Рішення
від 27.02.2019 по справі 903/876/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 лютого 2019 р. Справа № 903/876/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мехдрайв”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БелАграрТех”

про стягнення 256184,77 грн.,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

У зв'язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Мехдрайв” звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БелАграрТех” про стягнення 9118 доларів США (станом на 26.11.2018р. еквівалентно 253442,35 грн.), та 2742,42 грн. штрафних санкцій.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Контракту №20032018-5ЭКСП від 20.03.2018 року, в частині здійснення оплати за отриманий товар, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 253442,35 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано відсотки річних за період з 16.11.2018 року по 26.11.2018 року в сумі 208,00 грн. та на підставі п.7.2 контракту пеню в сумі 2534,42 грн.

При правовому обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на норми ст. ст. 11,16, 526, 530, 625, 626, 655, 691 ЦК України, 175, 193, 216-218, 230 ГК України.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2018 року, зобов'язано відповідача надати відзив на позов, позивача – відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року відкладено підготовче засідання на 21.01.2019 року, зобов'язано відповідача надати відзив на позов, позивача – відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 21.01.2019 року продовжено строк підготовчого провадження до 28.02.2019 року та відкладено підготовче засідання на 27.02.2019 року, зобов'язано відповідача надати відзив на позов, позивача – відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 27.02.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, справу розглянуто за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

          Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

20.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мехдрайв” (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БелАграрТех” (далі - Покупець), укладено Контракт №20032018-5 ЭКСП (далі - Контракт) (а.с.9-12).

Згідно п.1.1. Контракту Постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку в кількості, вказаній в заявках, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар Постачальника, на умовах і в порядку визначених в специфікаціях.

Пунктом 1.2 визначили, що поставка товару здійснюється на підставі заявки Покупця. Кількість та асортимент товару встановлюється на кожну конкретну партію товару в специфікації та фіксується в рахунку-фактурі. Специфікація є невід'ємною частиною Контракту, укладається на кожну партію товару на основі заявок Покупця (п. 1.3 Контракту).

До Контракту укладено додаток № 1 від 21.03.2018 року в якому сторони погодили, що всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з цього Контракту або у зв'язку з ним, підлягають вирішенню в суді за місцем реєстрації Постачальника у відповідності до законодавства України. Рішення суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін. (п. 9.3 Контракту) (а.с.13).

Згідно Специфікації №2 від 16.08.2018 року до Контракту визначено товар, який підлягав поставці, умови поставки, форма та умови оплати (а.с.14).

16.08.2018 року на виконання умов контракту було складено рахунок № 2 до Контракту, згідно якого позивач продав відповідачу товар на загальну суму 9118,0 доларів США (а.с.15).

Відповідно до Міжнародної товарно-транспортної накладної CMR б/н від 17.08.2018 року, Покупцю було передано товар згідно Рахунку-фактури №2 від 16.08.2018 року, факт передачі товару підтверджується наявністю штампу перевізника в графах 16 та 23 (а.с.16).

За умовами поставки FCA продавець зобов'язується доставити другій стороні вантаж, який вже пройшов митне оформлення, доставивши його в зазначене місце, (в даному випадку FCA м. Луцьк). Від обраного місця залежить і розподіл між сторонами ризиків і витрат, оскільки саме в цей момент вони переходять від продавця до покупця. Продавець зобов'язаний виконати всі експортні митні операції, забезпечивши вивезення вантажу з території держави.

Вказаний в рахунку-фактурі товар, було оформлено в режимі експорту (ЕК 10 АА), відповідно до митної декларації №:UA205090/2018/065995 від 17.08.2018 року, що дозволило Покупцю вивезти товар за межі території України, як наслідок товар було вивезено за межі України, що підтверджується повідомленням про перетин за МД №:UA205090/201 8/065995 від 17.08.2018 року (а.с.17-18).

Специфікацією №2 від 16.08.2018 року визначено умови платежу - 90 днів від дати оформлення Митної декларації на території України, тобто відповідач повинен був оплатити вартість товару до 15.11.2018 року, протягом дев'яноста днів з моменту митного оформлення (17.08.2018р.).

Згідно п.4.2 Контракту валютою платежів є долари США, форма оплати – безготівковий розрахунок.

Однак ТзОВ «БелАграрТех» не виконало своїх зобов'язань за Контрактом, та не оплатило вартості товару згідно Специфікації №2 від 16.08.2018 року, та Рахунку-фактури №2 16.08.2018 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 9118.00 доларів США.

Згідно зі статтею 36 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, порядок притягнення до цивільно-правової відповідальності, здійснення такої відповідальності та звільнення від неї може визначатися зовнішньоекономічними договорами (контрактами), якщо це не суперечить чинним законам України.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про міжнародне приватне право”, у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України “Про міжнародне приватне право”, зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 3 Додатку № 1 від 21.03.2018 року сторони погодили, що всі спори та розбіжності, які можуть виникнути з цього Контракту або у зв'язку з ним, підлягають вирішенню в суді за місцем реєстрації Постачальника у відповідності до законодавства України. Рішення суду є остаточним та обов'язковим для обох сторін.

З огляду на викладене, до змісту правовідносин, які виникають із вказаного Контракту, підлягає застосуванню право України, а спір підлягає розгляду в Господарському суді Волинської області.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 662 ЦК України встановлює, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем згідно заявленої вимоги становила 9118 доларів США, яка на момент вирішення спору відповідачем не погашена, а тому вимога про її стягнення підставна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача сума 3% річних складає 208,00 грн.

При розгляді вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 208,00 грн. судом враховано те, що матеріалами справи підтверджено прострочення платежу, тому позивачем зроблено розрахунок 3% річних правомірно і дана сума підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2534,42 грн., то дана вимога підставна та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст.2 ГК України.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Контракту визначено, що Покупець за прострочення оплати товару сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку позивача сума пені становить 2534,42 грн., яка нарахована за період з 16.11.2018 року-26.11.2018 року та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 3842,77 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БелАграрТех” (225202, Республіка Білорусь, Брестська область, м.Береза, вул. Червоноармійська, буд.95, номер реєстрації в торговому реєстрі 384036) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехдрайв" (43021, Україна, Волинська обл., місто Луцьк, вул.Стрілецька,6, код ЄДРПОУ 40829412) 9118,00 доларів США, що станом на 26.11.2018 року еквівалентно 253442,35 грн. та 2742,42 грн. штрафних санкцій, а також 3842,77 грн. витрат по судовому збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

          

          Повний текст

рішення складено

          06.03.2019 року.

          Суддя                                                                      С. В. Костюк

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення27.02.2019
Оприлюднено07.03.2019
Номер документу80265847
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —903/876/18

Судовий наказ від 27.03.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Костюк Софія Василівна

Рішення від 27.02.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Костюк Софія Василівна

Ухвала від 27.02.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Костюк Софія Василівна

Ухвала від 21.01.2019

Господарське

Господарський суд Волинської області

Костюк Софія Василівна

Ухвала від 26.12.2018

Господарське

Господарський суд Волинської області

Костюк Софія Василівна

Ухвала від 30.11.2018

Господарське

Господарський суд Волинської області

Костюк Софія Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні