Ухвала

від 05.03.2019 по справі 804/1417/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 березня 2019 року м. Дніпросправа № 804/1417/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

                     суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року по справі

за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртеплобуд"

про підтвердження умовного адміністративного арешту майна

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртеплобуд"

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року по справі №804/1417/18 у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртеплобуд" про підтвердження умовного адміністративного арешту майна - відмовлено.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртеплобуд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу – задоволено (а.с. 161-164).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 27 грудня 2018 року подало апеляційну скаргу (а.с. 171-178).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 5286 грн. (а.с. 180).

Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23.01.2019 року заявником апеляційної скарги отримана 28.01.2019 року, що підтверджується зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 182).

Разом з тим, станом на день винесення даної ухвали, недоліки зазначеної апеляційної скарги не усунуті, а саме: не надано документ про сплату судового збору.

При цьому, в межах строку для усунення недоліків заявником апеляційної скарги подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків, з огляду на необхідність отримання додаткового часу для вирішення питання щодо фінансування фіскального органу в частині видатків на сплату судового збору, у тому числі за подання апеляційної скарги у цій справі (а.с. 183).

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов'язком суду.

Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Державна фіскальна служба та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку, дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Втім, фіскальним органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на рахунку фіскального органу, зокрема в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання заявником покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною підставою для продовження строків на усунення недоліків.

За приписами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, зазначене виключає можливість апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою та є підставою для повернення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 169, 255, 296, 298 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року по справі №804/1417/18 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртеплобуд" про підтвердження умовного адміністративного арешту майна, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укртеплобуд" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу- повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя                                                                      В.В. Мельник

                     суддя                                                                      С.В. Сафронова

                     суддя                                                                      Д.В. Чепурнов