ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2019 р. Справа№ 910/14241/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард
на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 29.11.2018, повний текст якого складений 04.12.2018,
у справі № 910/14241/18 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Саб-Охорона
до Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард в особі Філії Птахофабрика Перше травня Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард
про стягнення 754 828,15 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 688 896,00 грн. за надані за договором про надання охоронних послуг № 10/04/18 від 10.01.2018 в період з травня 2018 року по 01.08.2018 включно послуг, пені в сумі 60 743,81 грн. та 3% річних в сумі 5 171,34 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2018, повний текст якого складений 04.12.2018, у справі № 910/14241/18 позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 688 896,00 грн. заборгованості, 56 684,06 грн. пені, 4 831,61 грн. 3% річних, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг на заявлену до стягнення суму та факт неоплати їх відповідачем.
Суд першої інстанції не взяв до уваги посилання відповідача на безпідставність включення позивачем до загальної заборгованості суми 228 384, 00 грн. за червень 2018 року з тих підстав, що з будівлі цеху інкубації відповідача вчинено крадіжку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 197 565, 60 грн., які були прийняті позивачем під охорону на підставі п. 2.6. договору, чим відповідачу завдано збитки.
При цьому суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про складення обумовленого договором акту про крадіжку майна; що позивач несе відповідальність тільки за ті товарно-матеріальні цінності, що були прийняті за актом прийому-передачі ТМЦ (додаток № 7 до договору), у разі документального підтвердження такого викрадення; що в акті про крадіжку зазначено майно, що не приймалось під охорону, зокрема водонагрівач, дрилі, тентове покриття тощо; що долучений відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань визначає лише факт звернення з відповідною заявою до відділу поліції та не є доказом вчинення крадіжки сторонніми особами.
Суд першої інстанції зазначив, що умовами договору передбачено відшкодування відповідачу збитків заподіяних з вини позивача, розмір яких має бути підтверджений відповідними документами, передбаченими нормативними вимогами, а не звільнення відповідача від взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати наданих охоронних послуг, і визнав безпідставним посилання відповідача на п. 5.14 договору як підставу для зарахування суми визначених відповідачем збитків в рахунок оплати за надані охоронні послуги за наступні періоди 2018 року, оскільки умовами вказаного пункту договору такого не передбачено.
Щодо посилань відповідача на те, що спірний договір 01.08.2018 припинив свою дію внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 01.08.2018 за обопільною угодою без умов щодо остаточного розрахунку за наслідками його припинення, а тому термін виконання відповідачем обов'язку по оплаті спірних послуг не настав, суд першої інстанції зазначив про те, що у додатковій угоді № 1 від 01.08.2018, підписана відповідачем та скріплена печаткою відповідача без зауважень та заперечень, сторони погодили, що дострокове розірвання договору не звільняє сторін від зобов'язань, які виникли під час дії договору.
Часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені та 3 % річних зумовлено помилками у розрахунках позивача.
Не погоджуючись з рішенням, 26.12.2018 Публічне акціонерне товариство Агрохолдинг Авангард звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/14241/18 та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.
У апеляційній скарзі апелянт послався на ті саме обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції а саме на крадіжку, яка відбулась з вини позивача, та на те, що спірний договір 01.08.2018 припинив свою дію внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 01.08.2018 за обопільною угодою без умов щодо остаточного розрахунку за наслідками його припинення, а тому термін виконання відповідачем обов'язку по оплаті спірних послуг не настав.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 справа № 910/14241/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору, що підтверджується Актом № 253/18 від 27.12.2018, складеним Господарським судом міста Києва.
За таких обставин, ухвалою від 21.01.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І. апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту надано час для усунення недоліків.
01.02.2019 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано платіжне доручення № 9623623918 від 18.01.2019 про сплату судового збору на суму 16 983,63 грн.
Ухвалою від 04.02.2019:
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/14241/18;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 20.02.2019;
- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- призначено справу № 910/14241/18 до розгляду на 27.02.2019 о 12:40;
- учасників судового процесу попереджено, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.
22.02.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.
Крім того, у вказаному відзиві позивач просить розглянути справу за відсутності позивача.
27.02.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач, з посиланням на те, що на даний час особа-адвокат, яка б кваліфіковано могла представляти інтереси відповідача в судовому засіданні 27.02.2019, відсутня, просив перенести розгляд справи на іншу дату.
За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого позивачем клопотання, адже за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником відповідача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні суду якого не надано.
