Ухвала

від 05.07.2007 по справі 33/323-06 (6/660-06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/323-06 (6/660-06)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

05 липня 2007 р.                                                                                   № 33/323-06 (6/660-06)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Мележик Н.І., Подоляк О.А., перевіривши касаційну скаргу ПП "Еталон" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 травня 2007 року у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ПП "Еталон" до ТОВ "Паритет" про стягнення боргу,

УСТАНОВИВ:

Подана 25 травня 2007 року ПП "Еталон" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

У відповідності з пунктом 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази  надіслання її копії іншій стороні у справі.

Заявником до касаційної скарги додано копію квитанції пошти, яка не може бути належними доказом, що підтверджує надіслання копії касаційної скарги стороні у справі.

Належними доказами надіслання копії касаційної скарги стороні у справі можуть бути лише оригінали описів вкладення у цінний лист або квитанцій пошти.

Відтак, заявник не подав належних доказів надіслання копії касаційної скарги стороні у справі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Заявник не надав суду документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Також, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частини 1,2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Вимоги вказаної норми заявником не дотримані.

В касаційній скарзі відсутні вимоги із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права в розумінні ст. 111 ГПК України.

Зміст касаційної скарги зводиться до викладення та аналізу обставин справи. Касаційна скарга не містить чітких вказівок на те, які саме норми  матеріального чи процесуального права порушені судом.

Відповідно до п. 6 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм  матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись п. 3, 4, 6 ч. 1 ст.  1113 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу "Еталон" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 травня 2007 року у справі №33/323-06(6/660-06) повернути заявнику, а справу - господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                         Т. Козир      

Судді                                                                                    Н. Мележик      

                                                                                             О. Подоляк