Постанова

від 04.03.2019 по справі 25/122-04-3710

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2019 рокум. ОдесаСправа № 25/122-04-3710

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від прокурора - не з`явився;

від Міністерства оборони України - Саламатін О.В., довіреність № 220/577/д від 20.12.2018р.;

від Установи 28 Управління начальника робіт - Яценко Й.В., довіреність № 1,від 02.01.2019р.;

від Військової частини НОМЕР_1 - Плескань В.В., довіреність № 350/157/115 від 08.02.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Установи 28 Управління начальника робіт

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12 грудня 2018 року про поновлення пропущеного строку для повторного пред`явлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу

у справі № 25/122-04-3710

за позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони в особі Установи 28 Управління начальника робіт

до відповідача: Військової частини НОМЕР_1

про стягнення 4 025 191,40 грн.

головуючий суддя Малярчук І.А.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 05.03.2019 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.06.2004р. позов Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони в особі його структурного підрозділу Військової частини №2677 до Військової частини № НОМЕР_2 задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 025191,40грн. заборгованості за виконані підрядні роботи,1700 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.07.2004р. місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

02.10.2018р. Установа "28 управління начальника робіт" звернулась до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката наказу господарського суду.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що з часу пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідачем у справі (боржником) ВЧ НОМЕР_1 до теперішнього часу не виконано рішення суду.

На звернення Установи від 05.06.2018р. №193 до Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції м. Одеси щодо надання завірених належним чином копій матеріалів виконавчого провадження та повідомлення про вжиті заходи по виконанню рішення суду, станом на дату звернення до суду із даною заявою, відповіді не отримано.

На неодноразові вимоги державного виконавця та звернення Установи "28 управління начальника робіт" щодо погашення заборгованості за виконані підрядні роботи, з боку Міністерства оборони України надавалися завіряння про розрахунок у відповідні строки, які виконувались.

Також, заявник вказує на те, що внаслідок події, яка пов`язана з тимчасовою окупацією АР Крим та м. Севастополя Російською Федерацією, з 12.03.2014р. Установа "28 управління начальника робіт" змінила місцезнаходження з м. Євпаторія на м. Київ. При цьому, фінансові документи та документи претензійно-позовної роботи Установи за попередні роки, в т.ч. рішення Господарського суду Одеської області у справі №25/122-04-3710 від 17.06.2004р., були втрачені.

Відповідно до ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 03.04.2017р. у справі №522/6244/17 (№1-кс/522/5705/17) встановлено, що службові особи незаконно створеного органу « Державної ради Республіки Крим» всупереч чинному законодавству України, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконними діями, заволоділи майном державного підприємства "28 управління начальника робіт", що належить до сфери управління Міністерства оборони України, чим заподіяли шкоду державі України в особливо великих розмірах на суму понад 151 062 грн.

Заявник зазначає, що ним постійно вживаються заходи щодо виконання вищезазначеного рішення суду, перерва у його виконані пов`язана з об`єктивними причинами, а також з неспроможністю Міністерства оборони України розрахуватись за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2018р. у справі №25/122-04-3710 (суддя Малярчук І.А.) відмовлено у задоволенні заяви Установи "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України від 02.10.2018р. за вх.№2-4953/18 про поновлення пропущеного строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду.

Вищезазначена ухвала суду мотивована тим, що заявником не вказано обставин та не надано належних доказів, які б обґрунтовували поважність причин пропуску строку для пред`явлення судового наказу до виконання, а також видачу дублікату наказу.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Установа "28 Управління начальника робіт" звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу Господарського суду Одеської області та прийняти постанову, якою заяву про поновлення пропущеного строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду задовольнити.

Підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду апелянт, згідно поданої апеляційної скарги, визначає порушення норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Скаржник наводить доводи аналогічні доводам заяви про поновлення пропущеного строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду та крім того зазначає, що судом в оскаржуваній ухвалі взагалі не зазначені доводи заявника про виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у ДВС Замостянського району м. Вінниці.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що фактично ДВС у Замостянському районі м. Вінниці винесено постанову, згідно якої повернуто Установі "28 Управління начальника робіт" наказ Господарського суду Одеської області по справі №25/122-04-3710 від 22.06.2006р. без виконання з підстав відсутності розрахункових рахунків боржника в банках України, Управлінні державного казначейства Вінницької області та неможливості відповідно до ст.5 ЗУ «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» звернути стягнення на майно боржника, про що зазначено в мотивувальній частині ухвали Господарського суду Одеської області від 19.01.2017р. у справі №25/122-04-3710.

Скаржник зазначає, що в судовому засіданні ним неодноразово наголошувалось на те, що предметом заяви є поновлення пропущеного процесуального строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Не застосування ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» та не врахування істотних обставин справи, на думку скаржника, призвело до ухвалення незаконного рішення за заявою Установи про поновлення пропущеного строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу.

У відзиві на апеляційну скаргу від 25.02.2019р. ВЧ НОМЕР_1 просила ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.12.2018р. у справі №25/122-04-3710 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав її необґрунтованості.