Станом на 27.02.2018 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
10.04.2018 позивач як охоронне агентство та відповідач як замовник уклали договір про надання охоронних послуг № 10/04/18 (далі Договір) (а.с. 27-31), в п. 2.1 якого погодили, що позивач зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається відповідачем під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону (додаток № 4 Договору), а відповідач зобов'язується щомісячно сплачувати позивачу встановлену цим договором плату.
Об'єкт, який передається під охорону, визначається в дислокації, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною (п. 2.2 Договору).
Сторонами підписано Дислокацію об'єкту охорони (Додаток 1 до Договору) (а.с. 32-36), в якій визначено перелік об'єктів, які передаються під охорону, кількість постів охорони та режим охорони.
Відповідно до п. 2.5 Договору, перед прийняттям об'єкта відповідача під охорону сторонами складається акт обстеження технічного стану об'єкту (додаток 5). Після підписання акту обстеження технічного стану об'єкта замовник передає об'єкт під охорону, що засвідчується складанням і підписанням відповідного двостороннього акту (додаток 4).
Відповідні додатки до Договору (№ 4 та № 5) сторонами були підписані 10.04.2018 (а.с. 41-44).
Згідно з п.п. 2.6 та 2.7 Договору, позивач забезпечує збереження товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), переданих позивачу у відповідності з актами прийому-передачі ТМЦ (додаток 7). Балансова вартість і конкретизація ТМЦ відбувається на підставі даних бухгалтерського обліку відповідача. У випадку нестачі, втрати, знищення псування ТМЦ, вказаних у п. 2.6. цього договору, матеріальна відповідальність позивача складає повну балансову вартість ТМЦ.
12.04.2018 сторонами складено та підписано акт прийому-передачі ТМЦ згідно з Договором, відповідно до якого відповідачем передано, а позивачем прийнято на відповідальне зберігання зазначені в акті ТМЦ (а.с. 45-47).
Згідно з п. 7.1 Договору вартість людино/години на об'єкті охорони складає 26 грн./год.
Загальна сума щомісячної плати за Договором вираховується шляхом перемноження: вартості людино/години на об'єкт охорони (26 грн./год.), кількості годин у добі (24), середньої кількості діб на місяць (30,5), кількості цілодобових постів охорони згідно дислокації (12 цілодобових поста), та складає 228 384, 00 гривні з ПДВ (п. 7.3 Договору).
Вказану вартість послуг сторонами також визначено у протоколі узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об'єкта від 10.04.2018 (Додаток № 3 до Договору) (а.с. 40).
Згідно з п. 7.5 Договору позивач зобов'язаний надати відповідачу акти про надання охоронних послуг до 2 числа місяця, наступного за звітним. В акті про надання охоронних послуг охоронне агентство вказує ціну наданих послуг з урахуванням відшкодування понесених штрафних санкцій, зменшення вартості послуг, виходячи із фактичного забезпечення кількості постів охорони та коефіцієнту наповнення постів, іншої шкоди, спричиненої відповідачу неналежним виконанням умов Договору. Відповідач зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення (претензію) щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання відповідачем акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.
Оплата щомісячної суми договору за надані послуги здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним (п. 7.4. договору).
Договір набирає чинності з 10.04.2018 і діє до 10.04.2019 (п. 10.1).
Водночас у п. 8.3 Договору сторонами погоджено, що дія Договору може бути припинена достроково, причому сторона-ініціатор припинення розірвання договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менше ніж за 20 днів.
01.08.2018 позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 48), в якій зазначили про те, що:
- на основі п. 8.3 Договору сторони прийшли до взаємної домовленості про дострокове розірвання договору з 01.08.2018. Останній день надання послуг з охорони об'єктів відповідача відповідно до Договору з 01.08.2018 (п. 1);
- дострокове розірвання Договору не звільняє сторін від зобов'язань, які виникли під час дії договору (п. 2).
01.08.2018 сторонами складено та підписано акт зняття постів охорони (а.с. 48 зворот), відповідно до якого позивач припиняє надання охоронних послуг відповідно до посадових обов'язків працівниками позивача на постах охорони та інструкціями з 12 години 01.08.2018.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті без зауважень послуги, надані в квітні, травні, липні та серпні 2018 року на загальну суму 614 016,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів надання послуг № 16 від 30.04.2018 на суму 153 504,00 грн., № 20 від 31.05.2018 на суму 228 384, 00 грн., № 25 від 31.07.2018 на суму 228 384, 00 грн., № 31 від 01.08.2018 на суму 3 744, 00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств (а.с. 54, 57, 61,63).
З наданих позивачем виписок за банківського рахунку (а.с. 66-68) слідує, що відповідач оплатив лише послуги, надані в квітні 2018 року, загальна вартість яких становить 153 504,00 грн.
