідомі.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

16.11.2018 року Головним управлінням Держпраці у Херсонській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування на підставі звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю на Каланчацьке управління водного господарства. Питання, що підлягають інспектуванню6 додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин оплати праці, часу відпочинку, гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.

З 20.11.2018 року по 22.11.2018 року було проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт № ХС2753/1147/АВ від 22.11.2018 року. В акті зазначено порушення пункту 2.5 глави 2 Інструкції № 58, частини 1 статті 116 КЗпП та частини 1 статті 117 КЗпП.

06.12.2018 року за результатами розгляду справи про накладення штрафу відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС .

Відповідно до постанови № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 06.12.2018 року встановлено: порушення частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України Каланчацьким управлінням водного господарства, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться не в день звільнення. Так, Каланчацьким управлінням водного господарства наказом від 07.06.2017 року № 89-к звільнено ОСОБА_5 з 12.06.2017 року, а виплату всіх сум, що належать йому від підприємства зараховано на картковий рахунок 13.06.2017 року. Наказом від 22.10.2018 року № 187-к звільнено ОСОБА_6 з 23.10.2018 року, а виплату всіх сум, що належать йому від підприємства зараховано на картковий рахунок 24.10.2018 року. В порушення вимог частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України Каланчацьким управлінням водного господарства не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір. Так, Каланчацьким управлінням водного господарства наказом від 07.06.2017 року № 89-к звільнено ОСОБА_5 з 12.06.2017 року, а виплату всіх сум, що належать йому від підприємства зараховано на картковий рахунок 13.06.2017 року. Наказом від 22.10.2018 року № 187-к звільнено ОСОБА_6 з 23.10.2018 року, а виплату всіх сум, що належать йому від підприємства зараховано на картковий рахунок 24.10.2018 року.

На Каланчацьке управління водного господарства накладено штраф у розмірі 3723 грн. відповідно до постанови № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 06.12.2018 року.

Вважаючи постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 06.12.2018 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 1 Кодексу законів про працю України Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно з приписами ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 просив звільнити його з роботи у зв'язку з виходом на пенсію з 12.06.2017 року. ОСОБА_6 просив звільнити його з роботи у зв'язку з виходом на пенсію з 23.10.2018 року.

Відповідно до наказу Каланчацького управління водного господарства від 07.06.2017 року № 89-к ОСОБА_5 - головного енергетика служби енергозбереження звільнено 12.06.2017 року за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію.

Відповідно до наказу Каланчацького управління водного господарства від 22.10.2018 року № 187-к ОСОБА_7 - оглядача гідротехнічних об'єктів Олександрівської експлуатаційної діяльності звільнено 12.06.2017 року за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію.

Як, зазначали представники позивача і ця обставина не заперечувалась представником відповідача, працівники Каланчацького управління водного господарства отримують заробітну плату не через касу підприємства, а через карткові рахунки в установі банку.

Платіжні доручення про перерахування коштів по ОСОБА_5 від 12.06.2017 р. № 209 на суму 4354,78 грн. та по ОСОБА_6 від 23.10.2018 р. № 379 на суму 5505,19 грн. були надані до УДКСУ у Каланчацькому районі 12.06.2017 р. та 23.10.2018 р. відповідно у день звільнення.

Таким чином, позивач вчасно подав платіжні доручення про перерахування коштів до УДКСУ. Подальші дії щодо отримання заробітної плати через карткові рахунки в установі банку, не є компетенцією позивача, а є зобов'язаннями УДКСУ.

Щодо посилання відповідача про те, що ОСОБА_5 12.06.2017 року та ОСОБА_6А 23.10.2018 року не були присутні на роботі без поважних причин та не протабельовані, суд зазначає наступне.

Табеля обліку використання робочого часу (типова форма № П-5) Каланчацького управління водного господарства складаються відповідно до наказу Каланчацького управління водного господарства "Про порядок ведення обліку робочого часу" від 01 лютого 2017 року № 44, який виданий на виконання наказу Держкомстату України "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" від 05.12.2008 р. № 489.

Буквені та цифрові коди про звільнення працівника за власним бажання зв'язку з виходом на пенсію у типовій формі № П-5, затвердженої Наказом Держкомстату України відсутні.

У судовому засіданні були досліджені табеля обліку працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з яких видно, що у день звільнення працівники не працювали.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач виніс постанову від 06.12.2018 року № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС не на підставі, та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області від 06.12.2018 року № ХС-2753/1147/АВ/П/ПТ/ІП-ФС про накладання штрафу уповноваженими особами на Каланчацьке управління водного господарства у розмірі 3723 грн.

Стягнути на користь Каланчацького управління водного господарства (код ЄДРПОУ 01034642, пров. Спортивний, 10, смт. Каланчак, Херсонська область, 75800) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699, вул. Тираспільська, 1, м. Херсон, 73003) судові витрати у сумі 1762,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 березня 2019 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 112040100