Рішення

від 20.02.2019 по справі 922/3467/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3467/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7", в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 (м. Харків) про включення вимог до ліквідаційного балансу, за участю представників:

позивача - адв. ОСОБА_2 (довіреність від 22.11.2018);

відповідача - адв. ОСОБА_3 (ордер від 07.06.2018);

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву №14/7-3248В від 12.12.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7", в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якій просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7", в особі голови комісії з припинення (ліквідатора), включити грошові вимоги позивача в сумі 1009166,48 грн до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2018 була прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі.

Цією ухвалою вирішено розглядати справу №922/3467/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.01.2019 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

11.01.2019 відповідач надав заяву, підписану його представником, в якій відповідач просить відмовити в позовних вимогах позивача у повному обсязі.

14.01.2019 протокольною ухвалою було відмовлено у прийнятті заяви відповідача до розгляду, оскільки не надано документів, що підтверджують надіслання відзиву позивачу, та не додано документ, що підтверджує повноваження представника відповідача, який підписав цю заяву.

14.01.2019 ухвалою суду повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 23.01.2019 о 12:00 год.

В порушення строків, встановлених ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.12.2018 про відкриття провадження у справі №922/3467/18, та ст. 165 ГПК України, відповідач надав відзив на позов господарському суду лише 16.01.2019.

Зазначений відзив відповідач подав після встановленого судом строку, тому що відповідно до ч. 5 ст. 116 та п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, встановлений господарським судом в ухвалі від 19.12.2018 про відкриття провадження у справі №922/3467/18 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, спливає 11.01.2019.

Відповідач не просить поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, встановлений судом, та слухати дану справу із врахуванням відзиву та доданими до нього доказами.

23.01.2019 протокольною ухвалою суду було залишено без розгляду відзив відповідача на позовну заяву на підставі ч. 2 ст. 118, ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин та клопотання про поновлення пропущеного строку, встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

21.01.2019 позивач надав письмові пояснення, в яких просить долучити до матеріалів справи копії витягів з ЄДР станом на 18.01.2019 щодо позивача та відповідача.

23.01.2019 задоволено клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копії витягів з ЄДР на 18.01.2019 стосовно позивача та відповідача станом протокольною ухвалою.

Також 21.01.2019 позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить визнати поважну причину неявки представника позивача в судове засідання, призначене на 23.01.2019 о 12:00 год, та відкласти розгляд справи.

23.01.2019 протокольною ухвалою суд не визнав причини неявки представника позивача поважними та відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване.

22.01.2019 позивач електронною поштою надав відповідь на відзив з електронним цифровим підписом.

23.01.2019 ухвалою суду було повідомлено сторін про відкладення підготовчого засідання на 11.02.2019 о 14:00 год.

24.01.2019 позивач поштою надіслав суду відповідь на відзив.

08.02.2019 відповідач надав заяву про перенесення засідання, призначеного на 11.02.2019 о 14:00 год.

Заява відповідача про перенесення судового засідання відхилена протокольною ухвалою від 11.02.2019, як необґрунтована та не підтверджена документально.

11.02.2019 ухвалою Господарського суду Харківської області повідомлено сторін про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.02.2019 о 12:00 год.

20.02.2019 у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні від 20.02.2019 усно заперечує проти задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7" (надалі - споживач) був укладений договір №1183/1718-ТЕ-32 постачання природного газу (надалі - договір), за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017 - 2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2017 по 31.03.2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 61 тис куб м, в тому числі по місяцях.

Згідно з п. 3.7 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.

Пунктом 5.2 вказаного договору сторони визначили, що ціна за 1000 куб м газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 12.1 договору сторони визначили строк дії договору: договір набирає чинності з дати підписання повноважними представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В додатковій угоді №1 від 12.01.2018 до договору сторони змінили п. 8.2 договору, вказавши, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

В додатковій угоді №2 від 05.04.2018 до договору сторони додали п. 2.1 договору абзацом, а саме, що постачальник передає споживачу в період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 5 тис куб м , у тому числі по місяцях.