Отже, неоплаченими з прийнятих відповідачем послуг залишились послуги на загальну суму 460 512,00 грн. (614 016,00 - 153 504,00).
Водночас у матеріалах справи наявний акт надання послуг № 21 від 30.06.2018 на суму 228 384,00 грн. (а.с. 59), який позивачем був направлений відповідачу для підписання 03.07.2018 (а.с. 60), проте останнім підписаний не був.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає про те, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих охоронних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 688 896,00 грн., яка згідно з розрахунком позивача складається з вартості послуг, наданих у травні, липні, серпні 2018 року і прийнятих відповідачем, і вартості послуг, наданих у червні 2018 року, акт щодо надання яких відповідачем не підписаний (460 512,00 + 228 384,00).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про те, що 04.06.2018 з будівлі цеху інкубації, що розташована на території філії Птахофабрика Перше Травня відповідача вчинено крадіжку ТМЦ на загальну суму 197 565, 60 грн., які були прийняті позивачем під охорону на підставі п. 2.6 Договору, у зв'язку з чим відповідачу завдано збитків, вартість яких з урахуванням відновлювальних робіт, складає 256 755,00 грн., а тому включення позивачем до загальної заборгованості суми 228 384,00 грн. за червень 2018 року є безпідставним.
Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає таке.
Як слідує з матеріалів справи, під час дії Договору, сталася крадіжка належного відповідачу майна.
04.06.2018 комісією відповідача в присутності начальника охорони позивача ОСОБА_3 по факту крадіжки ТМЦ складено акт (а.с. 100-101), згідно з яким в період з 03.06.2018 по 04.06.2018 з будівлі цеху інкубації філії Птахофабрика Перше Травня відповідача, яка знаходиться за адресою: с. Хутори, вул. Пушкіна, 2, викрадене майно на загальну суму 197 565,60 грн.
Цією ж датою, 04.06.2018, складено акт фіксації відмови від підписання акту (а.с 102), в якому зазначено, що начальник охорони позивача ОСОБА_3 відмовився підписати акт від 04.06.2018 щодо крадіжки ТМЦ з будівлі цеху інкубації.
Згідно з довідкою відповідача № 125/1 від 18.06.2018 (а.с. 103) вартість нанесених збитків внаслідок крадіжки товарно-матеріальних цінностей 04.06.2018 з приміщення цеху інкубації розташованого по вул. Пушкіна 2, с. Хутори Черкаського р-ну, Черкаської області, становить 256 755,00 грн.
Крім того, відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження: 12018250270000698 (а.с. 107), відповідно до якого 04.06.2018 до Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що до будівлі цеху інкубації проникла невідома особа та викрала звідти майно.
Відповідач направив на адресу позивача претензію від 08.06.2018 (а.с. 69), в якій повідомив, що 04.06.2018 виявлено, що в будівлі цеху інкубації філії Птахофабрика Перше Травня відповідача вчинено крадіжку ТМЦ, що згідно дефектного акту вартість завданих збитків та відновлювальних робіт складає 256 755,00 грн., у зв'язку з чим, посилаючись на п. 5.14 Договору, просив позивача відшкодувати вартість нанесених збитків в сумі 256 755, 00 грн. або зарахувати вказану суму в рахунок оплати за надані охоронні послуги за наступні періоди 2018 року.
Позивачем 04.07.2018 надано відповідь на претензію відповідача (а.с.72-75), в якій позивач відмовив у задоволенні претензії про відшкодування збитків у сумі 256 755,00 грн., зазначивши, що:
- надані відповідачем на підтвердження факту крадіжки документи, а саме акт комісії від 04.06.2018, не може бути підставою для відшкодування збитків, завданих крадіжкою, оскільки складений з порушенням та робить неможливим встановлення дійсності викраденого та/або пошкодженого майна;
- претензія відповідач може бути підставою для відшкодування збитків, завданих крадіжкою тільки після складення двохстороннього акту, проведення інвентаризації, як це передбачено Договором;
- відповідачем не усунуто недоліки технічного стану об'єкту, на якому сталась крадіжка та про які позивач вказував відповідачу;
- у списку викраденого майна зазначено майно, яке відповідачем під охорону не приймалось, та майно, яке при огляді наявне на охоронюваному об'єкті.
Крім того, позивачем зазначено про те, що у разі складення двохстороннього акту проведення інвентаризації з належним повідомленням про це позивача, претензія на підставі такого акту буде задоволена при документальному підтвердженні таких збитків.