05.03.2019 року в засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції представник Установи "28 Управління начальника робіт" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 заперечували проти задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Представник прокуратури участі у судовому засіданні не приймав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду, рішенням господарського суду Одеської області від 17.06.2004р. позов Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони в особі його структурного підрозділу Військової частини №2677 до Військової частини № НОМЕР_2 задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 4 025191,40грн. заборгованості за виконані підрядні роботи,1700 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. оплати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.07.2004р. місцевим господарським судом видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2006р. здійснено заміну позивача - Військову частину НОМЕР_3 на її правонаступника Установу "28 управління начальника робіт" та здійснено заміну відповідача - Військову частину № НОМЕР_2 на її правонаступника Військову частину НОМЕР_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2007р. відмовлено у задоволені заявленого Військовим прокурором Євпаторійського гарнізону подання про зміну порядку виконання рішення господарського суду Одеської області по справі № 25/122-04-3710 від 17.06.2004р.

02.10.2018р. Установа "28 управління начальника робіт" звернулась до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката наказу господарського суду.

Заявник обґрунтовував свою заяву, посилаючись на те, що з часу пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідачем у справі (боржником) - військовою частиною НОМЕР_1 (Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України) до теперішнього часу не виконано рішення суду.

Виданий 19.07.2004р. Господарським судом Одеської області судовий наказ пред`являвся до виконання до Першого відділу ДВС Приморського районного управління м. Одеси, та відповідно яким, у 2005 році, здійснювались дії щодо виконання рішення суду.

Надати матеріали виконавчого провадження неможливо, оскільки останнє було знищено (строк зберігання виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки).

Таким чином, наказ №25/122-04-3710 Господарського суду Одеської області не виконаний.

У подальшому, за обставин, зазначених в заяві, вказаний наказ було втрачено.

За результатом розгляду заяви, винесено оскаржувану ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.12.018 року, якою у задоволенні заяви Установи "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України від 02.10.2018р. за вх.№2-4953/18 про поновлення пропущеного строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу суду відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо недоведеності заявником поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, та, відповідно, відсутності підстав для видачі дублікату з наступних підстав.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.п.19.4 п.19 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлене статтею 329 ГПК України, відповідно до якої у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Можливість відновлення судом пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання безпосередньо пов`язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається зі змісту заяви та пояснень, поданих Установою "28 управління начальника робіт", виданий 19.07.2004р. Господарським судом Одеської області судовий наказ пред`являвся до виконання до Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції м. Одеси, та відповідно яким у 2005 році здійснювались дії щодо виконання рішення суду.

Відповідно до приписів ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на дату видачі наказу) сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

З наявних матеріалів справи вбачається, що стягувач на протязі більше ніж дванадцяти років не вчиняв будь-яких дій щодо з`ясування ходу виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 19.07.2004р. та не скористався своїм правом щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Позивачем також не зазначено обставин, які перешкоджали йому у цьому та не доведено неможливості пред`явлення наказу суду до виконання до 2014р., тобто, до окупації АРК.

Щодо посилань скаржника на постанову ДВС Замостянського району м. Вінниці від 13.11.2006р., згідно якої повернуто Установі "28 управління начальника робіт" наказ Господарського суду Одеської області по справі №25/122-043710 без виконання, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено в ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (який діяв на момент видачі наказу) передбачено:

1. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

2. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:

1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;

2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення;

3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (який діяв на момент видачі наказу) передбачено, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Разом з тим, стягувач звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу дубліката наказу та поновлення строку для його пред`явлення до виконання 02.10.2018р., тобто після закінчення строку, встановленого для пред`явлення наказу до виконання.

Надавши правову оцінку доводам та обставинам, наведеним стягувачем у заяві про поновлення строку пред`явлення наказу суду у цій справі до виконання і видачу його дубліката, та дослідивши подані заявником докази, на підтвердження викладених у заяві доводів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на пред`явлення наказу до виконання, виходячи, зокрема, з того, що з моменту початку перебігу однорічного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання до моменту звернення стягувача із даною заявою до суду першої інстанції, позивачем не вживались необхідні заходи щодо отримання та пред`явлення до виконання наказу в установленому Законом порядку, при цьому належних та допустимих доказів протилежного позивачем суду надано не було.

Згідно до частини 2 статті 114 ГПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи те, що позивач звернувся із заявою про видачу дубліката наказу господарського суду зі спливом встановленого законодавством строку для пред`явлення наказу до виконання та зважаючи на відсутність поважних причин пропуску такого строку, колегія суддів вважає заяву позивача про поновлення строку пред`явлення наказу до виконання та видачу його дубліката необґрунтованою, оскільки строк для пред`явлення наказу до виконання у цій справі був пропущений з вини позивача (стягувача).

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, фактично повторюють його доводи, викладені у поданій заяві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату наказу і яким місцевий суд дав належну правову оцінку. На переконання колегії суддів вказані доводи апелянта не доводять помилковість прийнятого місцевим господарським судом рішення, а тому не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування ухвали місцевого суду.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать наявним матеріалам справи.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, повно і всебічно дослідив матеріали справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду Одеської області та задоволення апеляційної скарги відсутні.

За таких обставин, апеляційна скарга Установи 28 Управління начальника робіт підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 12.12.2018року по справі № 25/122-04-3710 - без змін.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на Установу 28 Управління начальника робіт, оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями ст.ст.233, 240, 281-285

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Установи 28 Управління начальника робіт - залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.12.2018р. у справі №25/122-04-3710 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в порядку та строки передбачені ст.ст.287-288 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Г.П. Разюк