Також в цій додатковій угоді сторони продовжили строк дії договору по 31.05.2018 (включно).

На виконання умов договору №1183/1718-ТЕ-32 постачання природного газу від 21.09.2017 позивач поставив протягом жовтня 2017 року - травень 2018 року на загальну суму 386917,07 грн, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 386917,07 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 386917,07 грн, які містяться в матеріалах справи (а.с.39 - 46).

Заборгованість за поставлений газ відповідач сплатив частково - в сумі 113370,94 грн, у зв'язку з чим сума заборгованості за газ складає 106546,13 грн.

Оскільки, відповідач не провів вчасно розрахунки за поставлений природний газ, на підставі п. 8.2 договору, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання зобов'язання, яка становить 8095,48 грн згідно розрахунку, який наявний в матеріалах справи (а.с.47 - 50).

Крім того на підставі ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також ст. 174, 216, 218 ГК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1594,52 грн та інфляційні в сумі 2570,11 грн.

Загальна заборгованість відповідача за договором №1183/1718-ТЕ-32 постачання природного газу від 21.09.2017 становить 118806,24 грн.

09.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7" (надалі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №1816/14-ТЕ-32 (надалі - договір 2), за яким продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідачу) у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Пунктом 2.1 договору 2 сторони визначили, що продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 728 тис куб м, у тому числі по місяцях кварталів (тис куб м).

Відповідно до п. 3.1 договору 2 продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Згідно з п. 3.3 договору 2 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4 договору 2 сторони визначили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.2 договору 2, ціна за 1000 куб м газу становить 1118,974 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб м природного газу - 1118,974 грн, крім того ПДВ - 17% - 190,226 грн, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Згідно з п. 6.1 договору 2, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору 2 сторони визначили, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У розділі 11 договору 2 сторони визначили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

До договору 2 була укладена додаткова угода №1 від 31.01.2014, в якій сторони узгодили, що ціна за 1000 куб м природного газу становить 1091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб м природного газу - 1091,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

В додатковій угоді №2 від 29.04.2014 до договору 2 сторони виклали п. 1.2 статті 1 "Предмет договору" у наступній редакції: "Газ, що продається за цим договором використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням".

На виконання умов договору 2 позивач поставив протягом січня - грудня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1049382,77 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 1049382,77 грн, які містяться в матеріалах справи (а.с. 59 - 70).

Оскільки відповідач протягом всього періоду оплачував поставлений природний газ несвоєчасно, остаточно заборгованість за природний газ за договором №1816/14-ТЕ-32 від 09.12.2013 була сплачена лише 20.01.2015, тому на підставі п. 7.2 вказаного договору та відповідно до ст. 549 - 551 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 976,98 грн, а також відповідно до ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст. 174, 216, 218 ГК України, 3% річних в сумі 199,62 грн.

Загальна заборгованість відповідача за договором 2 становить 1176,60 грн, про що зазначено у розрахунку, який наявний в матеріалах справи (а.с. 71 - 75).

21.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7" (надалі - споживач) був укладений договір №2011/16-ТЕ-32 постачання природного газу (надалі - договір 3), за яким постачальник (позивач) зобов'язується передати споживачеві у 2016 році природний газ, а споживач (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору 3 газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п. 2.1 договору 3 постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) газ обсягом до 360 тис куб метрів, в тому числі по місяцях.

Пунктом 3.1 договору 3 постачальник передає споживачу газ у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

Відповідно до п. 3.4 зазначеного договору 3 приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно з п. 3.5 договору 3, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов'язується надати постачальнику, зокрема, підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.2 договору 3, ціна за 1000 куб м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до ціни на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%.

До сплати за 1000 куб м природного газу - 1806,15 грн, крім того ПДВ - 20% - 361,23 грн, всього з ПДВ - 2167,38 грн.

Згідно з п. 6.1 договору 3, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 8.2 договору 3, у разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У розділі 12 договору сторони визначили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

До договору 3 сторонами було укладено низку додаткових угод: №1 від 31.12.2015, №2 від 29.01.2016, №3 від 31.03.2016 (а.с. 83 - 88), якими змінювались окремі характеристики предмету договору, умови щодо його кількості та фізико-хімічних показників, порядку та умов обліку і передачі, ціни газу, прав та обов'язків сторін, їх відповідальності, порядку та умов проведення розрахунків.

Так, в додатковій угоді №1 від 31.12.2015 до вказаного договору сторони визначили, що ціна за 1000 куб м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ "Укртрансгаз" - 498,70 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 598,44 грн. До сплати за 1000 куб м природного газу - 2269,44 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2723,33 грн.

В додатковій угоді №2 від 29.01.2016 до цього ж договору сторони узгодили, що за цим договором може бути поставлений газ власного видобутку (газ, видобутий на території України" та/або імпортований газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на митну територію України).

В додатковій угоді №3 від 31.03.2016 до зазначеного договору сторони визначили, що постачальник передає споживачу з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) газ обсягом до 44,0 тис куб м.

Також у вищезазначеній угоді сторони змінили ціну газу та вказали, що ціна за 1000 куб м газу за цим договором в період з 01.04.2016 по 30.04.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн, крім того податок на додану вартість - 20%. Всього до сплати з ПДВ - 2124,89 грн.

Крім того у цій додатковій угоді сторони продовжили строк дії договору в частині реалізації газу до 30 квітня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору 3 позивач поставив протягом січня - квітня 2016 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1012829,53 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 1012829,53 грн, які містяться в матеріалах справи (а.с. 89 - 92).

Як убачається із розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних (а.с. 93 - 96), відповідач повністю сплатив суму основного боргу, однак, з порушенням строків оплати, передбачених п. 6.1 договору, в зв'язку з чим позивач на підставі ст. 549 - 551 ЦК України та п. 8.2 договору нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 74953,20 грн.

Крім того на підставі ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також ст. 174, 216, 218 ГК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 5891,30 грн та інфляційні в сумі 7519,00 грн.

Загальна заборгованість відповідача за договором №2011/16-ТЕ-32 постачання природного газу від 21.12.2015 становить 88363,50 грн.

09.09.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7" (надалі - покупець) був укладений договір №2368/1617-ТЕ-32 постачання природного газу (надалі - договір 4), за яким постачальник (позивач) зобов'язується поставити споживачеві у 2016 - 2017 роках природний газ, а споживач (відповідач) зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору 4 природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п. 2.1 договору 4 постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 643 тис куб м, в тому числі по місяцях.

За пунктом 3.1 договору 4 сторони визначили, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п. 3.4 зазначеного договору 4, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно з п. 3.5 договору 4, споживач зобов'язщується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, поостачальнику, зокрема, підписані та скріплені печатками споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Пунктом 3.6 договору 4 сторони узгодили, що постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разу непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.

Відповідно до п. 5.2 договору 4, ціна за 1000 куб м природного газу за цим договором становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Згідно з п. 6.1 договору 4, оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 8.2 договору 4, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У розділі 12.1 договору 4 сторони визначили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

До зазначеного договору сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 23.01.2017 та №2 від 31.03.2017 (а.с. 106 - 109), якими змінювались окремі характеристики предмету договору, умови щодо його кількості та фізико-хімічних показників, порядку та умов обліку і передачі, ціни газу, прав та обов'язків сторін, їх відповідальності, порядку та умов проведення розрахунків.

Так, у додатковій угоді №2 від 31.03.2017 до договору 4 сторони визначили, що постачальник передає споживачу в період з 01.04.2017 по 30.09.22017 (включно) газ обсягом до 11,0 тис куб м, у тому числі по місяцях.

Також в цій угоді сторони визначили, що ціна за 1000 куб м газу з 01.04.2017 становить 4942,00 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн

Крім того в зазначеній додатковій угоді сторони продовжили строк дії договору та визначили, що цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

До того ж у вказаній додатковій угоді сторони замінили в п. 8.2 укладеного договору слова "21%" на "16,4% річних".

На виконання умов договору 4 позивач поставив протягом жовтня 2016 року - квітня 2017 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1885268,23 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 1885268,23 грн, які містяться в матеріалах справи (а.с. 111 - 117).

Заборгованість за поставлений газ відповідач сплатив частково в сумі 1395590,00 грн, у зв'язку з чим сума заборгованості за газ складає 489678,23 грн.

Оскільки, відповідач не провів вчасно розрахунки за поставлений природний газ, позивач на підставі п. 8.2 договору №2368/1617-ТЕ-32 від 09.09.2016 з урахуванням змін, визначених у додатковій угоді №2 від 31.03.2017, нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання зобов'язання, яка складає 101086,78 грн, про що свідчить наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок (а.с. 118 - 124).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також ст. 174, 216, 218 ГК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 33124,26 грн та інфляційні в сумі 113874,59 грн.

Загальна заборгованість відповідача за договором №2368/1617-ТЕ-32 постачання природного газу від 09.09.2016 становить 737763,86 грн.

Як свідчать матеріали справи, 13.07.2007 Господарським судом Харківської області по справі №922/1254/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління-7" (м. Харків) про стягнення 61294,28 грн було прийнято рішення, яким позов задоволено.

Вказаним рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління-7" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 47256,63 грн пені, 2784,50 грн 3% річних, 11253,15 грн інфляційних втрат та 1762,00 грн судового збору.

Як убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором було внесено запис про припинення відповідача з 03.10.2018 за рішенням засновників.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо припинення (ліквідації) відповідача, строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, становив до 08.12.2018.

Як зазначає позивач, 16.11.2018 він звернувся до відповідача з вимогою №14/7-2988 про визнання кредиторських вимог в загальній сумі 1009166,48 грн (а.с. 17 - 22), проте, відповідач відповіді на неї не надав.

Предметом даного спору є вимоги про зобов'язання відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 1009166,48 грн до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7".

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що 16.11.2018 він звернувся до ліквідаційної комісії відповідача з вимогою про визнання кредиторських вимог в загальній сумі 1009166,48 грн, проте, відповіді на вказану заяву не отримав, що свідчить про ухилення ліквідаційної комісії від розгляду та визнання заявлених до боржника грошових вимог в сумі 1009166,48 грн в рахунок погашення невиконаних зобов'язань перед позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2. ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони.

Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договорами не виконав, а отже, заборгованість перед позивачем, згідно розрахунків позивача, який проведено у відповідності до умов кожного з договорів, є арифметично вірним.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нарахована пеня, 3% річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи наявність заборгованості відповідача та факту прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язань за договорами перед позивачем на загальну суму 1009166,48 грн, з яких:

1) за договором №1183/1718-ТЕ-32 постачання природного газу від 21.09.2017 загальна заборгованість відповідача становить 118806,24 грн, з яких: заборгованість в сумі 106546,13 грн, пеня в сумі 8095,48 грн, 3% річних в сумі 1594,52 грн та інфляційні в сумі 2570,11 грн;

2) за договором №1816/14-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу від 09.12.2013 загальна заборгованість відповідача становить 1176,60 грн, з яких: пеня в сумі 976,98 грн та 3% річних в сумі 199,62 грн;

3) за договором №2011/16-ТЕ-32 постачання природного газу від 21.12.2015 загальна заборгованість відповідача становить 88363,50 грн, з яких: пеня в сумі 74953,20 грн, 3% річних в сумі 5891,30 грн та інфляційні в сумі 7519,00 грн;

4) за договором №2368/1617-ТЕ-32 постачання природного газу від 09.09.2016 загальна заборгованість відповідача становить 737763,86 грн, з яких: заборгованість в сумі 489678,23 грн, пеня в сумі 101086,78 грн, 3% річних в сумі 33124,26 грн та інфляційні в сумі 113874,59 грн.

При цьому, заборгованість в сумі 63056,28 грн є безспірною, оскільки стягнута за рішенням Господарського суду Харківської області від 09.08.2018 у справі №922/1254/18, яке набрало законної сили.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача, в особі голови ліквідаційної комісії, включити грошові вимоги включити вимоги Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в загальній сумі 1009166,48 грн до проміжного ліквідаційного балансу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

За приписами ч. 1, 3, 4, 5 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як вже зазначалось, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - ТОВ "Житлово-експлуатаційне управління - 7" (ЄДРПОУ 36456280) з 03.10.2018 перебуває в стані припинення підприємницької діяльності за рішенням засновників. Строк, визначений засновниками (учасниками) відповідача або іншим органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи відповідача, для заявлення кредиторами своїх вимог, становить - 08.12.2018.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся з грошовими вимогами до відповідача 16.11.2018, тобто до закінчення встановленого строку для заявлення кредиторами своїх вимог, про що свідчать копії фіскального чеку від 16.11.2018, накладної №0100100013503 від 16.11.2018 та опису вкладення від 16.11.2018, але вимога позивача була повернута йому відділенням поштового зв'язку з довідкою, в якій причиною повернення вказано "за закінченням встановленого строку зберігання".

Частиною 8 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Оскільки позивачем не було отримано від відповідача повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог, то строк передбачений ч. 5 ст. 112 ЦК України не підлягає застосуванню у цьому випадку, оскільки вимоги позивача - Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" не можуть вважатися погашеними, а право на визнання вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є таким, що підлягає судовому захисту.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Отже, відповідач мав розглянути вимоги позивача та надіслати йому повідомлення про визнання або відмову у визнанні його вимог.

Статтею 111 ЦК України встановлений порядок ліквідації юридичної особи, частиною восьмою якої передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою 16.11.2018, яку відповідач повинен був розглянути не пізніше тридцяти днів з дня отримання відповідної вимоги кредитора, тобто до 16.12.2018, що відповідачем не виконано.

В порушення вищенаведених норм, відповідач ніяким чином на вказану вимогу позивача не відреагував.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Посилання представника відповідача у судовому засіданні на те, що позивачем порушено строк з'явлення кредитором своїх позовних вимог, тому що вимога позивача була повернута йому з міста Харкова 13.12.2018, суд вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи є докази надіслання позивачем відповідачу вимоги №14/7-2988 від 16.11.2018 саме 16.11.2018, що підтверджується зазначеними вище копіями фіскального чеку від 16.11.2018, накладної №0100100013503 від 16.11.2018 та опису вкладення від 16.11.2018.

Крім того позивач звернувся з позовом у даній справі в межах встановленого місячного терміну (14.12.2018 - дата оформлення поштової накладної №0100167807539), тобто після своєї обізнаності з ухиленням ліквідаційної комісії відповідача від розгляду вимоги від 13.12.2018 - дати повернення позивачу вимоги.

Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача перед позивачем за зазначеними вище договорами та за рішенням суду, суд приходить до висновку, що вимоги про зобов'язання відповідача в особі голови ліквідаційної комісії включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в загальній сумі 1009166,48 грн до проміжного ліквідаційного балансу, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань суду не надав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 11, 16, 105, 110, 111, 112, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 625, 629, 639, 712 ЦК України, ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7" включити грошові вимоги ПАТ "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в сумі 1009166,48 грн до проміжного ліквідаційного балансу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління - 7" (61003, м. Харків, вул. Короленка, 23. Код ЄДРПОУ 36456280) на користь Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6. Код ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.03.2019 р.

Суддя ОСОБА_4

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.