З огляду на досліджені обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що:
- у матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про складення відповідного акту про крадіжку майна, у зв'язку з чим не можна дійти беззаперечного висновку, що начальник охорони позивача був присутній під час складання такого акту;
- в акті про крадіжку вказано майно, що не приймалось під охорону відповідачем за актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 12.04.2018 (додаток № 7 до Договору), зокрема водонагрівач, дрилі, тентове покриття тощо, в той час як за умовами Договору (п. 2.6) позивач несе відповідальність тільки за ті ТМЦ, що були прийняті за актом прийому-передачі ТМЦ (додаток № 7 до договору);
- умовами Договору передбачено саме відшкодування відповідачу збитків, заподіяних з вини позивача із документальним підтвердженням розміру завданих збитків (передбаченими нормативними вимогами, що регулюють питання проведення інвентаризації, затвердженими міністерством фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей), а не звільнення відповідача від взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати наданих охоронних послуг;
- посилання відповідача на п. 5.14 договору, як підставу для зарахування суми визначених відповідачем збитків в рахунок оплати за надані охоронні послуги за наступні періоди 2018 року є безпідставними, оскільки вказаним пунктом договору передбачено можливість заліку зустрічних однорідних вимог у разі невиконання позивачем своїх зобов'язань з підписання акту прийому-передачі ТМЦ, підписання акту прийому-передачі ТМЦ не уповноваженими особами від імені охорони, відсутності працівника охорони на посту, в разі виявлення охоронника на посту в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння під час здійснення охоронних заходів або у разі винесення державною податковою службою повідомлення-рішення, акту перевірки щодо витрат відповідача пов'язаних з діяльністю позивача, як-то анулювання (скасування) державної реєстрації охорони або виключення охорони з реєстру платників податку на додану вартість (у тому числі анулювання свідоцтва платника ПДВ).
Отже, відповідач, з огляду на обставини, які викладені вище, не може бути звільнений від обов'язку оплатити 228 384,00 грн. за отримані в червні 2018 року послуги.
Водночас колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що він не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача збитків.
За таких обставин, загальна вартість наданих позивачем відповідачу в період дії Договору (з квітня 2018 року по 01.08.2018 - примітка суду) послуг становить 842 400,00 грн. (614 016,00 + 228 384,00).
Враховуючи, що, як встановлено судом, відповідач оплатив лише послуги, надані в квітні 2018 року, загальна вартість яких становить 153 504,00 грн., неоплаченими залишились послуги на загальну суму 688 896,00 грн. (842 400 - 153 504).
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 15.08.2018, в якій позивач просив відповідача до 15.09.2018 погасити заборгованість, яка утворилась за надані охоронні послуги у розмірі 688 896,00 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 16.08.2018 (а.с. 81-83).
Відповідач вказані кошти позивачу не перерахував, наслідком чого стало звернення позивача до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати послуг на загальну суму 688 896,00 грн. в порядку та в строки, встановлені Договором, тому суд першої інстанції правомірно визнав законними вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу на зазначену суму.
Щодо посилань відповідача на те, що спірний договір 01.08.2018 припинив свою дію внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 01.08.2018 за обопільною угодою без умов щодо остаточного розрахунку за наслідками його припинення, а тому термін виконання відповідачем обов'язку по оплаті спірних послуг не настав, колегія суддів зазначає, що як в п. 8.4 Договору, так і в п. 2 додаткової угоди № 1 від 01.08.2018 сторони погодили, що закінчення дії Договору або дострокове його припинення не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії договору.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 60 743,81 грн. та 3% річних в сумі 5 171,34 грн. колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов'язку з оплати наданих за Договором у спірний період послуг, є підстави для застосування встановленої Договором та законодавством відповідальності.
Згідно з п. 5.9 Договору, у випадку несвоєчасної сплати відповідачем вартості послуг позивача згідно договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє відповідача від сплати заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов'язку оплатити надані позивачем послуги, позивач відповідно до умов Договору та приписів ст. 625 ЦК України має право нарахувати на прострочену суму грошових зобов'язань пеню та 3 % річних та звернутися за їх стягненням до суду.
Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, при розрахунку пені та 3 % річних позивачем допущено помилки.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив вказані вимоги частково за розрахунком суду в сумі 56 684,06 грн. пені та 4 831,61 грн. 3% річних. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/14241/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/14241/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/14241/18 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14241/18.
Повний текст постанови складено: 05.03.2019
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді А.І. Мартюк
Л.П. Зубець
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2019 |
Оприлюднено | 06.03.2019 |
Номер документу | 80264548 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Калатай Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні